Рішення

від 12.11.2018 по справі 0440/5354/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Справа № 0440/5354/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №0440/5354/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФИРМА ВИ-ВА-ЛТД до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішень і вимог про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФИРМА ВИ-ВА-ЛТД (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 04.04.2018 року, від 02.11.2017 року, від 05.02.2018 року і від 04.12.2017 року та рішення від 14.12.2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову і у інших заявах по суті позивач посилається на протиправність оскаржених вимог і рішення, які прийняті податковим органом усупереч приписам пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464-VI, які звільняють платників податків від виконання зобов'язань платника єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції з урахуванням того, що Товариство до 28.04.2017 року перебувало на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території міста Донецьк, внесеного розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р до переліку населених пунктів, на території яких проводилася така операція, що за позицією позивача є беззаперечною підставою для зупинення застосування до нього заходів впливу та стягнень, визначених податковим органом у таких вимогах і рішенні. Крім того, позивач зазначив, що звертався до відповідача із відповідною заявою та отримав в установленому порядку сертифікат Торгово-промислової палати України від 02.09.2015 № 8171 про форс-мажорні обставини за період з жовтня 2014 року по травень 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилався на правомірність спірних вимог і рішення, оскільки Товариством, обов'язок зі нараховування, обчислення і сплата єдиного внеску у період з травня-листопад 2014 року належним чином виконаний не був, а тому застосовуючи до нього штрафні санкції та нараховуючи оскаржену пеню, відповідач вважає, що діяв у спосіб, що передбачений законодавством України. Крім того, податковий орган вказує, що позивачем не подано в порядку Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) заяву про звільнення від виконання обов'язків, передбачених статтею 6 цього Закону, а також не підтверджено існування надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання його обов'язків як платника єдиного внеску. Також звертає увагу, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII внесено зміни до Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII) та виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VII та скасовано пункт 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, зокрема: щодо звільнення від виконання обов'язків платників єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, а також щодо списання недоїмки, яка виникла у таких платників єдиного внеску.

У судове засідання, призначене на 12.11.2018 року представники сторін не з'явилися, про час дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без його участі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмово провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з 29.05.1995 року зареєстроване як юридична особа та до 02.05.2017 року перебувало на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька.

14.12.2017 року податковий орган прийняв рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску в загальній сумі 25962,08 грн.

Судом також встановлено, що відповідачем прийнято та надіслано на адресу Товариства ряд вимог, зокрема:

- вимогу від 02.11.2017 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 127623,76 гривень;

- вимогу від 04.12.2017 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 1976,12 гривень;

- вимогу від 05.02.2018 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 3554,62 гривень;

- вимогу від 04.04.2018 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 130087,80 гривень, штрафу - 2381,37 грн. та пені у розмірі 23580,71 грн.

Вважаючи вказані вимоги і рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду, правомірність прийняття яких і є предметом розгляду у цій справі.

При вирішенні спору суд виходить з того, що Кабінет Міністрів України Розпорядженнями Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включене місто Донецьк.

Станом на дату прийняття оскарженого рішення податкового органу (14.12.2017 року) і вимог, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не припинена.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Тобто, саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Місто Донецьк, на території якого розташована Державна податкова інспекція у Ворошилівському районі м. Донецька, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебував позивач, входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення податкового органу прийняте 14.12.2017 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені, за оскарженими вимогами і рішенням відбулося за період з 21.11.2014 року до 07.11.2017 року за несвоєчасну сплату позивачем єдиного соціального внеску за період травня-листопад 2014 року, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період 21.11.2014 року до 07.11.2017 року є протиправним.

Слід також зауважити, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.

Суд знаходить також безпідставними посилання податкового органу на неподання позивачем у порядку Закону № 2464-VІ заяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, а також сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період 2014-2015 років з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону.

Суд зазначає, що термін відповідальність необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосовуючи до Товариства штрафні санкції та нараховуючи оскаржену пеню відповідач діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4727,50 грн. підлягають стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФИРМА ВИ-ВА-ЛТД - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2017 року № НОМЕР_1, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю ФИРМА "ВИ-ВА-ЛТД застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску в загальній сумі 25962,08 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 02.11.2017 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 127623,76 гривень;

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.12.2017 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 1976,12 гривень;

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.02.2018 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 3554,62 гривень.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.04.2018 року № Ю-25959-17/62 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму недоїмки у розмірі 130087,80 гривень, штрафу - 2381,37 грн. та пені у розмірі 23580,71 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФИРМА ВИ-ВА-ЛТД (код ЄДРПОУ 23420124, адреса: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 9, приміщення 20) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4727,50 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_1