Ухвала

від 09.11.2018 по справі 808/1272/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2018 року

Київ

справа №808/1272/18

адміністративне провадження №К/9901/65372/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

треті особи Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТСНАБ

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, що направлена до Верховного Суду 30 жовтня 2018 року, не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України і підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно з частинами першою, третьою, шостою, восьмою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

З касаційної скарги вбачається, що останню від імені Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі також - ГТУЮ у Запорізькій області) підписано виконуючим обов'язки начальника С.В. Нікітенко.

Будь-яких документів на підтвердження повноважень останнього на підписання та подачу касаційної скарги або на підтвердження факту відсутності керівника ГТУЮ у Запорізькій області та покладення виконання його обов'язків суду не надано.

Згідно з вимогами пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

На підставі вищевикладеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що касаційна скарга ГТУЮ у Запорізькій області підписана представником скаржника за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва у зв'язку з чим підлягає поверненню.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 759/19497, начальник Головного територіального управління юстиції, зокрема, представляє Головне територіальне управління юстиції у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 4 Закону України "Про державну службу" державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів законності (обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), а також ефективності (раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики).

З урахуванням вищезазначеного суд прийшов до висновку, що касаційну скаргу органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень (далі разом - суб'єкт владних повноважень) повинен підписувати їх керівник. У виняткових випадках касаційну скаргу може підписувати інша особа, яка спеціально уповноважена на вчинення такої процесуальної дії у конкретній справі, про що зазначається в довіреності, виданій на ім'я цієї особи керівником суб'єкта владних повноважень.

Підтвердження права на подачу касаційної скарги довіреністю, в якій надано загальне право здійснювати представництво суб'єкта владних повноважень у судах, не може бути підставою для висновку, що керівник такого суб'єкта знає та уповноважив іншу особу на ініціювання касаційного перегляду судових рішень у конкретній справі Верховним Судом, та подача відповідної касаційної скарги не йде врозріз з позицією відповідного суб'єкта владних повноважень, відповідальність за діяльність якого, головним чином, несе його керівник.

Саме такий підхід забезпечує безумовне виконання статей 55, 57, 59 КАС України, згідно з якими держава бере участь в адміністративних справах через відповідного компетентного суб'єкта владних повноважень, інтереси якого уповноважений представляти лише його керівник або, у виняткових випадках, представник за довіреністю.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 03 жовтня 2018 року у справі № 821/61/18, від 26 жовтня 2018 року у справі № 804/1163/18 та від 29 жовтня 2018 року у справі № 802/830/18-а.

Керуючись статтями 55, 59, 169, 248, 328, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю ОПТСНАБ про визнання протиправним та скасування наказу.

2. Повернути скаржнику касаційну скаргу.

3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до Верховного Суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк