Ухвала

від 27.08.2018 по справі 0440/5878/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 серпня 2018 року Справа № 0440/5878/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України, в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі (А-3, А1-3, А3-1), будівлі Б-1, будівлі В-1, будівлі Г-2, будівлі (З-2, З1-2), будівлі Л-1 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Писаржевського, 5 Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України (код ЄДРПОУ - 20204271), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищевказаного об'єктів.

Ухвалою суду від 03.08.2018 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Згідно з розпискою про вручення, ухвалу від 03.08.2018 року позивач отримав 13.08.2018 року.

17.08.2018 року до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить відстрочити сплату судового збору або звільнити від сплати судового збору, а у разі відмови в зазначеному - продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

В обґрунтування заявленої заяви позивач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Позивачу кошторисом на 2018 рік, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки (сплата судового збору) не були передбачені.

Вирішуючи заяву про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Доводи заяви про відстрочення або звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позову.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Також, суд звертає увагу, що представником позивача не наведено доказів можливості сплати судового збору у встановлений строк у випадку відстрочення судом сплати судового збору.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень подана до адміністративного суду позовна заява на виконання покладених на нього функцій та завдань, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення або звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Вирішуючи вимоги клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, суд виходить з наступного.

Приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків адміністративного позову на доволі великий строк може призвести до порушення процесуальних строків та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивача у справі.

Проте, строк може бути продовжений, лише в разі наявності для цього поважних підстав.

Представником позивача не надано суду жодних доказів на підтвердження здійснення відповідних дій, спрямованих на усунення недоліків позову та підтвердження неможливості усунути недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк.

З огляду на встановлену ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України засадою щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, позивач не виконав вимоги ухвали суду від 03.08.2018 року та не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 121, 133, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору, продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Інституту транспортних систем і технологій Національної академії наук України про застосування заходів реагування - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1