Рішення

від 13.11.2018 по справі 910/11917/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2018Справа № 910/11917/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодом" (69040, м.Запоріжжя, вул.Садова,61, код ЄДРПОУ 41324547)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Датіс" (02098, м.Київ, Дніпровська набережна 14-А кв.1105, код ЄДРПОУ 40258416)

про стягнення 28 679,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібодом" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Датіс" про стягнення 23 348, 61 грн. боргу за поставлений товар по договору поставки № 57 від 16.11.2017, 4895,43 грн. пені, 435,63 грн. 3% річних, а також покласти на відповідача 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.10.2018 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково на суму 23 348,61 грн. основного боргу, 3865,52 грн. пені та 347,00 грн. 3% річних, зазначаючи про невірне нарахування позивачем пені, 3 % річних, надав контррозрахунок суми позову, просить відмовити у покладенні витрат на оплату послуг адвоката у зв'язку з недоведеністю позивачем понесених витрат

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2017 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібодом" (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Датіс" (покупець) було укладено договір поставки № 57 (далі - договір), за яким постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцеві товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.1 договору, кількість цін за одиницю товару, асортимент вказується у накладній, складеній постачальником на підставі заявки покупця за цінами, чинними на дату поставки замовленого товару.

Умовами п. 2.5 договору визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця під час передачі товару, що підтверджується підписом, печаткою або штампом покупця на видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за отриманий від постачальника товар протягом 21 календарних днів з дня отримання товару від постачальника. Всі наступні поставки товару постачальником будуть здійснюватись тільки після повного погашення простроченої заборгованості покупця за попередню поставку відповідно до умов дійсного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач на виконання умов договору за видатковими накладними здійснив поставку товару на загальну суму 85 776,12 грн., які відповідач, згідно банківських виписок оплатив частково на суму 62 427, 51 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду по оплаті товару по договору склала 23 348,61 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Відповідач у відзиві на позов визнав наявність заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі 23 348,61 грн., проте доказів оплати відповідачем заборгованості за отриманий товар, в тому числі у визначені договором строки, суду не надав.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 23 348,61 грн. основного боргу є обґрунтованими та задовольняються судом.

Також позивачем за прострочення виконання зобов'язання нараховано 4895,43 грн. пені за період з 17.01.2018 по 31.08.2018, та 435,63 грн. 3% річних за період з 17.01.2018 по 31.08.2018 прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п.7.2 договору визначено, що у разі порушення покупцем строку оплати товару, він сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач подав власний контрозрахунок суми позову, відповідно до якого нарахування складають 3865,52 грн. пені за період з 17.01.2018 по 17.07.2018, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України та 347,00 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що дійсно при здійсненні нарахування позивачем не було враховано положення ч.6 ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та приписи статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання , відповідно до якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення 4895,43 грн. пені за період з 17.01.2018 по 31.08.2018, підлягають перерахунку та задовольняються судом на суму 3888,02 грн. за період з 17.01.2018 по 17.07.2018, виходячи з наступного:

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 23348.61 17.01.2018 - 25.01.2018 9 14.5000 % 0.079 %* 166.96 23348.61 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16.0000 % 0.088 %* 716.45 23348.61 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 913.47 23348.61 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 %* 913.47 23348.61 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 %* 1065.72 23348.61 13.07.2018 - 17.07.2018 5 17.5000 % 0.096 %* 111.95 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 3888.02 грн.

Вимоги позивача про стягнення 435,63 грн. 3% річних за період з 17.01.2018 по 31.08.2018 прострочення виконання зобов'язання є арифметично правильними та обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Натомість при здійсненні розрахунку 3% річних відповідач не врахував, що положення ч. 6 ст. 232 ГК України не застосовуються до 3% річних, які не є штрафними санкціями.

Враховуючи викладене, визнання відповідачем частково позовних вимог, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 348,61 грн. основного боргу, 3888,02 грн. пені, 435,63 грн. 3% річних підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано лише квитанцію про прийняття адвокатом ОСОБА_1 від ТОВ Хлібодом за представництво інтересів в Господарському суді міста Києва по справі до ТОВ Датіс 3000,00 грн. - 31.08.2018 та довіреність б/н від 31.08.2018.

Проте, позовна заява у даній справі підписана директором ТОВ Хлібодом ОСОБА_2, документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, доказів надання послуг, розрахунку з детальним описом робіт, суду не надано.

За таких обставин, підстави для покладення на відповідача вказаної позивачем суми 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Датіс" (02098, м.Київ, Дніпровська набережна 14-А кв.1105, код ЄДРПОУ 40258416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібодом" (69040, м.Запоріжжя, вул.Садова,61, код ЄДРПОУ 41324547) 23 348 (двадцять три тисячі триста сорок вісім) грн. 61 коп. основного боргу, 3888 (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 02 коп. пені, 435 (чотириста тридцять п'ять)грн.. 63 коп. 3% річних, 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 11 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13.11.2018

Суддя О.М.Ярмак