Рішення

від 12.11.2018 по справі 911/1783/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "12" листопада 2018 р.                              м. Київ                 Справа № 911/1783/18 За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галега", 98640, Автономна республіка Крим, місто Ялта, селище міського типу Гурзуф, вулиця Строітєлєй, будинок 3 А про стягнення 51846,41 грн. за договором купівлі-продажу природного газу №1489/14-ТЕ-19 від 27.12.2013 суддя   Н.Г. Шевчук секретар судового засідання Н.С.Матраєва без виклику сторін суть спору: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галега" про стягнення 22 230,22 грн. основного боргу, 2096,63 грн. пені за сукупний період з 15.02.2014 по 14.09.2014, 1875,10 грн. 3% річних за сукупний період з 15.02.2014 по 01.10.2017 та 25  644,46 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 15.02.2014 по 30.09.2017. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1489/14-ТЕ-19 від 27.12.2013 в частині повної та своєчасної оплати отриманого газу. Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, відзив на позов не подав. Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галега" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1489/14-ТЕ-19 (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору. Згідно пункту 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності). За умовами пунктів 3.3 та 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцю та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Пунктом 5.3 визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію. Відповідно до пункту 5.5. договору загальна вартість природного газу за вказаним договором складається із сум вартості місячних поставок газу. Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (розділ 11 договору). 31.01.2014 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу №1489/14-ТЕ-19 від 27.12.2013, відповідно до умов якої змінені ціна на природний газ та банківські реквізити Продавця. На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 22 230,22 грн., згідно підписаних та скріплених печатками сторін актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 12306,48 грн. та від 28.02.2018 на суму 9923,74 грн. Позивач стверджує, що відповідач належним чином умови Договору не виконав та не розрахувався за отриманий природний газ, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 22 230,22 грн. Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи, що заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №1489/14-ТЕ-19 від 27.12.2013 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази її оплати відсутні, вимоги про стягнення з відповідача 22 230,22 грн. основного боргу підлягають задоволенню. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №1489/14-ТЕ-19 від 27.12.2013 позивачем заявлено до стягнення 2096,63 грн. пені за сукупний період з 15.02.2014 по 14.09.2014. Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що він здійснений арифметично вірно та відповідає обставинам справи і вимогам законодавства у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 2096,63 грн. пені за сукупний період з 15.02.2014 по 14.09.2014 підлягає задоволенню. Крім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1875,10 грн. 3% річних за сукупний період з 15.02.2014 по 01.10.2017 та 25  644,46 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 15.02.2014 по 30.09.2017. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 1875,10 грн. 3% річних за сукупний період з 15.02.2014 по 01.10.2017 та 25  644,46 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 15.02.2014 по 30.09.2017 підлягають задоволенню. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 22 230,22 грн. основного боргу, 2096,63 грн. пені за сукупний період з 15.02.2014 по 14.09.2014, 1875,10 грн. 3% річних за сукупний період з 15.02.2014 по 01.10.2017 та 25  644,46 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 15.02.2014 по 30.09.2017. Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача. Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галега" (98640, Автономна республіка Крим, місто Ялта, селище міського типу Гурзуф, вулиця Строітєлєй, будинок 3 А, ідентифікаційний код 38297868) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 22  230 (двадцять дві тисячі двісті тридцять) грн. 22 коп. основного боргу, 2096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 63 коп. пені, 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 10 коп. 3% річних, 25  644 (двадцять п'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 46 коп. інфляційних втрат та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору. 3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                        Н.Г. Шевчук Повне рішення складено та підписано: 12.11.2018