Ухвала

від 07.11.2018 по справі 757/46752/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «УПГ-ПАНКА», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт у вигляді заборони розпорядження нерухомим майном, яке належить ТОВ «УПГ-ПАНКА», а саме: комплекс пташників площею 8668,8 кв.м (№ 1431538873245), комплекс площею 2651,5 кв.м (№25391657) та земельну ділянку площею 2,4311 га кадастровий номер 7324584500:02:002:0691, які розташовані за адресою Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка, вул. Прибережна, 15.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу кримінального провадження з метою забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «УПГ-ПАНКА», адвокат ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Так, апелянт вказує на відсутність підстав для застування такого заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри, а також належних відомостей, щоб вказували на відповідність арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України. Крім того, на думку представника, в ухвалі слідчого судді не зазначено чітко мету з якою накладено арешт, що на його думку вказує на невідповідність постановленого судом рішення вимогам чинного кримінального процесуального закону. Також, в апеляційній скарзі зазначається, що такий обмежувальний захід має негативні наслідки для ТОВ «УПГ-ПАНКА».

Одночасно представник просить врахувати і ті обставини, що вони не були повідомлені про розгляд клопотання прокурора про арешт майна, а про постановлене судом рішення дізналися 16 жовтня 2018 року з Єдиного реєстру судових рішень, а відтак зазначають про своєчасність його оскарження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власників та представника, а надані суду матеріали не містять відомостей про направлення їм копії постановленого судом рішення, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що про існування ухвали слідчого судді їм стало відомо 16 жовтня 2018 року, а відтак, виходячи з положень ст. 395 КПК України, приходить до висновку про своєчасність її оскарження.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання апелянта на безпідставність накладення арешту на майно ТОВ «УПГ-ПАНКА»

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000392 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно доводів клопотання, в ході досудового розслідування було встановлено, що у період часу з 2011 року по теперішній час службові особи ТОВ «Українська продовольча група» діючи за попередньою змовою, в порушення норм Статуту підприємства, яким були встановлені обмеження дій керівництва підприємства щодо здійснення господарських відносин без їх погодження на загальних зборах учасниками товариства, використовуючи підроблені протоколи засідань загальних зборів розтратили ввірене їм майно товариства, спричинивши шкоду його учасникам в особливо великих розмірах. Легалізація грошових коштів відбувалася через інші товариства, зокрема через ТОВ «УПГ-ПАНКА» та ТОВ «УПГ-ІНВЕСТ».

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, що належить ТОВ «АПГ-ПАНКА», а саме комплексу пташників площею 8668,8 кв.м (№ 1431538873245), комплексу площею 2651,5 кв.м (№25391657) та земельної ділянки площею 2,4311 га кадастровий номер 7324584500:02:002:0691, які розташовані за адресою Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка, вул. Прибережна, 15, прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу кримінального провадження, є збереження цього майна як речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання, пославшись на ті обставини, що надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність підстав для накладення арешту на майно.

Разом з тим, дослідивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, колегія суддів з такими висновками слідчого судді не погоджується.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Проте, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Зокрема, в доданих до клопотання матеріалах не міститься жодних відомостей які б давали розумні підстави і підозри вважати, що об`єкти нерухомого майна, а саме: комплекс пташників площею 8668,8 кв.м (№ 1431538873245), комплекс площею 2651,5 кв.м (№25391657), земельна ділянка площею 2,4311 га кадастровий номер 7324584500:02:002:069, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті незаконним шляхом, або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12018000000000392.

Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними посилання прокурора, що це майно відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Що стосується арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Разом з тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, жодній посадовій особі ТОВ «УПГ-ПАНКА» про підозру у кримінальному провадженні № 12018000000000392 не повідомлено, а відомості, які б свідчили, що дане товариство придбало нерухоме майно безоплатно, чи за вищу або нижчу ринкову вартість, в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні.

Вказані обставини, виходячи з положень ч. 4 ст. 170 КПК України, виключають можливість накладення арешту на майно ТОВ «УПГ-ПАНКА» з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Таким чином, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні прокурор, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.

Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів, за встановлених вище обставин, вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на нерухомого майна, яке належить ТОВ «УПГ-ПАНКА», а саме: комплекс пташників площею 8668,8 кв.м (№ 1431538873245), комплекс площею 2651,5 кв.м (№25391657), земельну ділянку площею 2,4311 га кадастровий номер 7324584500:02:002:0691, які розташовані за адресою за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка, вул. Прибережна, 15, слід відмовити, а відтак апеляційна скарга представника ТОВ «УПГ-ПАНКА», адвоката ОСОБА_6 , підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «УПГ-ПАНКА», адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт у вигляді заборони розпорядження нерухомого майна, яке належить ТОВ «УПГ-ПАНКА», а саме: комплекс пташників площею 8668,8 кв.м (№ 1431538873245), комплекс площею 2651,5 кв.м (№25391657) та земельна ділянка площею 2,4311 га кадастровий номер 7324584500:02:002:0691, розташовані за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка, вул. Прибережна, 15, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на нерухомого майна, яке належить ТОВ «УПГ-ПАНКА», а саме: комплекс пташників площею 8668,8 кв.м (№ 1431538873245) комплекс площею 2651,5 кв.м (№25391657) та земельна ділянка площею 2,4311 га кадастровий номер 7324584500:02:002:0691 розташовані за адресою за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка, вул. Прибережна, 15, відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1055/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1