Рішення

від 12.11.2018 по справі 1440/2182/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 р. № 1440/2182/18

м. Миколаїв

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Інвест", вул. Потьомкінська, 129 Б/1, м. Миколаїв, 54003

до відповідача: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 № 00036271401,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 № 00036271401.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що проведені позивачем господарські операції були належним чином відображені, підтверджені первинними документами та оподатковані. Але відповідач в порушення ст.187 ПК України повторно визначив позивачу об'єкт оподаткування з податку на додану вартість.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу, тому податкове повідомлення-рішення є законним й обґрунтованим.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Актом « Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017» встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 271889 грн.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 № 00036271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 232232 грн. та 58058 грн. штрафні санкції.

В акті перевірки зазначено, що за період, який підлягав перевірці, основним видом діяльності позивача є торгівля цементом.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 встановлено їх заниження на загальну суму 271889 грн. Позивач здійснював реалізацію цементу неплатникам ПДВ. До перевірки надано видаткові накладні, в яких у рядку «одержувач» зазначено - «фізособа», у деяких у рядку «Отримала» присутній підпис невідомої особи, оскільки ПІБ, номер та дата довіреності відсутні.

Підприємством до перевірки не надано договорів фінансово-господарської діяльності, укладених з фізичними особами, яким реалізувався цемент, а у наданих видаткових накладних не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорту, в зв'язку з чим неможливо ідентифікувати цю особу, встановити її дієздатність та правосуб'єктність.

Згідно наданих до перевірки банківських виписок за період з 01.02.2015 по 30.06.2015 встановлено, що оплата за цемент здійснювалась у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача у банківських установ. У графі «призначення платежу» вказано ПІБ фізичної особи, яка здійснила оплату за цемент, номер та дата рахунку-фактури.

Враховуючи відсутність ідентифікаційних даних про фізичних осіб, яким здійснено реалізацію товару згідно видаткових накладних, тому перевіркою неможливо підтвердити проведення оплати за реалізований цемент, оскільки суми грошових коштів, які надходили на розрахунковий рахунок підприємства у банківських установах не відповідають вартості реалізованого цементу та періоду їх реалізації.

Згідно банківських виписок на розрахунковий рахунок підприємства надходили грошові кошти, однак до перевірки підприємством не надані видаткові накладні на підтвердження реалізації, тому контролюючий орган дійшов висновку, що позивач отримав суму переплати на яку не нараховані податкові зобов'язання за період березень-липень 2015 в сумі 271889 грн.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Позивач у позовній заяві зазначив, що протягом лютого-червня 2015 реалізовував цемент фізичним особам не платникам податку на додану вартість, після кожної першої події (відвантаження товару) складав видаткову та податкову накладну. Оплата товар здійснювалась частинами та від різних осіб, не обов'язково тих, кому був відвантажений цемент.

Позивач надав суду податкові накладні, видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків по місяцях, з яких вбачається, що з 01.02.2015 по 28.02.2015 по видатковим накладним № 00002-01ч, № 00002-02ч, № 00002-03ч, № 00002-04ч, № 00002-05ч, № 00002-06ч, № 00002-07ч було відвантажено товару на суму 265553 грн. та згідно банківських виписок за цей же період було отримано на розрахунковий рахунок позивача 265553 грн. За період березень-липень 2015 року товар був оплачений частково та існувала заборгованість фізичних осіб перед позивачем.

Позивач надав суду податкові декларації з податку на додану вартість за спірний період, які свідчать, що (рядок 1.1) з операцій на митній території України, що оподатковуються (у рядку 9,9.1) визначена сума податкових зобов'язань.

Надані позивачем документи спростовуються висновки контролюючого органу стосовно того, що на розрахунковий рахунок позивача поступала передплата, з якої позивачем не сплачені податки, тому у відповідача не було правових підстав для донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Ті недоліки первинних документів стосовно того, що у деяких видаткових накладних не зазначено прізвище фізичної особи, не можуть привести до нарахування податковий зобов'язань позивачу, а оплата позивачу за товар іншими особами не заборонена чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення норм Податкового Кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 № 00036271401 належить скасувати, а позов задовольнити.

          Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

          Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Інвест" (вул. Потьомкінська, 129 Б/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 34993471) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року № 00036271401.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Інвест" (вул. Потьомкінська, 129 Б/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 34993471) судовий збір у сумі 4354,35 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 35 коп.), сплачений платіжним дорученням № 2090 від 04.09.2018 року.

          Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

          Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

          Суддя                                                                                 Т. О. Гордієнко