Постанова

від 07.11.2018 по справі 520/8532/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/1611/18

Номер справи місцевого суду: 520/8532/18

Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді-доповідача судової палати з розгляду цивільних справ Погорєлової С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2018 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі: КУпАП),

встановив:

Протоколом Управління патрульної поліції в Одеській області про адміністративне правопорушення серії БД №091298 від 22 червня 2018 року зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3, передбаченого ст. 124 КУпАП щодо порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_3, керувавши автомобілем RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем RENAULT MAGNUM, державний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2018 року визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 5005,00 грн.

ОСОБА_3 подана до суду апеляційна скарга, в якій він просив постанову у справі №520/8532/18 від 14 вересня 2018 року скасувати та винести нову, якою закрити провадження у справі про притягнення до адміністративного правопорушення ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, не надав оцінки письмовим поясненням ОСОБА_3 та невірно вирішив питання стосовно розподілу судових витрат.

Аналізуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за порушення норм ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції керувався тим, що згідно змісту протоколу серії БД №091298 від 22 червня 2018 року зафіксовано факт зіткнення автомобіля ОСОБА_3 з автомобілем ОСОБА_4 внаслідок недотримання Правил дорожнього руху ОСОБА_3 Висновком експертизи підтверджено, що внаслідок перевищення ОСОБА_3 дозволеного швидкісного режиму руху було скоєно ДТП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №091298 від 22 червня 2018 року зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З вказаним протоколом ОСОБА_3 не погодився.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 липня 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_3 та призначено у справі судову авто-технічну експертизу.

У висновку судової авто-технічної експертизи №18-2959/3293 від 27 липня 2018 року вказано, що ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти скоєнню ДТП, якби рухався з припустимою швидкістю згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

Шляхом експертного дослідження обставин події на основі доказів в матеріалах справи встановлено, що швидкість руху автомобіля ОСОБА_3 на ранній стадії розвитку події перевищувала швидкісний режим, регламентований наявністю дорожнього знаку 3.29 Обмеження максимальної швидкості у 40 км/год Правил дорожнього руху, згідно з яким швидкість руху його транспортного засобу не повинна була перевищувати 40 км/год.

З моменту виникнення небезпеки для руху в умовах даної події належні дії ОСОБА_3, регламентовані вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху, полягали у вжитті заходів щодо зниження швидкості свого транспортного засобу аж до зупинки. Таким чином, ОСОБА_3 мав можливість запобігти скоєнню даного ДТП у випадку дотримання належної швидкості транспортного засобу. Проте, на швидкісний режим в даній події перевищував норму, у зв'язку з чим ОСОБА_3 скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається, що учасники вказаної ДТП не скористалися правом спільно скласти повідомлення про пригоду відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а тому ОСОБА_3 підлягав притягненню до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на загальних підставах.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактичні дії особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, перебували у причинному зв'язку з фактом скоєння ДТП.

Суд першої інстанції вірно послався на те, що вина ОСОБА_3 крім висновку експерта також підтверджувалася доказами в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції оцінки поясненням ОСОБА_3 стосовно обставин справи не заслуговують на увагу, оскільки в постанові суду викладений аналіз вказаних пояснень про закриття провадження у справі внаслідок відсутності у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення допущено помилки в зазначенні порушених пунктів Правил дорожнього руху слід зазначити, що згідно зі змістом протоколу ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Диспозиція вказаної статті передбачає встановлення факту порушення Правил дорожнього руху. Факт порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху підтверджений висновком експертизи, який міститься в матеріалах справи. Помилкове наведення пунктів Правил дорожнього руху не є істотною умовою, яка призводить до визнання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності недійсним, оскільки фактичні обставини в контексті ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 описані в протоколі від 22 червня 2018 року та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, доводи щодо складення протоколу з допущенням помилок суд не приймає до уваги, оскільки це не є істотною умовою при вирішенні справи по суті.

Суд не погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно неповноти дослідження судом першої інстанції обставин справи щодо порушення Правил дорожнього руху водієм автопоїзда ОСОБА_4

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

В матеріалах справи знаходиться протокол Управління патрульної поліції в Одеській області про адміністративне правопорушення серії БД №091298 від 22 червня 2018 року, яким зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3, передбаченого ст. 124 КУпАП, в межах якого судом розглянуто справу по суті та винесено постанову. Протоколу, складеного відносно ОСОБА_4, матеріали не містять, тому питання стосовно притягнення до адміністративної відповідальності водія автопоїзда судом не розглядалося. Висновок експертизи щодо наявності в діях ОСОБА_4 порушення Правил дорожнього руху не є підставою для розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності вказаної особи в межах цієї справи, оскільки суд з власної ініціативи питання подібного характеру ініціювати чинним законодавством не уповноважений.

В апеляційній скарзі апелянт не погодився з висновками суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат за проведення експертизи, оскільки висновком експертизи встановлена невідповідність дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правилам дорожнього руху, а тому оплата за проведення експертизи на думку апелянта підлягає пропорційно з обох осіб.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що авто-технічну експертизу у справ призначено за клопотанням ОСОБА_5, тому з висновками суду першої інстанції щодо стягнення сплати за проведення експертизи з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід погодитись.

Інших доводів, які спростовують законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.

На підставі вищенаведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 22, 284, 294 КУпАП, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2018 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2018 року, якою визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.О. Погорєлова