Рішення

від 08.11.2018 по справі 368/1324/18

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1324/18

Провадження № 2/368/586/18

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"08" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання в порядку спадкування на земельну частку (пай), -

встановив:

представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства Колос розміром 2,81 умовних кадастрових гектари на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, обґрунтовуючи позов наступним.

Він, ОСОБА_1, був членом колективного сільськогосподарського підприємства Колос , оскільки з 25.03.1995 року по 03.01.1997 року працював трактористом, а 25.03.1995 року прийнятий в члени КСГП Колос .

Його членство у КСГП Колос підтверджується трудовою книжкою, в якій міститься запис про прийняття в члени КСГП.

Згідно п. 1 Указу Президента № 720/95 від 08.08.1995 р. Про порядок паювання земель,

переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям

паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним

сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

В кінці 1995 року згідно п. 1 вказаного Указу Президента рішенням 5 сесії XXII скликання Великопріцьківської сільської ради від 09.06.1995 р. земля колективного сільськогосподарського підприємства Колос була розпайована та було отримано державний акт на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 від 30.11.1995 р.

Згідно п. 2 Указу Президента №720/95 від 08.08.1995 р. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У зв'язку з тим, що він, ОСОБА_1, був членом КСГП Колос згідно п.2 Указу Президента йому належало право на земельну частку (пай) розміром 2,81 умовних кадастрових гектари, що розташований на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Однак, він, ОСОБА_1, не був включений до списку членів КСГП Колос , що мають прав на земельну частку (пай) та сертифікат про право на земельну частку (пай) не отримував.

У зв'язку з чим питання визнання права спадкоємців на земельну частку (пай) необхідно вирішувати в судовому порядку згідно Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і колена з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N720/95 і має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача. Позовні вимоги підтримують та просить їх задовольнити. Не заперечують проти проведення заочного рішення.

Представник відповідача в особі Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, який належним чином повідомлений про обставини справи, що стверджується відповідним поштовим повідомленням, яке додано до матеріалів справи, до суду відзив на позов не направив та із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не звернувся.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1, був членом колективного сільськогосподарського підприємства Колос , оскільки з 25.03.1995 року по 03.01.1997 року працював трактористом, а 25.03.1995 року прийнятий в члени КСГП Колос .

Членство ОСОБА_1 у КСГП Колос підтверджується трудовою книжкою, в якій міститься запис про прийняття в члени КСГП.

Згідно п. 1 Указу Президента № 720/95 від 08.08.1995 р. Про порядок паювання земель,

переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям

паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним

сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

В кінці 1995 року згідно п. 1 вказаного Указу Президента рішенням 5 сесії XXII скликання Великопріцьківської сільської ради від 09.06.1995 р. земля колективного сільськогосподарського підприємства Колос була розпайована та було отримано державний акт на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 від 30.11.1995 р.

Згідно п. 2 Указу Президента №720/95 від 08.08.1995 р. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був членом КСГП Колос згідно п.2 Указу Президента йому належало право на земельну частку (пай) розміром 2,81 умовних кадастрових гектари, що розташований на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Однак, позивач ОСОБА_1, не був включений до списку членів КСГП Колос , що мають прав на земельну частку (пай) та сертифікат про право на земельну частку (пай) не отримував.

Пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексуУкраїни визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до ст.3 ЦК України неприпустимим є позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства Колос розміром 2,81 умовних кадастрових гектари на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про земельні відносини , ЗК України, ЦК України, ст. ст. 7,8, 19, 81,83, 258, 263-273 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області (місце знаходження: Київська область, Кагарлицький район, с. Великі Пріцьки, вул.. Центральна, 33, код ЄДРПОУ 04358253) про визнання в порядку спадкування на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства Колос розміром 2,81 умовних кадастрових гектари на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.11.2018 р.

Суддя І.І. Шевченко