Ухвала

від 07.11.2018 по справі 826/3629/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 листопада 2018 року м. Київ№ 826/3629/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва до Київської міської ради про скасування рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва (код ЄДРПОУ 41123618, 01001, м.Київ, вул. Михайлівська, будинок 12-В) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36), в якому просить суд скасувати рішення № 922/922 від 18 грудня 2008 року у частині надання земельних ділянок у місті Києва по вулиці Різдвяній з кадастровими номерами 8000000000:72:317:0005, 8000000000:72:317:0006, 8000000000:72:317:0007, 8000000000:72:317:0008, 8000000000:72:317:0009.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні 24.10.2017 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, при причини неявки не повідомив, до суду надіслав письмові заперечення на адміністративний позов.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату постановлення ухвали) суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Предметом розгляду в межах даної справи є правомірність рішення Київської міської ради №922/922 "Про передачу громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м.Києва", яким зокрема виділено земельні ділянки по вул.Різдвяній: кадастрові номери 8000000000:72:317:0005, 8000000000:72:317:0006, 8000000000:72:317:0007, 8000000000:72:317:0008, 8000000000:72:317:0009.

Не погоджуючись зі спірним рішенням, позивач вказав на те, що земельні ділянки за вказаними кадастровими номерами виділені з порушенням вимог державних будівельних норм і знаходяться фактично на проїжджій частині дороги місцевого значення по вул.Різдвяній у місті Києві.

Досліджуючи наявність підстав для скасування спірного рішення в частині, судом встановлено, що пункт сьомий останнього передбачає передачу громадянам, за умови виконання пункту 8 рішення, у приватну власність земельні ділянки загальною площею 99 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (додаток №1) та загальною площею 38 га для ведення садівництва (додаток №2) у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах м.Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пункт другий частини першої вказаної статті передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Водночас, відповідно до вимог статті 126 Земельного кодексу України рішення місцевої ради про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність є актом ненормативного характеру та вичерпує свою дію шляхом набуття зазначеними громадянами права власності та отримання ними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у даній категорії справ, наведеним, зокрема, у постановах 04.04.2018 №539/1957/16-а, від 18.04.2018 №369/13240/14-а, від 25.04.2018 №552/9255/15-а, від 15.05.2018 №809/739/17, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користу-вання земельною ділянкою), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Так, пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що оскаржуване рішення відповідача є ненормативним актом у сфері земельних відносин, яке вичерпало свою дію після його реалізації, зважаючи на те, що в результаті прийняття оскаржуваного рішення речове право на земельні ділянки набули визначені у ньому особи, а також беручи до уваги вищевказаний висновок Верховного Суду, суд вважає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.

Щодо роз'яснення позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи, то виходячи із суб'єктного складу учасників дана справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З наявної в матеріалах справи квитанції №0.0.753420809.1 від 25.04.2017 вбачається, що позивач за звернення до адміністративного суду сплатив судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе повернути позивачу суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва до Київської міської ради про скасування рішення № 922/922 від 18 грудня 2008 року у частині надання земельних ділянок у місті Києва по вулиці Різдвяній з кадастровими номерами 8000000000:72:317:0005, 8000000000:72:317:0006, 8000000000:72:317:0007, 8000000000:72:317:0008, 8000000000:72:317:0009.

Роз'яснити Громадському формуванню з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва , що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.

Повернути Громадському формуванню з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м.Київ, вул.Хрещатик, будинок 36) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок), сплачений згідно квитанції №0.0.753420809.1 від 25.04.2017 .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов