Рішення

від 07.11.2018 по справі 910/8941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.11.2018Справа №  910/8941/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/8941/18 За позовомДержавного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Хмельницька атомна електрична станція”; До Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська шкарпеткова фабрика”; Простягнення 2   592,54 грн. без повідомлення учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Хмельницька атомна електрична станція” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська шкарпеткова фабрика” 2   592,54 грн. пені за порушення строків поставки продукції згідно з договором поставки від 22.06.2017 № 12694/53-124-01-17-06658. Позовні вимоги мотивовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська шкарпеткова фабрика” договірних зобов'язань, зокрема неналежним виконання обов'язку з поставки продукції, що виявилося у порушенні строків передачі товарів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 було відкрито провадження у справі № 910/8941/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив. В установлений законодавством строк заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило. Відповідач відзив на позовну заяву не подав, заявлені вимоги не оспорив, ухвалу про відкриття провадження у справі не отримав у зв'язку із закінченням строків зберігання поштового відправлення за його місцезнаходженням у поштовому відділенні (конверт з відміткою підприємства зв'язку в матеріалах справи), а тому суд вважає відповідача належним чином повідомленого про розгляд справи, оскільки копія ухвали від 07.09.2018 своєчасно була йому направлена. Вивчивши матеріали позовної заяви, повно і всебічно з'ясувавши обставин, дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: 22.06.2017 Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Хмельницька атомна електрична станція” в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська шкарпеткова фабрика” в якості постачальника уклали договір поставки, за яким постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити шкарпетки бавовняні у кількості та за ціною, визначеними у специфікації № 1, що є невід'ємною частиною договору. Строк дії цього договору встановлено до 31.12.2017 (п. 11.1). Відповідно до п. 3.2 договору ціна за одиницю товару, загальна вартість та кількість товару визначається у специфікації. Оплату товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45-ти календарних днів з дати завершення покупцем процедури вхідного контролю товарів на склади вантажотримувача (п.4.1). Строк поставки товару становить 20-ть календарних днів з дати укладення сторонами договору (п. 5.2). Приймання товару за якістю та кількістю здійснюється покупцем на складі вантажоотримувача (п. 5.2). Поставка товару здійснюється транспортом і з рахунок постачальника на умовах DDP згідно зІНКОТЕРМС 2010 н складі вантажоотримувача (п. 5.3). Матеріалами справи підтверджується, що 22.06.2017 сторони оформили специфікацію № 1 до договору №12694/53-124-01-17-06658, якою погодили поставку 53   743 пари шкарпеток бавовняних на суму 312   784,26 грн. Зважаючи на п. 5.2 договору поставка товару повинна була відбутися не пізніше 12.07.2017.        Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки, що підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм  про договір купівлі-продажу. Спір у справі виник унаслідок того, що, як стверджує позивач, відповідач порушив строки поставки, а тому повинен сплатити на користь позивача договірну неустойку у сумі 2   592,54 грн. Такі твердження позивача знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де міститься засвідчена копія видаткової накладної від 14.07.2017 № ЯР-0000250 щодо поставки 36430 пар шкарпеток бавовняних вартістю 212   022,60 грн. та від 20.07.2017 № ЯР-0000255 щодо поставки 17   313 пар шкарпеток бавовняних вартістю 100   761,66 грн.    Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачається, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. У ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 25.07.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату пені за порушення строків поставки та виконання зобов'язань з передачі товару на суму 100   762,66 грн., який на той час ще не був поставлений. Відповідь на претензію отримано не було. 19.02.2018 позивач звернувся до відповідача з повторною претензією на суму 2   594,54 грн. пені. Відповідь на претензію не надійшла. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідальність за порушення постачальником строків виконання обов'язку з поставки товарів у вигляді пені була встановлена сторонами у п. 7.2 договору, де вказується, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості недопоставленого строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів – додатково штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.      Згідно з наявним у позовній заяві розрахунком, позивач нарахував відповідачеві 1   484,16 грн. пені за 7 днів прострочення поставки товару вартістю 212   022,60 грн. з 12.07.2017 по 20.07.2017 та 1   108,38 грн. за 11 днів прострочення з 12.07.2017 по 24.07.2017. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін,  а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.   Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів на спростування позовних вимог, а тому, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи і приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення договірної неустойки видаються обґрунтованими, доведеним  та такими, що підлягають повному задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний і арифметично вірний. У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Хмельницька атомна електрична станція” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська шкарпеткова фабрика” про стягнення 2   592,54 грн. задовольнити повністю.    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська шкарпеткова фабрика” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 8, оф. 5, ідентифікаційний код 38908568) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Хмельницька атомна електрична станція” (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ідентифікацій код 21313677) 2   592 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн 54 коп. пені та 1   762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                         О.В. Мандриченко