Рішення

від 12.11.2018 по справі 826/3505/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2018 року № 826/3505/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алвітані до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю АЛВІТАНІ (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0037591203 від 18.08.2016 та № 0049001203 від 11.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки до моменту реєстрації позивача у реєстрі платників єдиного подавав податкову звітність з податку на прибуток, де податковим періодом виступає календарний рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2017 позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2017 у справі № 826/3505/17 відкрито провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши про правомірність застосованих податкових органом санкцій до позивача, оскільки останній, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, не подавав щоквартальну податкову звітність.

У судовому засіданні 27.03.2018 судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Алвітані перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та звітності з 30.01.2014 та є платником єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб) за ставкою податку до обсягу доходу у розмірі 5%.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку - ТОВ Алвітані за період з 01.01.2016 по 30.03.2016, про що складено акт № 7353/26-51-12-03-39074085 від 15.08.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України - неподання податкової звітності з єдиного податку з юридичних осіб за І квартал 2016 року.

На підставі висновків акту № 7353/26-51-12-03-39074085 від 15.08.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2016 №0037591203, яким на підставі вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. за платежем: єдиний податок з юридичних осіб.

Крім того, актом перевірки від 10.10.2016 № 8866/26-51-12-03-39074085 за період з 01.01.2016 по 30.03.2016, зокрема встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання позивачем податкової звітності з єдиного податку з юридичних осіб за І квартал 2014 року; І півріччя 2014 року; ІІІ квартал 2014 року; рік 2014; І квартал 2015 року; І півріччя 2015 року; ІІІ квартал 2015 року; 2015 рік; І півріччя 2016 року.

На підставі акту від 10.10.2016 № 8866/26-51-12-03-39074085 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0049001203, яким на підставі вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 180,0 грн. за платежем: єдиний податок з юридичних осіб.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив останні в порядку адміністративного узгодження.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 02.12.2016 № 25460/10/25-15-10-01-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 18.08.2016 № 0037591203 та від 11.10.2016 №0049001203, а скаргу позивача - без задоволення.

Також, рішенням Державної фіскальної служби України від 10.02.2017 № 2586/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС У м. Києві, а скаргу позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Згідно зі статтею 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до вимог пунктів 49.1, 49.2 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до положень статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Рішення щодо реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку або рішення щодо відмови такої реєстрації приймається контролюючим органом протягом 2-х робочих днів, з дня подання відповідної заяви.

Згідно з пунктом 299.3 статті 299 Податкового кодексу України, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

З наведеного вбачається, що задоволення заяви суб'єкта господарювання про перебування на спрощеній системі оподаткування здійснюється шляхом реєстрації останнього протягом 2-х робочих днів з дня подання відповідної заяви у єдиному реєстрі платників єдиного податку.

Статтею 295 Податкового кодексу України передбачено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Зокрема, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

При цьому, згідно пунктів 294.1, 294.4 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Пунктом 296.3 статті 296 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Між тим, згідно підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як передбачено пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно роздруківки інформації особистого кабінету платника на веб-порталі державної фіскальної служби України, ТОВ Алвітані є платником єдиного податку з юридичних осіб третьої групи за ставкою 5% з 01.01.2016.

Тобто, саме з 01.01.2016 позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, перебування на якій зобов'язує платника подавати щоквартальну податкову звітність контролюючому органу.

З акту перевірки від 15.08.2016 № 7353/26-51-12-03- 39074085 вбачається встановлення факту неподання позивачем податкової звітності за І квартал 2016 року, тобто за період перебування останнього на спрощеній системі оподаткування.

Проте, позивачем не надано доказів на спростування вищезазначеного, оскільки в матеріалах справи наявні лише податкові декларації платника єдиного податку за ІІІ квартали 2016 року та за 2016 рік.

Зважаючи на те, що проведеною перевіркою податкової звітності позивача було встановлено неподання останнім податкової звітності з єдиного податку з юридичних осіб за І квартал 2016 року, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України у розмірі 170,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого на підставі акту перевірки № 7353/26-51-12-03-39074085 від 15.08.2016 податкового повідомлення-рішення №0037591203 від 18.08.2016, яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн, за платежем єдиний податок з юридичних осіб - код 18050300.

Що стосується висновків акту перевірки від 10.10.2016 № 8866/26-51-12-03-39074085, то з останнього вбачається неподання позивачем податкової звітності за І квартал 2014 року; І півріччя 2014 року; ІІІ квартали 2014 року; рік 2014; І квартал 2015; І півріччя 2015 року; ІІІ квартали 2015 року; 2015 рік; І півріччя 2016 року.

Як встановлено судом раніше, обов'язок позивача щодо подання щоквартальної звітності зі сплати єдиного податку виник з моменту внесення до реєстру платників єдиного податку, тобто з 01.01.2016.

Таким чином, викладені в акті перевірки обставини неподання позивачем податкової звітності за І квартал 2014 року; І півріччя 2014 року; ІІІ квартали 2014 року; рік 2014; І квартал 2015 року; І півріччя 2015 року; ІІІ квартали 2015 року; 2015 рік не відповідають дійсності, тому не можуть бути підставою для застосування штрафних (фінансових санкцій) до позивача.

Судом же встановлено неподання податкової звітності за І квартал 2016 року, водночас наявні в матеріалах справи податкові декларації платника єдиного податку свдічать про подання останніх за три квартали 2016 року та 2016 рік, наростаючим підсумком.

Відтак, висновки акту перевірки 10.10.2016 № 8866/26-51-12-03-39074085 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи за зазначені періоди, а прийняте на підставі вказаного акту податкове повідомлення-рішення № 0049001203 від 11.10.2016 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині протиправності податкового повідомлення-рішення № 0049001203 від 11.10.2016, а відтак часткового задоволення позовних вимог.

Водночас суд, враховуючи приписи статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що для повного відновлення порушеного права позивача, слід спірне податкове повідомлення-рішення від 18.08.2016 № 0037591203 визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та часткове задоволення заявлених позивачем позовних вимог, судові витрати згідно квитанції №93 від 29.03.2017 відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою від повільністю Алвітані (ЄДРПОУ 39074085) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 № 0049001203.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою від повільністю Алвітані про скасування податкового повідомлення-рішення №0037591203 від 18.08.2016 відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою від повільністю Алвітані (ЄДРПОУ 39074085, адреса: 02121, м.Київ, вул.Ташкентська, будинок 33, квартира 609).

Відповідач: Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39479227, адреса: 02068, м.Київ, вул.Олександра Кошиця, будинок 3).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов