Рішення

від 08.10.2018 по справі 706/790/18

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/790/18

2/706/386/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Орендарчук М.П.,

за участю секретаря Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Христинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Христинівської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В :

31.05.2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення, яким просив визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний помер - НОМЕР_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2. Христинівського району Черкаської області право власності на самочинно збудований гараж під літерою Г , загальною площею 21.4 кв.м.. в е. Христинівка вул. Садова. 19, Христинівського району Черкаської області.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2015. ОСОБА_1 являється власником житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами в с. Христинівка по вул. Садова. 19 Христинівського району Черкаської області.

На даний час у ОСОБА_1 виникла необхідність відчужити вище вказане домоволодіння.

При зверненні до нотаріальної контори із документами для укладення договору купівльпродажу, стало відомо що попереднім власником. ОСОБА_2, померлою 15.07.2014 на території свого домоволодіння було самочинно добудовано гараж під літерою Г .

Під чає проведення будівельних робіт покійною власницею були дотримані будівельні, архітектурні, санітарні та екологічні норми. Додатково зазначає, що з початку будівництва ніяких заяв, претензій та скарг щодо збудованого гаража не надходило, це свідчить про те, що не були порушені права інших осіб будівництвом зазначеного об'єкту.

Після завершення будівництва був виготовлений технічний паспорт, згідно з яким загальна площа гаража становить 21.4 кв.м.

До судового засідання позивач не з`явився, але надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі та слухати справу у його відсутність .

Представник відповідача у судове засідання не зявився, але надав до суду заяву, в якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу слухати у його відсутність.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У такому разі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2ст.247 ЦПК України, не здійснюється.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПКза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.03.2015. ОСОБА_1 являється власником житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами в с. Христинівка по вул. Садова. 19 Христинівського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_2.

ОСОБА_2, померлою 15.07.2014 на території свого домоволодіння було самочинно добудовано гараж під літерою Г .

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Так, відповідно до ч. 1ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4постанови від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочиннебудівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, ст. 376 ЦК Українипередбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 цієї статті), і встановлено випадки, коли право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду за особою, що здійснила самочинне будівництво, або за власником земельної ділянки.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5ст. 376 ЦК України).

Крім того, за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Тому звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

У пункті 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України(про правовий режим самочинного будівництва) від 30 березня 2012 року № 6 роз'яснено, що, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28.01.2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з'ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрував самочинне будівництво в належному законом порядку, звернувшись до нотаріальної контори для укладення договору купівлі - продажу.

Тим чином окрім судового порядку позивач позбавлений можливості захистити свої права та оформити право власності на майно.

Виходячи з вищевикладеного та оцінюючи наданісуду доказив їх сукупності, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати за позивачем право власності на гараж, що знаходиться за адресою: с.Христинівка вулиця Садова, 19 Христинівський район Черкаської області, загальною площею 21.4 кв.м.

На підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем предявленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258, 259, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 328, 331, 376 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Христинівської сільської ради ( місце знаходження с.Христинівка, вулиця Щорса, будинок. 4 Христинівського району Черкаської області, ЄДРПОУ - 26261910 ) про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний помер - НОМЕР_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2. Христинівського району Черкаської області право власності на самочинно збудований гараж під літерою Г , загальною площею 21.4 кв.м., в с. Христинівка вул. Садова. 19, Христинівського району Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Христинівського районного суду

Черкаської області ОСОБА_3