Ухвала

від 19.01.2018 по справі 761/46119/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46119/17

Провадження № 1-кс/761/297/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100100010011, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2017 року старший слідчий СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100100010011, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: торгівельно-офісного комплексу загальною площею 914,4 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046, загальною площею 0,0498 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повноваження слідчого, який був присутній у судовому засіданні, слідчим суддею перевірені.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016100100010011, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 19 лютого 2016 року ОСОБА_6 , діючи від імені ТОВ «Мегна Груп Індустрія-Ук» (код ЄДРПОУ 39855292) та перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. № 51, кв. № 1, надав приватному нотаріусу ОСОБА_7 підроблене рішення Апеляційного суду Київської області. На підставі вказаного рішення ОСОБА_7 було припинено право власності АТ «Дельта банк» на торгівельно-офісний комплекс загальною площею 914,4 м2, розташований за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Армійська, 4, та земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046, загальною площею 0,0498 га, розташовану за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Армійська, 4, та зареєстровано право власності на таке майно за ТОВ «Мегна Груп Індустрія-Ук» (код ЄДРПОУ 39855292).

У подальшому, розуміючи, що вищевказаний спосіб набуття права власності буде визнаний недійсним, з метою незаконного збагачення, невстановлені особи спільно з ОСОБА_6 вчинили дії для подальшої перереєстрації права власності на таке майно.

За таких обставин, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищевказаного об`єкта нерухомості та земельної ділянки, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Власник майна ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання слідчого про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016100100010011 від 12 серпня 2016 року, слідчий суддя з метою запобігання можливості відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що воно було безпосереднім об`єктом кримінально протиправних дій, приходить до висновку про необхідність накладення арешту на торгівельно-офісний комплекс загальною площею 914,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046, загальною площею 0,0498 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100100010011, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на торгівельно-офісний комплекс загальною площею 914,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046, загальною площею 0,0498 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1