Рішення

від 13.11.2018 по справі 0640/4055/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м.Житомир справа № 0640/4055/18

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю:

представника позивача Степури Л.В.,

представників відповідача Кирилюка Р.М., Болохівського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області до Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення капіталізованих платежів у сумі 844360,64 грн, -

встановив:

09.08.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, у якій просить стягнути з Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації визнаних грошових капіталізованих вимог на суму 844360,64 грн та перерахувати відділенню Фонду капіталізовані платежі у сумі 844360,64 грн на р/р №37173203000652 в ГУДКСУ у м. Житомирі Житомирської області, код ЄДРПОУ 41431378, МФО 811039, одержувач: Житомирське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач перебуває в стані припинення, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі - Закон України №1105-ХІV) роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам, у разі настання страхового випадку, відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно з цим законом. Отже, відповідач згідно з законом повинен виплачувати потерпілій особі ОСОБА_4 щомісячну страхову виплату та здійснювати фінансування витрат на медичну допомогу та соціальну допомогу.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведення судового засідання та викликом (повідомленням) сторін та учасників справи на 11.10.2018 на 11:30.

28.09.2018 у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації надіслало до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов, у якому відповідач категорично не згоден із заявленими позовними вимогами, не визнає їх та заперечує проти задоволення позову у повному обсязі (а.с. 102-105). В обґрунтування заперечень зазначає, що законодавчими нормами визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема й компетенцію Фонду та його робочих органів, отже у відносинах, пов'язаних із виплатою страхувальником у передбачених законодавством випадках капіталізованих відповідно до Порядку платежів, ці органи не виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин, а здійснюють владні управлінські функції, спрямовані на забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Крім того, відповідачем зазначено про те, що із даним адміністративним позовом до суду про стягнення позивач звернувся, як суб'єкт владних повноважень. Отже, особливість процесуальної правосуб'єктності Фонду соціального страхування України, як суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві, полягає у можливості звернення до суду лише у разі, якщо вказане право прямо передбачено законом.

Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане. Фонд соціального страхування України, як суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до фізичної особи або юридичної особи виключно у випадках, коли це прямо передбачено законом та з метою виконання покладених на нього завдань і функцій.

Таким чином, проаналізувавши статут Позивача та положення нормативно-правових актів, якими керується Фонд соціального страхування України у спірних правовідносинах, вбачається, що законодавцем не передбачено право Фонду на звернення до адміністративного суду із позовними вимогами щодо стягнення визнаних грошових капіталізованих вимог.

Окрім того, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з урахуванням даних Держкомстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, позивачем розрахована сума капіталізованих платежів.

Відповідно до п.1 ч.2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з п.3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 5 п.2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Отже, чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів, проте, як зазначено вище, при розрахунку суми таких платежів застосуванню підлягає саме середня тривалість життя для чоловіків і жінок у країні, а не середня очікувана тривалість життя, оскільки це суперечить вимогам Порядку капіталізації платежів.

Оскільки позивачем надано до суду розрахунок капіталізованих платежів, що він просить стягнути з відповідача, складені без дотриманням вимог Порядку капіталізації платежів, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

03.10.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що не погоджується з висновками, викладеними у відзиві і вважає за необхідне надати відповідь на відзив з додатковими поясненнями. Так позивачем зазначено, що згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону України №1105-ХІV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Позивачем зазначено, що Фонд не позбавлений права звернутися до адміністративного суду, як суб'єкт владних повноважень для виконання покладених на нього Законом України №1105-ХIV функцій за вирішенням спору щодо обов'язку страхувальника виплатити капіталізовані платежі на задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, застрахованих у Фонді.

Таким чином позивач зазначив, що спори, пов'язані із стягненням виконавчими дирекціями Фонду із особи, яка ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, з метою їх подальшої виплати потерпілим особам, підлягають розгляду відповідно до правил КАС України - судами адміністративної юрисдикції, як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою.

Крім того, п.3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, передбачається здійснення капіталізації платежів саме за період очікуваної тривалості життя постраждалим працівникам підприємства-банкрута (кількість років, які в майбутньому ще має прожити людина), тому для цих цілей слід використовується саме показник середньої очікуваної тривалості життя.

При розрахунку капіталізованих платежів з відшкодування працівникам заподіяної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві доцільно використовувати Таблицю смертності і середньої очікуваної тривалості життя, що передбачена Методикою побудови таблиць смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя для однорічних і п'ятирічних вікових груп, яка затверджена наказом Державного комітету Статистики від 06.02.2003 №24.

Для визначення необхідних капіталізованих платежів використовуються дані середньої очікуваної тривалості життя для чоловіків та жінок по Україні у відповідних роках, які надаються Держкомстатом України та централізовано направляються управлінням виконавчої дирекції для проведення необхідних розрахунків.

На підставі вище викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 106-110).

Через перебування судді Єфіменко О.В. у відпустці судове засідання, призначене на 11.10.2018 на 11:30, відкладено на 08.11.2018 на 11:30 (а.с. 114).

У судове засідання 08.11.2018 прибув представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с. 106-110).

Представники відповідача у судовому засіданні 08.11.2018 проти заявлених вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 102-105).

Вислухавши представника позивача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 07.06.2018 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання грошових капіталізованих вимог на суму 844360,64 грн та включення у реєстр кредиторів щодо Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.

02.08.2018 ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі №906/484/18 було закрито провадження у справі за п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (а.с. 77-79).

Відповідно до розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у результаті реорганізації шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності утворюється Фонд соціального страхування України.

Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступником Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

Відповідно до статей 104, 105, 110-112 Цивільного кодексу України, статей 58-61 Господарського кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , статей 6, 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації винесене рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації - Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00730810, 10014, м. Житомир, м-н Корольова 3/14) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 18.04.2018 внесено рішення про припинення юридичної особи Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.

03.05.2018 Житомирське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області направило заяву про визнання капіталізованих вимог, дана заява була отримана, що підтверджується відміткою про вручення листа 04.05.2018 згідно підпису уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні (а.с. 32 та на звороті).

16.05.2018 за вхідним №562 позивачем отримало відповідь за підписом голови ліквідаційної комісії, начальника Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації Р.М. Кирилюка про визнання грошових вимог. А саме у відповіді зазначено, про визнання грошових капіталізованих вимог управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області у сумі 844360,64 грн та включення їх у реєстр вимог кредиторів управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, згідно з передбаченої чинним законодавством черговості. У зв'язку з тим, що Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації фінансується за рахунок коштів державного бюджету, сплатити відповідну суму не має можливості. Разом з тим відповідний лист з проханням на додаткове виділення коштів направлений до обласної державної адміністрації (а.с. 33).

У зв'язку з цим, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області просить стягнути з відповідача визнані капіталізовані вимоги на суму 844360,64 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1105-XIV).

Основними принципами державного соціального страхування у силу ст.3 Закону України №1105-XIV є, зокрема: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.15 Закону України №1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом ст.4 Закону України №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас, згідно з п.5 ч.1 ст.11 Закону України №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765).

Відповідно до п.1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються у межах ліквідаційної процедури.

Згідно з ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до ч.2 ст.1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом, а саме відповідно до Порядку №765.

Вказана правова позиція закріплена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.04.2011 №К/9991/1045/11, постанові Великої Палати Верховного Суду України від 30.05.2018 №822/1472/17.

Відповідно до інформації Державного комітету статистики, органами державної статистики згідно з планом державних статистичних спостережень, що затверджується постановою Кабінету Міністрів України, розраховується показник середньої очікуваної тривалості життя, а також передбачено, що зважаючи на те, що п.3 Порядку №765 передбачається здійснення капіталізації платежів саме за період очікуваної тривалості життя постраждалим працівникам підприємства-банкрута (кількість років, які у майбутньому ще має прожити людина), тому для цих цілей слід використовувати саме показник середньої очікуваної тривалості життя. При розрахунку капіталізованих платежів з відшкодування працівникам заподіяної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві доцільно використовувати Таблицю смертності і середньої очікуваної тривалості життя, що передбачена Методикою побудови таблиць смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя для однорічних і п'ятирічних вікових груп, яка затверджена наказом Державного комітету Статистики від 06.02.2003 №24.

Для визначення необхідних капіталізованих платежів використовуються дані середньої очікуваної тривалості життя для чоловіків та жінок по Україні у відповідних роках, які надаються Держкомстатом України та централізовано направляються управлінням виконавчої дирекції для проведення необхідних розрахунків.

Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на підставі акту про нещасний випадок, якій стався з потерпілою ОСОБА_4 сформувало особову справу та передало до відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Житомирі для подальших виплат (а.с. 15-31).

На підставі особової справи відділення Фонду призначило страхові виплати потерпілій та до сьогодні виплачує дані виплати, тому повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат потерпілій.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідні виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством. До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Відповідно до п.3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Суми платежів - капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Аналіз положень Закону України №1105, які визначають правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема й компетенцію Фонду та його робочих органів, дає підстави, що у відносинах, пов'язаних із виплатою страхувальником у передбачених законодавством випадках капіталізованих відповідно до Порядку №765 платежів, ці органи не виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин, а здійснюють владні управлінські функції, спрямовані на забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що капіталізовані платежі у сумі 844360,64 грн повинні бути включені головою комісії з припинення Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації Кирилюком Р.М. у проміжний ліквідаційний баланс Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації та задоволені у першу чергу, як вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази за їх сукупністю, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (майдан Корольова, 2, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 41313540) в особі Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області (м-н Перемоги, 8, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 41431378) до Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (майдан ім. С.П.Корольова, 3/14, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00730810) про стягнення капіталізованих платежів у сумі 844360,64 грн - задовольнити.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації грошові капіталізовані вимоги на суму 844360,64 грн та перерахувати відділенню Фонду капіталізовані платежі у сумі 844360,64 грн на р/р №37173203000652 в ГУДКСУ у м. Житомирі Житомирської області, код ЄДРПОУ 41431378, МФО 811039, одержувач: Житомирське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 13 листопада 2018 року.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко