Рішення

від 09.11.2018 по справі 1640/3369/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3369/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2018 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастр у Полтавській області), де просить:

- визнати протиправною та скасування відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у задоволенні клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий номер 5324581500:00:002:0401), 9,2000 га (кадастровий номер 5324581500:00:004:0261) та 28,1791 га (кадастровий номер 5324581500:00:004:0262) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду), викладену у листі №6777/0/26-18 від 20 серпня 2018 року;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (кадастровий номер 5324581500:00:002:0401, площею 80,2000 га);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (кадастровий номер 5324581500:00:004:0261, площею 9,2000 га);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (кадастровий номер 5324581500:00:004:0262, площею 28,1791 га);

Також позивач просить в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати ГУ Держгеокадастр у Полтавській області у двотижневий строк з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на неправомірність відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проектів землеустрою на вищевказані земельні ділянки, оскільки даний проект був погоджений відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач (том 2, а.с. 172-175) посилався на обґрунтованість зауважень, викладених у листі у листі № 6777/0/26-18 від 20.08.2018. Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, пояснював, що дане повноваження є дискреційним та виключною компетенцією уповноваженого органу, а тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено такі обставини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.11.2015 № 2745/0/75-15-СГ громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 80,200 га для ведення фермерського господарства на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів (том 1, а.с. 128).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.11.2015 № 2744/0/75-15-СГ громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 40 га та 9,20 га для ведення фермерського господарства на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів (том 2, а.с. 13).

Судом встановлено, що ДП «Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» на замовлення ОСОБА_1 розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області (том 1 а.с. 117-225, том 2, а.с. 1-161):

- площею 80,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:002:0401;

- площею 9,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0261;

- площею 28,1791 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0262.

У пояснювальній записці до проекту останньої земельної ділянки вказано, що є деякі уточнення в площі, згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.11.2015 № 2744/0/75-15-СГ площа земельної ділянки складає 40,00 га, а уточнена площа становить 28,1791 га у зв'язку із фактичним вимірюванням на місцевості та встановленням розбіжності в розмірі 11,8209 га (том 2, а.с. 7).

Висновками відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області від №147/41-16, 15.08.2016 №149/41-16 та №151/41-16 погоджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області площами 9, 2000 га, 28,1721 га та 80,2000 га відповідно та зазначено про відсутність у відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області будь-яких зауважень до вищевказаних проектів землеустрою (том 1 а.с. 145-146, том 2 а.с. 27-28, 103-104).

На підставі даних проектів землеустрою державним кадастровим реєстратором проведено державну реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, визначено їх кадастрові номери.

Позивачем на підтвердження державної реєстрації земельних ділянок до матеріалів справи надано витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (том 1, а.с. 84-115):

- від 02.08.2018 №НВ-5307672762018 - земельна ділянка площею 80,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:002:0401 (дата державної реєстрації земельної ділянки - 07.10.2016);

- від 02.08.2018 №НВ-5307673022018 - земельна ділянка площею 28,1791 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0262 (дата державної реєстрації земельної ділянки - 10.10.2016);

- від 02.08.2018 №НВ-5307672932018 - земельна ділянка площею 9,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0261 (дата державної реєстрації земельної ділянки - 10.10.2016).

За змістом вищевказаних витягів відомості про обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 5324581500:00:002:0401, 5324581500:00:004:0262, 5324581500:00:004:0261, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

Суд зазначає, що як слідує з позовної заяви та матеріалів справи, позивач, починаючи з жовтня 2016 року, неодноразово звертався до відповідача із клопотаннями про затвердження проектів землеустрою на вищевказані земельні ділянки (том 2, а.с. 176, 179-180, 181-182, 186-187, 188- 189, 192-193, 196), однак кожного разу отримував відмову, при цьому, кожен з листів-відмов містив в якості підстав для відмови інші недоліки проектів землеустрою, ніж ті, на які наголошувало управління у кожному з попередніх листів-відмов (том 2, а.с. 177, 184-185, 190-191, 194-195, 197-198).

Так, отримавши відмову ГУ Держгеокадастра у Полтавській області від 14.03.2018 № 2420/26-18 (том 2, а.с. 197-198) та не погодившись із нею, ОСОБА_1 звернувся до суду із оскарженням.

Далі судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 816/1074/18 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії (том 2, а.с. 162-169).

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у задоволені клопотань про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий №5324581500:00:002:0401), 9,2000 га (кадастровий №5324581500:00:004:0261) та 28,1791 га (кадастровий №5324581500:00:004:0262) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду), викладену у листі №2420/0/26-18 від 14.03.2018.

Зобов'язано повторно Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий №5324581500:00:002:0401), 9,2000 га (кадастровий №5324581500:00:004:0261) та 28,1791 га (кадастровий №5324581500:00:004:0262) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду).

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Так, суд у справі № 816/1074/18 відхилив як безпідставні доводи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з приводу невідповідності землевпорядної документації приписам статті 4 статті 186 1 Земельного кодексу України, та зауважував, що землевпорядна документація, яку просив затвердити позивач, пройшла погодження в порядку, визначеному статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Вказане рішення постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 залишено без змін (том 2, а.с. 162-169).

У зв'язку із набранням законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 816/1074/18, позивач 06.08.2018 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням, в якому просив виконати рішення від 12.06.2018, та з урахуванням висновків суду повторно розглянути його клопотання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 80,2000 га (кадастровий №5324581500:00:002:0401), 9,2000 га (кадастровий №5324581500:00:004:0261) та 28,1791 га (кадастровий №5324581500:00:004:0262) для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області та надання даних земельних ділянок у користування (оренду) (том 2, а.с. 199-200).

Листом від 20.08.2018 № 6777/0/26-18 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило ОСОБА_1, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 816/1074/18 розглянуто клопотання про затвердження проектів землеустрою, за результатами якого встановлено:

1) в завданнях на виконання робіт не враховані вимоги, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 266 Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (Додаток 1 до Типового договору), а саме не передбачено примірників проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для органу по земельних ресурсах;

2) відповідно до статті 50 Земельного України «Про землеустрій» до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок долучити матеріали землевпорядного проектування;

3) на кадастрових планах зазначити код та назву цільового призначення земельних ділянок на момент відведення земельних ділянок відповідно до вимог статей 11, 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» , «Класифікації видів цільового призначення земель» , затвердженого наказом від 23.07.2010 №548 Держкомзему України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 (див. Кадастрові плани земельних ділянок, інформацію згідно Державної статистичної звітності по формі 6-зем станом на 01.01.2016 (від 08.02.2016 № 31-1624-99.3-75/33-16, від 12.08.2016 № 31-1624-99.3-425/33-16), висновки про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 147/41-16, № 149/41-16, № 151/41-16 від 15.08.2016);

4) на кадастрових планах земельних ділянок зазначити інформацію щодо обмежень у використанні земельних ділянок, права оренди, сервітуту;

5) в проекті землеустрою, яким передбачено відвести земельну ділянку площею 28,1791 га, мають місце розбіжності щодо площі земельної ділянки (див. Стор. 27, висновок від 24.05.2016 № 02-03/5652-3129 по обстеженню земельної ділянки площею 29,70 га);

6) в проекті землеустрою, яким передбачено відвести земельну ділянку площею 80,2000 га та у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5307672762018 від 02.08.2018 мають місце розбіжності щодо площі сільськогосподарських угідь, якими представлена земельна ділянка площею 80,2000 га (проектом землеустрою передбачено відведення 51.1551 га - сіножатей та 29,0449 га-пасовищ, у витязі з Державного земельного кадастру… в експлікації земельних угідь 51,1550 га-сіножаті, пасовища - 29,0450 га);

7) уточнити інформації щодо водоохоронної зони та в разі наявності зазначити в переліку обмежень щодо використання земельної ділянки та в акті перенесення в натуру (на місцевість ) меж охоронних зон….;

8) в журналах польових вимірів земельних ділянок земельних ділянок гр. ОСОБА_1, розташованих на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області виправлено дату проведення вимірювань (рік).

Посилаючись на статті 28, 29 Закону України «Про землеустрій» запропоновано звернутись до розробника землевпорядної документації для приведення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у відповідність вимог чинного законодавства України, що регулює земельні відносини , а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про затвердження землевпорядної документації залишені без задоволення. Тобто фактично позивачу було відмовлено у затвердженні поданого проекту землеустрою.

Не погодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із такого.

Відповідно до частин 6-8 статті 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (надалі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно пункту в) ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі надання , вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Підставою проведення землеустрою, зокрема, є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (п. а) ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про землеустрій» ).

Як встановлено судом вище, підставою для розроблення даних проектів землеустрою є накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.11.2015 № 2745/0/75-15-СГ, від 25.11.2015 № 2744/0/75-15-СГ (том 1, а.с. 128, том 2, а.с. 13).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 2 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі, зокрема, формування нових земельних ділянок (ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» ).

Частиною 3 статті 50 ЗУ «Про землеустрій» встановлено вимоги до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які вони обов'язково повинні включати, зокрема: 1) завдання на розроблення проекту землеустрою; 2) пояснювальну записку; 3) копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); 4) рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); 5) довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; 6) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); 7) відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); 8) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); 9) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); 10) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; 11) викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); 12) кадастровий план земельної ділянки; 13) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); 14) матеріали погодження проекту землеустрою та інш. (у випадках встановлених законом).

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» ).

Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів , документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини 10 статті 123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 13 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Аналіз наведених положень Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186 1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування.

З матеріалів справи слідує, що проекти землеустрою, які надавалися позивачем разом з клопотаннями від 06.08.2018 на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, містили наступні матеріали: - пояснювальні записки; - завдання на виконання робіт; - клопотання ОСОБА_1 від 19.10.2015 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою; - накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою; - копії паспорта ОСОБА_1, ідентифікаційного коду та трудової книжки останнього; - довідки з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - креслення перенесення меж земельних ділянок в натурі; - журнали польових вимірювань земельних ділянок, абриси польових вимірів, схеми прив'язки земельних ділянок, каталоги координат точок, розрахунки середньоквадратичної похибки межового знаку, схеми до каталогу координат земельних ділянок; - плани зон обмежень та сервітутів; - кадастрові плани земельних ділянок; - переліки обмежень на земельні ділянки на наявні земельні сервітути; - висновки археологічної експертизи; - викопіювання із плану земель Горошинської сільської ради, викопіювання місця розташування земельних ділянок, викопіювання з картограм агровиробничих груп ґрунтів; - акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання; - висновки державної експертизи землевпорядної документації; - копії кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника (том 1 а.с. 117-225, том 2 а.с. 1-161).

Подані матеріали проектів землеустрою посвідчені підписом ОСОБА_1 та містять печатки сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_4

Окрім того, вищезазначені проекти землеустрою пройшли погодження в порядку, визначеному статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Так, висновками відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області від 15.08.2016 №149/41-16, №147/41-16 та №151/41-16 погоджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області площами 9, 2000 га, 28,1721 га та 80,2000 га відповідно та зазначено про відсутність у відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області будь-яких зауважень до вищевказаних проектів землеустрою (том 1, а.с. 145, том 2, а.с. 27, 103).

З цього приводу суд зазначає, що перевірка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів , документації із землеустрою або містобудівній документації є метою процедури погодження проекту землеустрою (у порядку ст. 186-1 ЗК України), і лише встановлення невідповідності цього проекту вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів може бути підставою для відмови у його погодженні. Отже, погодивши проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_1 відділ Держгеокадастру у Семенівському районі Полтавської області дійшов висновку що проект відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам .

Зокрема, як слідує із наявних у матеріалах справи листів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 28.10.2016 №9088/6-16, від 18.11.2016 №9943/6-16, від 28.09.2017 №13498/6-17, 01.12.2017 №15704/6-17, від 14.03.2018 № 2420/0/26-18 (том 2, а.с. 176, 179-180, 181-182, 186-187, 188- 189, 192-193, 196) позивач неодноразово звертався до відповідача із клопотаннями про затвердження проектів землеустрою на бажані земельні ділянки, однак кожного разу в якості підстав для відмови відповідачем вказувалися інші недоліки проектів землеустрою, ніж ті, на які наголошувало управління у кожному з попередніх листів-відмов.

Вказаним обставинам вже надавалась оцінка судом у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 816/1074/18.

Частина третя статті 50 Закону України "Про землеустрій" визначає конкретний перелік документів, які має містити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Проте, відмовляючи у затвердженні проектів позивачу, відповідач не вдається до конкретики, яку застосовує законодавець у наведеній нормі, не вказує у чому саме полягає те чи інше порушення. Посилання ж на перелік нормативно-правових актів та їх окремі норми є неналежним, надміру бюрократизованим і розмитим способом донесення своїх вимог суб'єктом владних повноважень.

До того ж може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що мотиви з яких ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовляє позивачу у затвердженні проекту землеустрою є формальними та такими, що не ґрунтуються на нормах закону, тобто є протиправними.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлену листом від 20.08.2018 № 6777/0/26-18, у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастровий номер 5324581500:00:002:0401, площею 80,2000, кадастровий номер 5324581500:00:004:0261, площею 9,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0262, площею 28,1791 га ) в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити вищевказані проекти землеустрою про відведення позивачу земельної ділянки у власність, суд виходить із такого.

Відповідач наполягає на своїх дискреційних повноваженнях у процедурі затвердження проекту землеустрою, пояснюючи, що дане повноваження є виключною компетенцією уповноваженого органу, а тому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

За усталеною судовою практикою під дискреційними повноваженнями суди розуміють повноваження, які адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За правовою позицією, яку Європейський суд з прав людини неодноразово викладав у своїх рішеннях, у національному законодавстві повинно бути з достатньою чіткістю визначено межі та спосіб здійснення відповідних дискреційних повноважень державних органів з метою забезпечення особам мінімального рівня захисту, на який вони мають право в умовах верховенства права в демократичному суспільстві.

Виходячи з аналізу статей 118 та 123 Земельного кодексу України, законодавцем чітко не встановлено меж дискреційних повноважень органу виконавчої влади щодо відмови у затвердженні розробленого та погодженого в установленому законом порядку проекту землеустрою (наприклад, скільки разів уповноважений орган може відмовити у затвердженні проекту землеустрою тощо). Тому у цьому випадку межею таких дискреційних повноважень виступають критерії правомірності рішень, дій чи бездіяльності, наведені у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення на підставі наведених критеріїв, а також тим, щоб суб'єкти владних повноважень не виходили за межі дискреційних повноважень, а у випадку порушення останніми таких меж вживати ефективних заходів захисту порушених прав приватних осіб та їх відновлення. В цьому полягає суть принципу розподілу влади на основі системи стримувань та противаг.

При цьому, презюмується, що дискреційними повноваженнями є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може» .

У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним .

Натомість, у деяких справах, відповідач - орган державної влади помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій.

Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - видати розпорядження, або відмовити у його виданні, існує лише один правомірний варіант поведінки.

Тож у кожному конкретному випадку на підставі досліджених судом конкретних обставин у справі суд оцінює законність, обсяг, способи та межі застосування дискреційних повноважень представниками владних органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Частиною 9 статті 118 цього ж Кодексу встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Конструкція цієї норми не передбачає для відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, у випадку отримання погодженого проекту землеустрою альтернативного варіанту поведінки.

Відповідно до п. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 по страві № 817/586/17 (номер в ЄДРСУ 76138662) за наслідками аналізу правового регулювання, прийшов до висновку, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У цій же постанові Верховний Суд, враховуючи приписи Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» , дійшов висновку, що ГУ Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Також, виходячи із принципу верховенства права, Верховний Суд відмітив, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви, зокрема, через принцип «належного урядування» . Принцип «належного урядування» , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти у найбільш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з аналогічними питаннями про затвердження погодженого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, а відповідач неодноразово відмовляв позивачу у такому затвердженні зрізних мотивів, в тому числі позивач вже звертався до суду із оскарженням однієї з відмов та в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 816/1074/18, яке набрало законної сили 01.08.2018, суд дійшов висновку, що відмовляючи у затвердженні проектів землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діяло не на підставі та не у спосіб, визначені чинним законодавством, зауважувавши, що землевпорядна документація, яку просив затвердити позивач, пройшла погодження в порядку, визначеному статтею 186 1 Земельного кодексу України.

Така поведінка відповідача вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У зв'язку із зазначеним, суд погоджується із обраним позивачем належним способом захисту його порушеного права, та вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастровий номер 5324581500:00:002:0401, площею 80,2000, кадастровий номер 5324581500:00:004:0261, площею 9,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0262, площею 28,1791 га ) в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Наразі у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили, а тому вжиття заходів судового контролю не є необхідним.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., а доказів понесення сторонами інших витрат у справі суду не надано, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Котляревського, буд.12, с. Горошене, Семенівський район, Полтавська область, 38220, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлену листом від 20.08.2018 № 6777/0/26-18, у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастровий номер 5324581500:00:002:0401, площею 80,2000, кадастровий номер 5324581500:00:004:0261, площею 9,2000 га, кадастровий номер 5324581500:00:004:0262, площею 28,1791 га ) в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324581500:00:002:0401, площею 80,2000 га) в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324581500:00:004:0261, площею 9,2000 га) в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5324581500:00:004:0262, площа 28,1791 га) в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Горошинської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повний текст рішення складено 14 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_5