Рішення

від 12.11.2018 по справі 910/10883/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2018Справа № 910/10883/18

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Отаман Груп"

до Приватного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Ліцей гуманітарної освіти та комунікаційних технологій "Гармонія"

про стягнення 12 418,59 грн,

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Отаман Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Ліцей гуманітарної освіти та комунікаційних технологій "Гармонія" про стягнення 12 418,59 грн, з яких 10 000,00 грн - основний борг, 1 653,39 грн - пеня, 627,49 грн - інфляційні втрати, 235,39 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 0106/о від 01.06.2017 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/10883/18 за вищезазначеною позовною заявою, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Сторони належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103047468187 копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була отримана уповноваженим представником відповідача 27.08.2018.

Щодо повідомлення позивача про відкриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статті 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення позивача про відкриття провадження у справі, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену ним в позовній заяві, яка також є адресою місця знаходження позивача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, а саме: 02232, місто Київ, вулиця М.Цвєтаєвої, будинок 16-А, квартира 113.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження, скерований на адресу позивача, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку 24.10.2018.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження позивача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення позивачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про відкриття провадження у справі

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018, не подав до суду відзиву на позов, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв'язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

У частині восьмій статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

01.06.2017 між Приватним підприємством "Отаман Груп" (далі - позивач, Підприємство) ", як виконавцем, та Приватним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Ліцей гуманітарної освіти та комунікаційних технологій "Гармонія" (далі - відповідач, Ліцей), як замовником, був укладений договір № 0106/о на надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму, за умовами якого позивач зобов'язався забезпечувати підтримання порядку, охорону майна та здійснювати встановлений замовником контрольно-перепускний режим на об'єкті, розташованому за адресою: місто Київ, вулиця Жмаченка, 14 шляхом виставлення на об'єкті відповідної кількості охоронників (пункт 2.1.1. договору). Окрім того, позивач за умовами договору зобов'язався здійснювати охорону об'єкту від злочинних та інших не законних дій та посягань, забезпечувати охорону матеріальних цінностей замовника, що знаходяться в охороняємому приміщенні, та зданих згідно акту надання-приймання майна під охорону (пункт 2.1.2 договору).

Виконавець зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дати укладення договору провести аналіз об'єкта замовника на стан його укріпленості та надати Акт укріпленості замовнику на виконання вимог і рекомендацій які вказані виконавцем для їх усунення (пункт 2.1.8 договору).

Вартість послуг виконавця за договором визначена сторонами в пункті 4.1 договору складає 1 000 (одну тисячу) грн без ПДВ за місяць та має сплачуватися відповідачем авансом не пізніше 15-го числа поточного місяця (пункт 4.2. договору) шляхом перерахування грошових коштів на наданий виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України (пункт 4.5. договору).

Відповідно до пункту 4.6 договору остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом п'яти банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії договору.

В пункті 4.3 договору сторони погодили, що послуги за договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, наданого виконавцем замовнику. Замовник протягом п'яти днів підписує Акт, або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде отримано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.

Відповідно до пункту 7.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01 червня 2108 року, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що послуги надаються на строк з 01 червня 2017 року по 01 червня 2018 року.

За умовами договору, здача майна та території під охорону і прийом з-під охорони здійснюється уповноваженими особами, визначеними замовником з числа його працівників. Список працівників із зазначенням їх прізвищ та телефонів. Підписаний і завірений печаткою замовника надається виконавцю протягом трьох робочих днів з моменту укладення договору. При зміні відповідальної особи, зміни її телефонів замовник письмово повідомляє протягом трьох робочих днів про це виконавця.

Сторони погодили, що договір може бути змінено чи продовжено за їх взаємною згодою, про що підписується додаткова угода.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надавались послуги з охорони протягом червня 2017 - травня 2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: Актом № ОУ-0000056 від 30.06.2017, Актом № ОУ-0000069 від 31.07.2017, Актом № ОУ-0000085 від 31.08.2017, Актом № ОУ-0000096 від 30.09.2017, Актом № ОУ-0000108 від 31.10.2017, Актом № ОУ-0000121 від 30.11.2017, Актом № ОУ-0000131 від 31.12.2017, Актом № ОУ-0000008 від 31.01.2018, Актом № ОУ-0000019 від 28.02.2018, Актом № ОУ-0000030 від 31.03.2018, Актом № ОУ-0000041 від 30.04.2018 та Актом № ОУ-0000052 від 31.05.2018.

Акти за червень 2017, серпень 2017 та вересень 2017 року підписані обома сторонами.

Відповідно до положень пункту 4.3 договору акти за липень, жовтень, листопад, грудень 2017 року та за січень-травень 2018 року вважаються підписаними, оскільки, за твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем та матеріалами справ, жодних заперечень, претензій від замовника щодо наданих послуг до виконавця не надходило. Зазначені акти були направлені на адресу відповідача, докази направлення надані позивачем до позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено тільки за червень та липень 2017 року. За твердженням позивача, всупереч положенням договору відповідачем здійснено не було.

У зв'язку із відсутністю надходження грошових коштів від Товариства на користь позивача за надані послуги, Підприємство звернулося з даним позовом до суду, в межах якого позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн основного боргу, 1 653,39 грн пені, 627,49 грн інфляційних збитків та 235,39 грн трьох процентів річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідачем не здійснено оплату за послуги охорони, надані за період з серпня 017 року по травень 2018 року включно на загальну суму 10 000,00 грн (1 000,00 грн*10 місяців).

При цьому, суд відзначає, якщо у договорі про надання послуг сторони визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, то договір як джерело матеріального права у вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 08.04.2014 у справі №911/27/25/13-г.

Таким чином, складання зазначених вище актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період та направлення їх відповідачу, свідчить про належне виконання з боку Підприємства свого договірного обов'язку.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 10 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Ліцей на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства щодо стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного внесення оплати, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 653,39 грн пені, нарахованої за період з 16.06.2017 по 13.08.2018.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що при простроченні проведення розрахунків до договором з вини замовника, останній має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 3 проценти річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Сторони погодили, що за своєю правовою природою застосовані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов'язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні господарського законодавства України, а є сплатою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України.

Беручи до уваги викладені вище норми чинного законодавства та положення укладеного договору, суд здійснив перерахунок заявленої штрафної санкції та дійшов висновку про наступне.

Так, згідно пункту 4.2 договору оплата має сплачуватися відповідачем авансом не пізніше 15-го числа поточного місяця. Таким чином позивачем правильно визначено періоди для нарахування пені з урахуванням шестимісячного терміну встановленого положеннями статті 625 ЦК України.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої штрафної санкції з урахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 1 653,39 грн пені.

Крім того, позивач на пункту 5.6 договору підставі статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 627,49 грн інфляційних збитків та 235,39 грн трьох процентів річних, нарахованих за періоди визначені в наданому до позовної заяви детальному розрахунку.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем при нарахуванні було допущено арифметичні помилки, а тому вважає за можливе покласти на відповідача обов'язок сплати на користь Підприємства 504,20 грн інфляційних втрат та 143,84 грн трьох процентів річних.

Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги, з урахуванням перерахунку суду, підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме щодо стягнення з відповідача 10 000,00 грн основного боргу, 1 653,39 грн пені, 504,20 грн інфляційних втрат та 143,84 грн трьох процентів річних

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за результатами вирішення спору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1 762,00 грн.

З огляду на вказане, розмір судового збору за подання даного позову про стягнення 12 418,59 грн становить 1 762,00 грн.

Зважаючи на викладене, стягненню з відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, розраховані від суми 1 762,00 грн.

Питання щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору може бути вирішено судом за заявою позивача, відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Отаман Груп" до Приватного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Ліцей гуманітарної освіти та комунікаційних технологій "Гармонія" про стягнення 12 418,59 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Ліцей гуманітарної освіти та комунікаційних технологій "Гармонія" (02192, місто Київ, вулиця Жмаченка, будинок 14; ідентифікаційний код 21617070) на користь Приватного підприємства "Отаман Груп" (02232, місто Київ, вулиця М.Цвєтаєвої, будинок 16-А, квартира 113; ідентифікаційний код 35974931) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу, пеню в розмірі 1 653,39 грн (одну тисячу шістсот п'ятдесят три гривні 39 копійок), 504,20 грн (п'ятсот чотири гривні 20 копійок) інфляційних збитків, три проценти річних у розмірі 143,84 грн (сто сорок три гривні 84 копійок) та 1 745,38 грн (одну тисячу сімсот сорок п'ять гривень 38 копійок) судового збору.

3. У іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ