Рішення

від 05.11.2018 по справі 910/22033/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2018Справа № 910/22033/17

За позовом Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних

Сил України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдекс»

про стягнення 1.683.132,00 грн.

суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

За участю представників сторін:

від позивача Матієнко О.Б., довіреність № 350/153/779/пс від 29.12.2017

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдекс» 1.683.132,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 386/16 від 21.10.2016, за умовами якого постачальник повинен був поставити замовнику товар у термін до 01.04.2017. Проте, відповідач досі визначений договором товар позивачу не поставив, у зв`язку з чим позивачем за прострочення виконання зобов`язання відповідачем згідно п. 7.2 договору нараховано 1.108.404,00 грн. пені та 574.728,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/22033/17 від 13.02.2018 в позові Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/22033/17 від 17.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва № 910/22033/17 від 13.02.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду № 910/22033/17 від 21.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 у справі № 910/22033/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/22033/17 були отримані Господарським судом міста Києва 06.09.2018.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 за № 05-23/1621 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ від 06.09.2018 для розгляду справи № 910/22033/17 визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 підготовче засідання призначено на 25.09.2018.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.09.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 (номер відправлення 0103047398626), яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача, а також: 04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, 4, оф. 13 (номер відправлення 0103047398618).

Конверт разом з ухвалою від 10.09.2018 (номер відправлення 0103047398618), надіслану на адресу: 04050, м. Київ, вул. Лермонтовська, 4, оф. 13 було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 10.09.2018 з позначкою «організація вибула».

Відповідач ухвалу суду від 10.09.2018, надіслану за адресою: АДРЕСА_1 , отримав 18.09.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103047398626.

В підготовчому засіданні 25.09.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.10.2018.

В підготовчому засіданні 26.06.2018 судом з`ясовані питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.11.2018.

Позивач в судовому засіданні 06.11.2018 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 06.11.2018 не з`явився.

Відповідач вимог ухвали від 10.09.2018 станом на 06.11.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 06.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.10.2016 між військовою частиною НОМЕР_1 (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність «Трейдекс» (постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 386/16 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується у 2016 році поставити замовникові товар, зазначений у п. 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно специфікації (додаток № 1 до договору) термін постачання встановлено включно до 10.12.2016 після письмового повідомлення замовника.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару: комплектуючі вертольотів (лот № 3 втулка несучого гвинта 8-1930-000 серії 2) ( код за ДК 016:2010 30.30.5. Частини повітряних і космічних літальних апаратів, інші; код за ДК 021:2015 34730000-3. Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів). Кількість товару зазначена у специфікації товару (додаток № 1 до договору).

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставку товару не здійснив, в зв`язку з чим має сплатити пеню в розмірі 1.108.404,00 грн. та штраф в розмірі 574.728,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами. Термін дії договору включно до 31.12.2016, а в частині гарантійних зобов`язань до повного їх виконання.

Згідно п. 1.4 договору постачальник здійснює постачання товару за цим договором після відправлення замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

Відповідно до п. 3.1 договору сума цього договору становить 8.210.400,00 грн.

22.10.2016 сторонами укладено додаткову угоду № 1 про зміни умов договору від 21.10.2016 № 386/16 про закупівлю товару за державні кошти реєстраційний номер 389/17, згідно з якою у пункті 1.1 договору виключено фразу «у 2016 році», тобто має редакцію: Постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений у п. 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Також вказаною додатковою угодою сторони виклали п. 3.1. договору у наступній редакції: 3.1. Сума цього договору становить 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2016 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн.

Постачання товару та розрахунки за поставлений товар у 2017 році буде здійснено виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору, після укладання відповідної додаткової угоди та отримання від замовника (командира військової частини НОМЕР_1 ) повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Внесено зміни до п. 10.1 договору та визначено: Термін дії договору включно до 31.12.2017, а в частині гарантійних зобов`язань до повного їх виконання.

Також, сторони підписали нову специфікацію товару (додаток № 1 до договору), відповідно до якої поставка товару здійснюється включно до 01.04.2017 за письмовим повідомленням замовника.

09.03.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої п. 3.1. договору викладено у наступній редакції: 3.1. Сума цього договору становить 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2016 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн.

Згідно п. 4.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 09.03.2017, розрахунок за товар здійснюється за фактом постачання до 31.12.2017 за умови проведення платежів Державною казначейською службою України згідно з чинним законодавством, після отримання представником Замовника наступних документів: рахунку фактури; видаткової накладної; акту прийому поставленого товару (форма додаток № 3 до договору), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 5.1 договору сторони погодили, що строк постачання товару: згідно з специфікацією товару.

09.03.2017 сторони підписали специфікацію товару (додаток № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 2 від 09.03.2017) відповідно до якої термін постачання визначили включно до 01.04.2017 за письмовим повідомленням замовника.

08.12.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 3 про зміни умов договору від 21.10.2016 № 386/16 про закупівлю товару за державні кошти реєстраційний номер 389/17, відповідно до якої сторони змінити пункт 4.1 договору та погодили, що розрахунок за товар здійснюється за фактом постачання до 31.12.2018 за умови проведення платежів Державною казначейською службою України згідно з чинним законодавством, після отримання представником Замовника наступних документів: рахунку фактури; видаткової накладної; акту прийому поставленого товару (форма додаток № 3 до договору), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 .

Також вказаною додатковою угодою сторони виклали п. 3.1. договору у наступній редакції: 3.1. Сума цього договору становить 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн., з них:

за коштами Державного бюджету на 2017 рік: 0,00 грн.;

за коштами Державного бюджету на 2018 рік: 8.210.400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 1.368.400,00 грн.

Постачання товару та розрахунки за поставлений товар у 2018 році буде здійснено виключно за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень і фінансування) на цілі, передбачені умовами цього договору, після укладання відповідної додаткової угоди та отримання від замовника (командира військової частини НОМЕР_1 ) повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Внесено зміни до п. 10.1 договору та визначено: Термін дії договору включно до 31.12.2018, а в частині гарантійних зобов`язань до повного їх виконання.

Також, сторони підписали нову специфікацію товару (додаток № 1 до договору), відповідно до якої поставка товару здійснюється включно до 01.04.2017 за письмовим повідомленням замовника.

Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 у даній справі дійшов висновку, що укладеними між сторонами додатковими угодами № 1, № 1 та № 3 до договору не змінювався термін поставки товару відповідачем, який згідно зі специфікацією (додатку № 1 до договору) до цього договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.12.2017) закінчився 01.04.2017, а лише подовжувався строк дії договору (до 31.12.2017 та до 31.12.2018 включно).

Відповідно до п. 1.4 договору постачальник здійснює постачання товару за цим договором після відправлення замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 ) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

У разі планування закупівлі за рахунок коштів спеціального фонду дане письмове повідомлення надається постачальнику замовником виключно після надходження коштів на рахунки замовника на вищевказані цілі.

Згідно з п. 5.1 договору товар постачається після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору.

Позивач звертався до відповідача з повідомленням про готовність до виконання умов договору в обсязі 2-х одиниць (лист № 350/129/138/365/ПС від 13.03.2017) з урахуванням додаткової угоди № 2.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.3.1 договору постачальник зобов`язаний здійснити постачання товару в строки, відповідно до умов цього договору.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором товар позивачу не поставив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки товар не поставив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 договору визначено, що за порушення строків (термінів) постачання товару або заміну його на якісний понад строки, зазначені у пунктах 2.2, 2.3, 5.1 та 5.6 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Умовами п. 7.2 договору сторони передбачили розмір пені та штрафу, що не суперечать вищевказаним нормам Господарського кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Оскільки прострочення з постачання товару мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.108.404,00 грн. пені та 574.728,00 грн. штрафу (за обґрунтованими розрахунками).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 необґрунтовані та задоволенню підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, апеляційної скарги та касаційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдекс» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 10, кв. 1, код ЄДРПОУ 31169517) на користь Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 1.108.404 (один мільйон сто вісім тисяч чотириста чотири) грн. 00 коп. пені, 574.728 (п`ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. штрафу, 25.246 (двадцять п`ять тисяч двісті сорок шість) грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд позову, 37.870 (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, 50.493 (п`ятдесят тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 96 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 14.11.2018.

СуддяВ.В. Сівакова