Рішення

від 08.11.2018 по справі 916/2035/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2035/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/1956/18

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 16, код ЄДРОПУ 26209430)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГАУДІ» (65011, м. Одеса, вул. Єврейська, 26, оф.301 код ЄДРПОУ 40620589)

про стягнення 29 185,62грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 12.02.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГАУДІ» про стягнення 29 185,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №285від 02.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2018р. провадження по справі №916/2035/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.11.2018р. за вх.. №2-5574/18 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач в зв'язку з частковим погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути з останнього борг в сумі 19 185,62грн.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як свідчать матеріали справи, підставою заявлення позову Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур" зазначило ст. 1212 ЦК України.

У відповідності до вказаної статті, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, сума, про повернення якої просить позивач з посиланням на ст.1212 ЦК України, була перерахована ним на підставі договору №285 від 02.04.2018р.

Як встановлено судом, між Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур" (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГАУДІ» (Підрядник) було укладено договір №285, за умовним якого Підрядник зобов'язується виконати згідно з проектом комплекс робіт по капітальному ремонту туалетів першого поверху Сітчаного цеху на об'єкті Замовника. Розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Водопровідна, б.16, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, передбачених дійсним договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість робі складає 169 133,26грн. с ПДВ.

Відповідно до положень п.3.2 договору, Замовник здійснює оплату за виконанні по діючому договору роботи в наступному порядку: 30 % загальної вартості послуг - в формі попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника впродовж 5 банківських днів з моменту підписання договору та виставлення Підрядником відповідного рахунку; 50 % вартості послуг - впродовж 15 календарних днів від дати початку виконання робіт та виставлення Підрядником відповідного рахунку; 20% - впродовж 15 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 80 739,98грн., згідно платіжних доручень №G18424 від 16.04.2018р. на суму 50 739,98грн., та №G19011 від 14.05.2018р. на суму 30 000 грн.

Однак, фактично, відповідачем було виконано роботи лише на суму 51 554,36грн., згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) від 28.06.2018р., який був підписаний уповноваженими представниками сторін.

З матерів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача лист від 05.07.2018р. за №02/434, згідно якого повідомив останнього про односторонню відмову від договору №285 від 02.04.2018р. Крім того, просив відповідача повернути в семиденний строк з моменту отримання відповідного листа суму невикористаного авансу в розмірі 29 185,62грн.

Проте зазначений лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищенаведені обставини Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд зазначає, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно ч.4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судом, п. 11.4 вищевказаного договору, сторони погодили, що замовник має право відмовитись від договору (розірвати договір в односторонньому порядку), якщо Підрядник своєчасно не почав роботи або виконує їх повільно.

Як свідчать матеріали справи, 05.07.2018р. Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання "Стальканат-Сілур" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГАУДІ» повідомлення про розірвання договору.

Таким чином, оскільки можливість розірвання договору шляхом односторонньої відмови передбачена умовами договору та чинним законодавством, суд вважає, що договір №285 від 02.07.2018р., є розірваним з 05.07.2018р.

Як вже було зазначено судом, згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п. 3 ч. 3 вказаної статті, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як з'ясовано судом, вимоги про повернення авансу містилися також і у вищевказаному повідомленні від 05.07.2018р. за вих. № 02/343.

Разом з тим, як вказує позивач, і це не спростовано в ході розгляду справи, відповідач було повернуло лише частину авансу в розмірі 10 000грн, отже станом на день розгляду справи відповідачем не повернуто аванс в розмірі 19 185,62грн. у зв'язку з чим вимоги позивача про повернення попередньої оплати, яка внаслідок припинення правовідносин за договором, набула статусу безпідставно збереженої, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне вказати, що порядок повернення попередньої оплати передбачено безпосередньо у ч. 2 ст.693 та опосередковано у ст. 570 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим норми вказаних статей можуть бути застосовані за аналогією закону.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, та підлягають задоволені в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 16, код ЄДРОПУ 26209430) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГАУДІ» (65011, м. Одеса, вул. Єврейська, 26, оф.301 код ЄДРПОУ 40620589) про стягнення 29 185,62грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГАУДІ» (65011, м. Одеса, вул. Єврейська, 26, оф.301 код ЄДРПОУ 40620589) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 16, код ЄДРОПУ 26209430) борг в розмірі 19 185 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять)грн.. 62 коп. та судовий збір в сумі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят від) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 листопада 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна