Рішення

від 13.11.2018 по справі 263/5274/18

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 р. Справа№263/5274/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, третя особа: ОСОБА_3 районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, третя особа: ОСОБА_3 районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області з позовною вимогою:

- зобов'язати ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області внести зміни в актовий запис №970 від 20.03.1987 року, складений ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зазначити в даному актовому записі національність ОСОБА_5 гречанка.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що батько позивача за національним походженням є греком, що підтверджується відповідними документами. Саме тому, позивач звернулась до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про реєстрацію шлюбу № 970 від 20.03.1987 року, проте відповідачем було відмовлено у внесенні відповідних змін у зв'язку із тим, що позивач мав право обрати національність одного з батьків на законних підставах у період дії Указу Президента України № 24 від 31.01.1991 року. Така відмова, на думку позивача, є протиправною, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідачем надано суду лист, в якому вважає, що дану справу слід розглядати як встановлення факту, який має юридичне значення, а не в адміністративному порядку. Крім того, представник відповідача зазначив про розгляд справи без представника відповідача.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року судом було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.08.2018 року відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2018 року.

Від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 громадянка України, що підтверджується паспортом громадянина України, народилась 25.08.1968 року (а.с. 8-9).

Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції Донецької області надано свідоцтво про народження серії 1-НО №211601 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження № 4754167 встановлено, що батьками ОСОБА_1, яка народилася 25.08.1968 року є - мати ОСОБА_6 та батько ОСОБА_7, національність батьків в зазначеному свідоцтві про народження не вказано.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України 04.10.1968 року Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції у Донецькій області зроблено актовий запис про народження ОСОБА_5 № 1535, батько ОСОБА_7, за національністю грек , мати ОСОБА_6, за національністю українка (а.с. 14).

21.08.1964 року укладено шлюб між ОСОБА_8, за національністю грек та ОСОБА_9, за національністю українка , що підтверджується копією свідоцтва про оруження серії І-НО № 084012 (а.с. 10).

20.03.1987 року укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-НО № 136893, виданого повторно. В зазначеному свідоцтві графа громадянство ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не заповнені (а.с. 12).

Як вбачається з копії військового квитка серії НУ № 2649819, виданого Великоновосілківським районним військовим комісаріатом Донецької області, на ім'я ОСОБА_7, в графі національність власника квитка зазначено грек (а.с. 13).

ОСОБА_3 районного у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 29.03.2018 року № 78/15.2-108 повідомлено позивача, що в чинному законодавстві України не передбачено порядку зміни національності за власним бажанням громадян. Зазначено, що позивач мав право обирати національність одного з батьків на законних підставах протягом дії Указу Президента України №24 від 31 грудня 1991 року, коли громадянам України надавалась можливість зміни національності у разі, коли вони при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її на національність другого з батьків. Цей Указ Президента втратив чинність на підставі Указу Президента України №70/99 від 27.01.1999 року. Стаття 11 Закону України Про національні меншини в Україні , передбачає право громадян вільно обирати та відновлювати національність. Відновлювання в даному випадку не провадиться, так як національність вказана вірно та не втрачена, що підтверджується актовим записом про народження та актовим записом про шлюб заявниці (а.с. 16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про національні меншини в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила).

Статтею 3 Закону України "Про національні меншини в Україні" визначено, що до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.

Відповідно до ст. 4 Закону "Про національні меншини в Україні" відносини, які виникають з приводу реалізації громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх належністю до національних меншин, регулюються Конституцією України, цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.

Згідно ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 300 Цивільного Кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" гарантовано право громадян України на вільний вибір та відновлення національності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року "Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

З матеріалів справи встановлено, що батько позивача - ОСОБА_7 народився в с. Комар Великоновосілкового району Донецької області, за національністю грек . Дана обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-НО № 084012 (а.с. 10) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_5 № 1535 (а.с. 14).

У відповідності до положень нині діючого Сімейного кодексу України так і Кодексу про шлюб та сім'ю національність дитини визначається національністю її батьків.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану (які діють при Головних територіальних управліннях юстиції в областях) (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених норм, суд робить висновок про те, що за наслідками розгляду заяви про внесення змін, доповнень чи виправлень до актового запису відповідний орган ДРАЦС складає висновок про внесення таких змін або висновок про відмову у внесенні змін.

Всупереч вищенаведеному, відповідач не склав відповідний висновок, а обмежився направлення на адресу позивача листа.

Щодо тверджень відповідача викладених у відзиві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За висновками, які містяться в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану" №12 від 29.09.2016, непідсудність адміністративним судам справ, пов'язаних із встановленням (зміною) національності особи, не виключає врахування при розгляді справ щодо спорів, пов'язаних з відмовою органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, аргументів, пов'язаних з національними традиціями позивача, національна належність якого, заявлена ним, не оспорюється.

За приписами п.п.1.7 та 1.16 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Пунктом 2.16. Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п. 2.16.7. Правил)

Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

Пунктом 2.16.7. Правил передбачено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 16 травня 2013 року у справі «Гарнага проти України» (№20390/07) наголошено на необхідності дотримання державою справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому.

Тобто, при обмеженні права позивача приймати рішення щодо визначення власної національної приналежності, державним органом не було надано жодного обґрунтування, що є недопустимим.

При цьому, зміна актового запису про шлюб в частині національності ОСОБА_5 жодним чином не впливає ані на інтереси держави, ані на інтереси суспільства в цілому.

Отже, для захисту порушених прав ОСОБА_4 ОСОБА_2 міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області слід внести зміни до актового запису про шлюб в частині зазначення національності нареченої «гречанка» .

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії ВС № 963133; адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченко 329, кв. 25) до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 33331214, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 37), третя особа: ОСОБА_3 районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 33426211, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 37) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області внести зміни в актовий запис № 970 від 20.03.1987 року, складений ОСОБА_2 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зазначити в даному актовому записі національність ОСОБА_5 гречанка .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 33331214, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 37) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1 (паспорт серії ВС № 963133; адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченко 329, кв. 25).

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.