Рішення

від 07.11.2018 по справі 910/11804/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018Справа № 910/11804/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/11804/18

за позовом Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція";

до Приватного підприємства "Метра-К";

про стягнення 8 917,59 грн.

без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Метра-К" 8 917,59 грн. заборгованості з оплати товарів за договором поставки від 27.03.2014 № 37.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань у частині своєчасної оплати отриманої у власність лісопродукції.

На підтвердження позовних вимог суду було подано договір від 27.03.2014 № 37 з додатком № 1, товарно-транспортні накладні, односторонній акт звірки розрахунків станом на 01.08.2018, претензію від 09.04.2015 та докази її надсилання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 було відкрито провадження у справі № 910/11804//18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В установлений законодавством строк відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає та просить у позові відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог у заявленій сумі та з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності. За твердженнями відповідача позивач поставив йому товари вартістю 20 203,63 грн., які були оплачені частково в сумі 13 100,00 грн., а тому заборгованість становить 7 103,63 грн. станом на 15.05.2014. На підтвердження наведених у відзиві обставин, відповідач надав картку рахунку 631, сформовану станом на 25.09.2018.

Позивач у встановлений строк відповідь на відзив не подав, оскільки відповідач не направив відзив позивачеві, тобто не дотримався вимог щодо оформлення відзиві, прямо передбачених у ст. 165 і безпосередньо у ч. 6 цієї статті. Факт недотримання відповідачем вимог процесуального законодавства в частині виконання обов'язку надіслання відзиву позивачу позбавляє позивача права на подання відповіді на відзив, викладення своєї правової позиції, яка б могла у нього сформуватися після ознайомлення з відзивом, а також права подати додаткові докази, клопотати про захист права незважаючи на пропуск строку позовної давності тощо. Також суд зауважує, що бездіяльність відповідача ставить позивача у нерівне та дискримінаційне становище, порівняно з відповідачем, що суперечить принципам здійснення судочинства - рівноправності та змагальності.

Крім того, ненаправлення відзиву позивачеві не відповідає п. 3 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження у справі від 07.09.2018, де було передбачено необхідність подати суду докази надіслання (надання) позивачу відзиву з приєднаними до нього документами у випадку подання відзиву в установлені судом строки.

Зважаючи на викладене, суд оцінює таку бездіяльність відповідача як зловживання, а тому залишає поданий ним відзив без розгляду в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Вивчивши матеріали позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, повно і всебічно з'ясувавши обставин, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014 Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція" в якості постачальника і Приватне підприємство "Метра-К" в якості покупця уклали договір поставки № 37, за яким постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти покупцю вироби з деревини, а саме: баланси хвойних порід 50 м куб, пилових хвойних поряд ІІІс. 50 м куб, дров'яну деревину для технологічних потреб ВТП хвойних порід 150 м куб згідно з протоколом погодження ціни, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар у порядку та на умовах, передбачених договором.

Строк дії цього договору було встановлено до 31.12.2014, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1, 3.1, 3.3, поставка товару здійснюється на підставі письмового замовлення покупця, де визначається кількість, асортимент та перелік товару після оплати товару. Строк поставки становить 20 днів з дати оплати.

Згідно з п. 5.2 загальна сума договору становить 85 000,00 грн. та може бути змінна на взаємною згодою сторін.

Покупець оплачує товар у порядку передоплати на підставі рахунку-фактури протягом трьох банківських днів з дня його виставлення (п. 5.3).

У додатку № 1 до договору сторони визначили найменування продукції, породу, ґатунок, розміри, вартість за куб м, а також вартість послуг з вивезення дровяної деревини на відстав від 30 до 70 км.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки, що підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

Спір у справі виник унаслідок того, що, як стверджує позивач, відповідач порушив грошові зобов'язання, оскільки не оплатив 8 917,59 грн.

До позовної заяви позивачем було подано товарно-транспортні накладні на загальну суму 21 131,32 грн., а саме:

№ РН02-00270 від 04.03.2014 на суму 1 029,96 грн.,

№ РН02-00269 від 04.03.2014 на суму 1 418,00 грн.,

№ Рн02-00286 від 04.03.2014 на суму 1 155,60 грн.,

№ РН02-00286 від 06.03.2014 на суму 2 138,00 грн.,

№ РН02-00287 від 07.03.2014 на суму 1 069,00 грн.,

№ РН02-00288 від 07.03.2014 на суму 2 768,40 грн.,

№ РН02-00289 від 07.03.2014 на суму 942,00 грн.,

№ РН02-00290 від 07.03.2014 на суму 1 239,95 грн.,

№ РН02-00335 від 19.03.2014 на суму 1 062,96 грн.,

№ РН02-00334 від 19.03.2014 на суму 2 126,00 грн.,

№ РН02-00373 від 24.03.2014 на суму 955,96 грн.,

№ РН02-00372 від 24.03.2014 на суму 1 846,80 грн.,

№ РН02-00464 від 10.04.2014 на суму 927,96 грн.,

№ РН02-00463 від 10.04.2014 на суму 1 851,00 грн.

№ РН02-00657 від 15.05.2014 на суму 600,00 грн.

Оскільки договір, з якого виник спір у зв'язку з яким позивач звернувся до суду з цим позовом, був укладений 27.03.2014 та не містив умов щодо того, що його дія поширюється на правовідносини, що мали місце між сторонами до 27.03.2014, суд, при вирішенні заявленого спору, приймає до уваги лише товарно-транспортні накладні, оформлені з 27.03.2014, тобто товарно-транспортні накладні № РН02-00464 від 10.04.2014 на суму 927,96 грн., № РН02-00463 від 10.04.2014 на суму 1 851,00 грн., № РН02-00657 від 15.05.2014 на суму 600,00 грн. на загальну суму 3 378,96 грн.

Доказів належного виконання зобов'язань з оплати товарів, поставлених за товарно-транспортні накладні № РН02-00464 від 10.04.2014 на суму 927,96 грн., № РН02-00463 від 10.04.2014 на суму 1 851,00 грн., № РН02-00657 від 15.05.2014 на суму 600,00 грн. на загальну суму 3 378,96 грн. як-то платіжних доручень, банківських виписок, суду подано не було.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачається, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У квітні 2015 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату 8 917,59 грн., яка вручена не була у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідач заявлені вимоги не спростував.

Залишаючи відзив на позовну заяву без розгляду з вищеописаних мотивів, суд вважає за належне дослідити приєднані до відзиву документи. Так, подана суду картка рахунку 631 не дає можливості встановити який саме товар оплачував відповідач, оскільки не містить необхідних відомостей, а крім того, не є платіжним документом або ж випискою з рахунку чи довідкою з банківської установи.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольняються судом частково в сумі 3 378,96 грн., що документально підтверджені.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" до Приватного підприємства "Метра-К" про стягнення 8 917,59 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Метра-К" (02232, м. Київ, вул. Цвєтаєвої, 8-а, кв. 41, ідентифікаційний код 37311956) на користь Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція" (07352, Київська обл., Вишгородський район, с. Лютіж, ідентифікаційний код 00152595) 3 378 (три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 96 коп. боргу та 1 319 (одну тисячу триста дев'ятнадцять) грн. 67 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко