Рішення

від 09.11.2018 по справі 810/2776/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року справа №810/2776/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Вітфосс УА" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Вітфосс УА" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005831411 від 07.03.2018 форми Р , яким збільшено податкове зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 55 505,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 44 404,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 11 101,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005841411 від 07.03.2018 форми В4 , яким зменшено від'ємне значення в сумі 65 942,00 грн.

Позивач просить суд задовольнити вказаний позов та зазначає, що висновки акта перевірки про порушення ТТОВ "Вітфосс УА" норм податкового законодавства, на підставі яких були прийняті оспорювані рішення не відповідають дійсним обставинам справи, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 05.07.2018.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДФС у Київській області при прийнятті оспорюваних рішень, діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями, далі - ПК України), у відповідності до направлення від 05.02.2018 року №№ 196 працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було проведено Товариству з обмеженою відповідальністю Вітфосс УА документальну позапланову виїзна перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Палмі (код ЄДРПОУ 41009041) за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки від 16.02.2018 року за №99/10-36-14-11/36445588 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксоване порушення позивачем, а саме:

п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 65 942,00 грн., що відображено в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року та занижено податок на додану вартість в сумі 44 404,00 грн., в тому числі за лютий 2017 року в сумі 44 404,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у Київській області відносно позивача були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0005831411 від 07.03.2018 року форми Р , яким збільшено податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 55 505,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 44 404,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 11 101,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0005841411 від 07.03.2018 року форми В4 , яким зменшено від'ємне значення в сумі 65 942,00 грн.

ТОВ Вітфосс УА не погоджується із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх необгрунтованими та протиправними, такими, що не базується на нормах чинного законодавства України та фактичних матеріалах перевірки, складених з перевищенням повноважень, звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

ТОВ Вітфосс УА зареєстроване уповноваженим органом державної влади 25.03.2009 року, про що в журналі обліку реєстраційних справ вчинено запис за № 1 328 102 0000 002584.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів ТОВ Вітфосс УА взяте на облік 02.07.2013 року за № 102713105263, як платник єдиного внеску взяте на облік: 02.07.2013 року за № 1026035199.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів ТОВ ВІТФОСС УА взяте на облік в органах державної податкової служби України 30.03.2009 року за № 233/19, як платник єдиного внеску взяте на облік: 25.03.2009 року за № 10.02.03.0366.

ТОВ Вітфосс УА має статус платника податку на додану вартість від 10.04.2009 року (ПДВ, корінць свідоцтва за №100221996) та ІПН 364455810023, підприємство зареєстроване та знаходиться за своєю податковою адресою, а саме: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вулиця Першотравнева, будинок 2. Зазначені обставини підтверджуються копіями статутних та реєстраційних документів.

Видами діяльності позивача за КВЕД є:

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.61 Оптова торгівля сільськог осподарськими машинами й устаткованням; 75.00 Ветеринарна діяльність.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ Вітфосс УА має у володінні, користуванні та розпорядженні власні та орендовані основні засоби, а саме:

Власні: Легковий автомобіль (пікар -В) марки Mitsubishi, модель L-200, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 2 477 см 3 , зареєстрований на ТОВ Вітфосс УА 05.02.2014 року

Орендовані: 1.1. Згідно договору від 01 лютого 2015 року за №1 ТОВ Вітфосс УА орендується у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3) частина комплексу нерухомого майна, а саме складських приміщення загальною площею 120 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії договору один рік, а якщо жодна зі сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору письмово не повідомила іншу Сторону про намір розірвати Договір, він вважається пролонгований на один рік на тих же умовах. Загальна вартість оренди за місяць: 1200,00 грн. (без ПДВ). (копія додається). 1.2. Згідно договору від 01 лютого 2015 року за №2 ТОВ Вітфосс УА орендується у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_3) частина комплексу нерухомого майна, а саме офісне приміщення загальною площею 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії договору один рік, а якщо жодна зі сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору письмово не повідомила іншу Сторону про намір розірвати Договір, він вважається пролонгований на один рік на тих же умовах. Загальна вартість оренди за місяць: 250,00 грн. (без ПДВ). (копія додається).

З метою реалізації своєї господарської компетенції позивач постійно вступає у договірні відносини з контрагентами як у Київській області, так і по всій Україні.

Зокрема, 26.02.2017 року між ТОВ Вітфосс УА (ПОКУПЕЦЬ) та ТОВ Палмі (податковий номер 41009041, ПРОДАВЕЦЬ) було укладено Договір поставки № 26-02 від 26 лютого 2017 року (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Продавець зобов'язаний поставляти (передати товар у власність Покупця ), а Покупець купувати (оплатити та прийняти) товар, від Продавця в асортименті, по кількості і по цінам, згідно накладної або рахунку по оплаті.

Відповідно до п.2.1. Вартість товару, проданого по даному договору, визначаються в рахунках по оплаті та накладній, та включає в себе доставку на адресу зазначену Покупцем.

Відповідно до п. 2.4. Оплата товару Покупцем здійснюється на слідуючих умова: банківським переводом на рахунок Продавця .

Згідно з п. 3.1 Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної виписаної на Покупця .

Відповідно до п. 4.1. Якість товару поставленого по даному договору повинна відповідати діючим технічним умова, або ГОСТам.

Згідно з п. 6.1 Товар, поставлений по даному договору, сплачується шляхом перерахунку коштів згідно виставлених Продавцем на адресу Покупця рахунка на оплату, переводом коштів на розрахунковий рахунок Продавця .

Відповідно до п. 10.1 Зміни і доповнення даного договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 10.3 Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 року.

Так, 01 березня 2017 року між ТОВ Палмі (Первісний боржник) та ТОВ Креатив Профі (Новий боржник), ТОВ Вітфосс УА (Боржник) укладено договір про відступлення права отримання та заміну кредитора у зобов'язанні №01-03-17.

Згідно з п.1.1. Первісний кредитор відступає Новому кредитору право на отримання оплати за товар, надалі Боржнику на підставі договору поставки №26-02 від 26.02.2017 року на суму 662 073,00 грн..

Відповідно п. 2.2 Боржник зобов'язаний виконати своє зобов'язання щодо оплати товару на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.3. Боржник зобов'язаний оплатити товар відповідно на реквізити вказані в листі повідомлені від 01.03.2017 року.

До моменту укладання Договорів із зазначеними підприємствами позивач пересвідчився щодо їх державної реєстрації та добропорядного статусу шляхом звернення із інформаційними запитами до відкритих джерел інформації (Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Реєстр платників ПДВ). Позивач констатує, що на момент укладення та виконання правочинів у вказаних реєстрах була відсутня жодна інформація стосовно фіктивності або незаконного (протиправного) характеру діяльності ТОВ Палмі та ТОВ Креатив Профі , рівно як і відсутня інформація щодо непроведения державної реєстрації вказаних підприємств внаслідок дефектів у їх правовому статусі, відсутності у них затребуваних державою документів на посвідчення легальності, відсутності у них обов'язкових ознак для набуття правосуб'єктності (назва, організаційно - правова форма, юридична адреса, засновники та посадові особи, статутний фонд тощо) або відсутності підприємств за юридичною адресою. Аналогічно, за наданими позивачу на власний запит до контрагентів документи ТОВ Палмі та ТОВ Креатив Профі перебували на момент укладення та виконання Договорів на обліку в контролюючих органах як платники податків та зборів, жодних зауважень чи застережень до їх діяльності органи ДФС України не висловлювали.

Крім того суд звертає увагу, що Договори між ним та його контрагентами містять повний перелік необхідних реквізитів та істотних умов, передбачених вимогами цивільного та господарського законодавства. Згадані правочини на момент укладення також втілювали у собі обопільні добровільні наміри та мету сторін - досягнення економічної вигоди (підприємницького доходу) шляхом взаємного виконання сторонами взятих на себе обов'язків з виконання робіт встановленої якості та у визначеному обсязі, а також оплати товару за попередньо обумовленою сторонами ціною.

На виконання Договорів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їх зміст. Так ТОВ Палмі , в адресу ТОВ Вітфосс УА в лютому 2017 року був поставлений товар, а саме Вітамін Е та Вітамін В .

З метою належного оформлення та відображення у звітних бухгалтерських та податкових документах господарських операцій сторонами були складені наступні документи:

- Рахунки-фактур від 28.02.2017 року за № 136, №133, № 131 та №127;

- Видаткові накладні від 28.02.2017 року за № 136, №133, № 131 та №127;

- Податкові накладні від 28.02.2017 року за №127, №131 №№133 та №136.

- Товарно-транспортна накладна №86 від 28.02.2017 року.

Про належну оплату ТОВ Вітфосс УА отриманого від контрагенту товару свідчать платіжні доручення № 5072 від 10.03.2017 року, №5070 від 10.03.2017 року, №5074 від 14.03.2017 року, №5126 від 11.04.2017 року та №5127 від 12.04.2017 року.

Слід окремо зупинитись на подальшій реалізації товару, який позивачем було реалізовано на корить:

ТОВ Ізюмське звірогосподарство (код ЄДРПОУ 22663149).

Так, відповідно до договору купівлі-продажу товару №50 від 23.01.2017 року TOB Вітфосс УА (продавець) реалізував товар ТОВ Ізюмське звірогосподарство , а саме Вітамін В (в кількості 80 кг на загальну суму з ПДВ 11 384,80 грн.

Замовлений товар було передано ТОВ Ізюмське звірогосподарство відповідно первинних документів.

ТОВ Пелском (код ЄДРПОУ 37323170).

Так, відповідно до договору купівлі-продажу товару №43 від 20.07.2016 року ТОВ Вітфосс УА (продавець) реалізував товар ТОВ Пелском , а саме Вітамін В (в кількості 320 кг на загальну суму з ПДВ 46 080,00 грн. та Вітамін Е (в кількості 1 480 кг на загальну суму з ПДВ 561 926,40 грн).

Замовлений товар було передано ТОВ Пелском відповідно первинних документів

ТОВ Тіволі Фюр (код ЄДРПОУ 37323254).

Так, відповідно до договору купівлі-продажу товару №27 від 25.06.2015 року ТОВ Вітфосс УА (продавець) реалізував товар ТОВ Тіволі Фюр , а саме Вітамін В (в кількості 300 кг на загальну суму з ПДВ 43 245,00 грн).

Замовлений товар було передано ТОВ Пелском відповідно первинних документів.

Про належну оплату контрагентами-покупцями отриманого товару від ТОВ Вітфосс УА свідчать відповідні платіжні доручення.

Підсумовуючи вищевикладене, правочини між ТОВ Вітфосс УА та ТОВ Палмі та ТОВ Креатив Профі є реальними, товарним, взаємним, оплатним, таким, що відбулися в дійсності та потягнули за собою зміни в майновому стані всіх учасників. Крім того, правочин між сторонами було належним чином задокументовано оформленими з дотриманням усіх вимог бухгалтерського законодавства первинними документами та відображено в податковій звітності позивача. Врешті - решт, правочини між позивачем та його контрагентами на момент укладення та виконання відповідали волі сторін та мали мету, що не суперечила вимогам чинного законодавства та не порушувала права та охоронювані інтереси третіх осіб, - отримання підприємницького прибутку (економічної вигоди).

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник, податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК V країни.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для формування платником податків його зобов'язань з податку на додану вартість є результати реально здійснених господарських операцій, які підтверджуються відповідними первинними документами, зокрема податковими накладними.

Виходячи з цього, суд увагу на те, що товарність господарських операцій позивача і ТОВ Палмі за договорами від 26.02.2016 р. №26-02 та від 01.03.2017 р. № 01-03-17 з поставки Вітамінів В та Е підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками і банківськими виписками.

Разом з тим, суд відзначає, що під час перевірки було надано пояснення та документи про подальшу реалізацію товару контрагентам-покупцям.

Водночас, перевіряючим в акті перевірки не наведено достатніх та необхідних доказів, які б підтверджували фіктивність операцій.

При цьому, посилання перевіряючого на бази даних АІС по контрагентам позивача та твердження про те, що товар який був предметом господарських операцій відсутній у ТОВ Палмі , є необгрунтованими, оскільки жодний із зазначених доказів та обставин не підтверджує не можливість реалізації товару на користь позивача.

Більш того, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен встановити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.10.2015 р. у справі 2а-10463/10/0870.

Також, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

Разом з тим, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015 р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Схожа правова позиція застосовується й у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 р. (2009 р., заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, приймаючи оскаржувані рішення, контролюючий орган діяв не у спосіб, визначений законом, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області є протиправним.

За правилами п. 3.1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

У відповідності до п. 5.2., 5.3 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Зі змісту вказаних норм випливає, що Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти, прийняті на підставі та на виконання Податкового кодексу України мають пріорітетне значення у врегулюванні податкових відносин, інші закони та нормативні акти можуть бути застосовані лише у разі не визначеності Податковим кодексом певних понять, термінів та правил.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, за приписами п.21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Підпунктом 57.3 ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 Кодексу). Відповідно до ст.56.15 ст.56 ПК України Скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а ч.2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3524,00 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0005831411 від 07.03.2018 форми Р , яким ТОВ "Вітфосс УА" збільшено податкове зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 55 505,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 44 404,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 11 101,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0005841411 від 07.03.2018 форми В4 , яким ТОВ "Вітфосс УА" зменшено від'ємне значення в сумі 65 942,00 грн.

Присудити на користь ТОВ "Вітфосс УА" (код ЄДРПОУ 36445588) сплачений ним судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.