Рішення

від 09.11.2018 по справі 916/1852/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1852/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1852/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ОЙЛ» (65101, м. Одеса, вул.. 25-ї Чапаєвської Дивізії, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 40702949)

до відповідача: Фермерського господарства «Сигнал» (67022, Одеська область, Миколаївський район, с. Настасіівка, вул.. Набережна, буд. 43, код ЄДРПОУ 25033868)

про стягнення 313 373,96грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 28.08.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІТ ОЙЛ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства Сигнал про стягнення 313 373,96грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №21-12/2016/1 від 21.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2018р. було відкрито провадження по справі №916/1852/18. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2018р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення від 07.09.2018р. (вх. ГСОО №35930/18 від 21.09.2018р.) та від 05.10.2018р.(вх. ГСОО №40740/18 від 23.10.2018р.) Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21 грудня 2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТ ОЙЛ (Продавець) та Фермерським господарством СИГНАЛ (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів 21-12/2016/1, за умовами якого Продавець зобов'язується передати в узгоджені терміни, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі нафтопродукти (далі - Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які формуються на кожну окрему партію товару, яка поставляється в рамках цього договору, а також є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що загальна вартість товару, поставленого за цим Договором, визначається згідно накладних.

Поставка Товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами прийому-передачі), які підписані представниками сторін (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору передбачено порядок розрахунків за договором. Так, пунктом 3.1 договору встановлено, що продаж здійснюється за договірними цінами, що діють на момент оплати Товару на підставі рахунку, в якому вказується кількість і загальна вартість Товару. Оплата Товару здійснюється на умовах 100% передоплати (у тому числі ПДВ), але не пізніше дня отримання товару Покупцем (п.3.2 договору). Право власності на Товар та ризик випадкової загибелі Товару переходить до Покупця з дати поставки Товару, зазначеної в накладних документах на Товар (видатковій накладній та/або акти прийому-передачі). Підписання сторонами документів про прийняття товару свідчить про отримання Покупцем рахунку для оплати (п.3.3 договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів банківською установою на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.4 договору).

Позивач зазначає, на виконання умов договору поставив відповідачу товару - дизельне паливо у кількості 5 490 літрів на суму 102 663грн., що підтверджується видатковою накладною №63 від 23.12.2016р., товарно-транспортною накладною №60 від 23.12.2016р. та довіреністю на отримання ТМЦ №2 від 23.12.2016р. серії ГАБ №501649.

За посиланнями позивача оплата мала бути проведена на підставі рахунку на оплату №66 від 23.12.2016р., проте в порушення умов договору оплата була здійснена частково за період з вересня 2016р. по грудень 2017р. на суму 14 000грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати (несплати), а також порушення п.3.5 цього договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, за кожен день прострочення, діючої в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару. Сторони також погодили, що у разі, якщо період прострочення оплати (повністю або у будь-якій частини) триває більше 30 календарних днів, то це вважатиметься окремим порушенням умов цього Договору, що передбачає сплату Покупцем на користь Продавця штраф у розмірі ста відсотків від суми заборгованість на день виникнення цього порушення. Також сторони домовились, що у цьому випадку Продавець має право збільшити вартість отриманого але не оплаченого Покупцем товару шляхом направлення йому відповідного розрахунку. Сторони погоджуються, що штрафні санкції стягуються за весь термін прострочення без урахування законодавчої норми (ч.6 ст. 232 ГПК України) щодо обмеження такого терміну в шість місяців.

Позивач вказує, що у зв'язку з наявністю заборгованості, зважаючи на постійний ріст цін на нафтопродукти, він на підставі пункту 4.1 договору поставки виставив відповідачу рахунок на оплату №56 віл 14.05.2018р. на відрегульовану ( збільшену ) вартість товару на суму 138 897грн. (в тому числі ПДВ 23 149,50грн.).

Вказаний рахунок був отриманий відповідачем 18.05.2018р. проте до цього часу не оплачений.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №21-12/2016/1 від 21.12.2017р. щодо належної оплати вартості отриманого товару, Товариство з обмеженою відповідальністю ІТ ОЙЛ звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як встановлено судом, 21 грудня 2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТ ОЙЛ та Фермерським господарством СИГНАЛ був укладений договір поставки нафтопродуктів 21-12/2016/1, за умовами якого Продавець зобов'язується передати в узгоджені терміни, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі нафтопродукти (далі - Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які формуються на кожну окрему партію товару, яка поставляється в рамках цього договору, а також є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товару - дизельне паливо у кількості 5 490 літрів на суму 102 663грн., що підтверджується видатковою накладною №63 від 23.12.2016р., товарно-транспортною накладною №60 від 23.12.2016р. та довіреністю на отримання ТМЦ №2 від 23.12.2016р. серії ГАБ №501649.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата Товару здійснюється на умовах 100% передоплати (у тому числі ПДВ), але не пізніше дня отримання товару Покупцем (п.3.2 договору).

Проте відповідач в порушення умов договору за постачений договору розрахувався частково на сумі 14 000грн.

Положеннями пункту 4.1 договору передбачено, що якщо період прострочення оплати (повністю або у будь-якій частини) триває більше 30 календарних днів, Продавець має право збільшити вартість отриманого але не оплаченого Покупцем товару шляхом направлення йому відповідного розрахунку.

Судом встановлено, що у зв'язку з наявністю заборгованості, зважаючи на постійний ріст цін на нафтопродукти, позивач на підставі пункту 4.1 договору поставки виставив відповідачу рахунок на оплату №56 віл 14.05.2018р. на відрегульовану ( збільшену ) вартість товару на суму 138 897грн. (в тому числі ПДВ 23 149,50грн.). Вказаний рахунок був отриманий відповідачем 18.05.2018р. проте не оплачений.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи викладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ ОЙЛ» позовні вимоги про стягнення з відповідача 138 897грн. основного боргу, такими, що відповідають дійсними обставинам справи та такими що підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №21-12/2016/1 від 21.12.2017р., а саме не сплачував вартість отриманого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 138 897грн. та штрафу в зв'язку з наявністю періоду прострочення оплати товару, який більше 30 календарних днів в розмірі 102 663грн.

Положеннями пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати (несплати), а також порушення п.3.5 цього договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, за кожен день прострочення, діючої в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару. Сторони також погодили, що у разі, якщо період прострочення оплати (повністю або у будь-якій частини) триває більше 30 календарних днів, то це вважатиметься окремим порушенням умов цього Договору, що передбачає сплату Покупцем на користь Продавця штраф у розмірі ста відсотків від суми заборгованість на день виникнення цього порушення.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Проте, перевіривши надані позивачем розрахунок пені, судом встановлено що надані розрахунки не відповідають вимогам законодавча, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені за допомогою системи Ліга Закон , із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України та з урахування часткової оплати заборгованості, судом встановлено, що загальна сума пені яка підлягає задоволенню становить 48 945,09грн..

В той же час, розрахунок штрафу було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, та умов договору у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Фермерського господарства «Сигнал» штрафу в розмірі 102 663 грн.. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 5 041,37грн. та інфляційні нарахування в сумі 15 726,37грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Фермерського господарства «Сигнал» трьох відсотків річних в розмірі 5 041,37грн. та інфляційні нарахування в сумі 15 726,37грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ОЙЛ» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи здійснений судом перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ОЙЛ» (65101, м. Одеса, вул.. 25-ї Чапаєвської Дивізії, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 40702949) до Фермерського господарства «Сигнал» (67022, Одеська область, Миколаївський район, с. Настасіівка, вул.. Набережна, буд. 43, код ЄДРПОУ 25033868) про стягнення 313 373,96грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Сигнал» (67022, Одеська область, Миколаївський район, с. Настасіівка, вул.. Набережна, буд. 43, код ЄДРПОУ 25033868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ОЙЛ» (65101, м. Одеса, вул.. 25-ї Чапаєвської Дивізії, буд. 2Б, код ЄДРПОУ 40702949) основний борг в розмірі 138 897 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім)грн.., штраф в сумі 102 663 (сто дві тисячі шістсот шістдесят три)грн.., пені в розмірі 48 945 (сорок віліс тисяч дев'ятсот сорок п'ять)грн.. 09коп., 3% річних в сумі 5 041 (п'ять тисяч сорок одну)грн.. 37 коп., інфляційні витрати в сумі 15 542 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дві)грн.. 05коп. та судовий збір в сумі 4 666 (чотири тисячі шістсот шістдесят шість)грн. 72коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 листопада 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна