Рішення

від 08.11.2018 по справі 2140/1882/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1882/18 10 год. 15 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Гордієнка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТЕЛЛУР ПЛЮС" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0023561201 від 14.03.2018 року,

встановив:

13.09.2018 приватне підприємство "ТЕЛЛУР ПЛЮС" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач) , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0023561201 від 14.03.2018 року про застосування штрафу в сумі 1064 грн. 59 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що затримка реєстрації податкових накладних не була наслідком винних дій чи бездіяльності позивача, а була пов'язана із зволіканням контролюючого органу у реєстрації договору про визнання електронних документів між підприємством та ДФС України. Оскільки позивач вважає зволікання з укладанням договору з боку ДФС незаконним, то застосування санкцій за прострочення реєстрації податкових накладних є безпідставним.

Ухвалою суду від 17.09.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного провадження, призначено до розгляду на 17.10.2018 .

03.10.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, та зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 14.03.2018 року №0023561201 було прийнято за висновками акту перевірки від 09.02.2018 №448/21-22-12-01/41557980 та за результатом розгляду заперечень на акт перевірки. Стосовно посилань позивача щодо укладення договору про визнання електронних документів, зазначає, що на засіданні робочої групи Головного управління ДФС у Херсонській області про забезпечення алгоритму контролю дій при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, створеної відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 25.07.2017 № 612, 01.11.2017 розглянуто договір про визнання електронних документів від 27.10.2017 ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС". Начальнику Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Олефіренку С.В. з метою недопущення формування "схемного" податкового кредиту з ПДВ запропоновано розглянути питання щодо укладення/не укладення договору про визнання електронних документів по ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" після отримання інформації щодо відпрацювання оперативним управлінням. На засіданні робочої групи Головного управління ДФС у Херсонській області 09.11.2017 розглянуто службову записку оперативного управління від 08.11.2017 №2323/21-22- 21-05-05, в якій зазначено, що здійснено вихід за податковою адресою ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС": АДРЕСА_1 (керівник ОСОБА_1) та встановлено п'ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок, квартира за №36 знаходиться на четвертому поверсі. На момент виходу вдома нікого не було, сусіди повідомили в усній формі, що квартиру винаймають дві дівчини-студентки, ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" за вказаною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилося, гр. ОСОБА_1 з'являється дуже рідко. В ході візуального огляду ознак здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" не встановлено. З метою недопущення формування "схемного" кредиту з ПДВ, направлено протокольне доручення начальнику Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області Олефіренку С.В. розглянути питання щодо укладення/не укладення договору про визнання електронних документів ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" з урахуванням інформації оперативного управління. Крім того, протокольним дорученням вказано на необхідність запропонувати ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" привести у відповідність реєстраційні дані, а саме податкову адресу відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, згідно якої податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління та обліку. Враховуючи викладене, адреса платника податків зазначена в ЄДР повинна відповідати його фактичному місцезнаходженню. В результаті встановлення відсутності ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" за адресою зазначеною в ЄДР, 09.11.2017 Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області відхилено договір про визнання електронних документів ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС". 16.11.2017 позивачем надіслано новий Договір про визнання електронних документів, який прийнятий Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області 14.12.2017 після отримання службової записки оперативного управління від №2648/21-22-21-05-05 щодо встановлення місцезнаходження ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС". Позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної за № 60 від 05.12.2017 лише 12.01.2018 із порушенням терміну реєстрації на 12 днів, на граничну дату реєстрації вказаної податкової накладної у позивача був зареєстрований та підписаний Договір про визнання електронних документів, а отже, були відсутні поважні причини пропуску строку реєстрації податкової накладної. Реєстрація податкової накладної №7 від 02.11.2017 зареєстровано лише 26.12.2017 із порушенням термінів реєстрації на 26 днів. Позивач не здійснив реєстрацію податкової накладної після підписання та реєстрації Договору про визнання електронних документів, та безпідставно допустив порушення терміну реєстрації податкової накладної.

17.10.2018 у судове засідання прибули представники сторін. Оголошено перерву до 07.11.2018 року.

У судовому засіданні 07.11.2018 року представники позивача наполягали на позовних вимогах, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 01.11.2017 року ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" отримало статус платника податку на додану вартість.

ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" 27.10.2017 надіслано засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу контролюючого органу договір про визнання електронних документів. Адреса позивача зазначена АДРЕСА_2, 73000. Договір не було прийнято. Причини в квитанції не зазначено. За інформацією посадових осіб ГУ ДФС причиною неприйняття договору було невідповідність юридичної адреси підприємства та фактичного здійснення господарської діяльності (лист № 6296/10/21-03-08-02 від 11.11.2017 року).

Позивач зареєстрував зміну місцезнаходження на м. Херсон вул. Робочу, 52 зареєстрована 09.11.2017 року.

16.11.2017 року ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" повторно направлено договір про визнання електронних документів, вказавши в договорі адресу: вулиця Робоча, буд. 52, м. Херсон, Херсонська область, 73000.

Відповідно до квитанції №1 договір про визнання електронних документів було доставлено до ДФС 16.11.2017 о 14:52 год. та збережено на центральному рівні. Документу призначено реєстраційний номер 9242234125.

В зв'язку з ненадходження квитанції № 2 у встановлений строк підприємством 29.11.2017 року повторно направлено засобами телекомунікаційного зв'язку договір про визнання електронних документів. Документу призначено номер аналогічний договору надісланому 16.11.2017 .

У зв'язку з неотриманням підприємством квитанції № 2 ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" направлено скаргу в прокуратуру області та зателефонувало на гарячу лінію ДФС "Пульс".

15.12.2017 о 13:25 позивачу надійшла квитанція № 2 про прийняття та реєстрацію договору про визнання електронних документів, що був направлений контролюючому органу 16.11.2017 року.

Приватним підприємством "ТЕЛЛУР ПЛЮС" протягом листопада, грудня 2017 року було складено наступні податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН 15.12.2017 року:

податкову накладну № 1 від 01.11.2017 року на користь СТОВ "Перше Травня" на суму ПДВ 174,17 грн.;

податкову накладну № 2 від 01.11.2017 року на користь ТОВ "Судноплавне агентство "Посейдон" на суму ПДВ 234,17 грн.;

податкову накладну № 3 від 01.11.2017 року на користь ПП "В.І.П. СТРОЙ" на суму ПДВ 247,17 грн.;

податкову накладну № 4 від 01.11.2017 року на користь ТОВ "ЕНІРЕ" на суму ПДВ 256 грн.;

податкову накладну № 5 від 01.11.2017 року на користь ТОВ "АГРОТЕХМАРКЕТ" на суму ПДВ 952,80 грн.;

податкову накладну № 6 від 02.11.2017 року на користь ТОВ "Херсонський електромеханічний завод" на суму ПДВ 397,50 грн.;

податкову накладну № 8 від 02.11.2017 року на користь ТОВ "ІКСОРА" на суму ПДВ 71,68 грн.;

податкову накладну № 9 від 06.11.2017 року на користь ТОВ "ВІКТОРІЯ" на суму ПДВ 152 грн.;

податкову накладну № 10 від 06.11.2017 року на користь ТОВ "ХЕРСОНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА" на суму ПДВ 375 грн.;

податкову накладну № 11 від 07.11.2017 року на користь ТОВ "САН ЛАЙТ" на суму ПДВ 161,77 грн.;

податкову накладну № 1 від 07.11.2017 року на користь ТОВ "ФІРМА "САЙСАР ЛТД" 2 на суму ПДВ 760,85 грн.;

податкову накладну № 13 від 08.11.2017 року на користь ТОВ "ЕНІРЕ" на суму ПДВ 873,16 грн.;

податкову накладну № 14 від 08.11.2017 року на користь ТОВ "ЕНІРЕ" на суму ПДВ 187,50 грн.;

податкову накладну № 15 від 09.11.2017 року на користь ТОВ "Центр Херсон" на суму ПДВ 570 грн.;

податкову накладну № 16 від 10.11.2017 року на користь ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВЕСМА" на суму ПДВ 2793,67 грн.;

податкову накладну № 17 від 13.11.2017 року на користь ТОВ "ФІРМА "КАЙСАР ЛТД" на суму ПДВ 415,01 грн.;

податкову накладну № 18 від 14.11.2017 року на користь ТОВ "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ОПТИМАГ" на суму ПДВ 583,35 грн.;

податкову накладну № 19 від 14.11.2017 року на користь ТОВ "ФІРМА "СВІТОВА ЛІНІЯ ЛТД" на суму ПДВ 149,51 грн.;

податкову накладну № 20 від 15.11.2017 року на користь ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ УКРАЇНИ" на суму ПДВ 97,50 грн.;

податкову накладну № 21 від 15.11.2017 року на користь КП "МІСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" на суму ПДВ 243,80 грн.

Податкова накладна від 05.12.2017 року № 60 на суму ПДВ 55 грн., виписана на користь ТОВ "СУДНОПЛАНЕ АГЕНСТВО "ПОСЕЙДОН", зареєстрована 12.01.2018 року.

Податкова накладна від 02.11.2017 року № 7 на суму ПДВ 447 грн. на користь ТОВ "СТЕФАНІЯ - К" зареєстрована 26.12.2017 року.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведено камеральну перевірку приватного підприємства "ТЕЛЛУР ПЛЮС" з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платниками податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за листопад - грудень 2017 року. За результатами перевірки складено акт від 09.02.2018 № 448/21-22-12-01/41557980. Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення термінів реєстрації податкових накладних ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" за листопад-грудень 2017 року, тобто порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За висновками перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та розглядом заперечень позивача до акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0023561201 від 14.03.2018 , яким застосовано штраф на суму 1064 грн. 59 коп., в тому числі 975 грн. 19 коп. (10%) за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 9751 грн. 61 коп., 89 грн. 40 коп. (20%) за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 447 грн.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого. Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом (ч.75.1 ст.75 Податкового кодексу України). Відповідно до п.75.1.1 ч. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно ч.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що сторонами не заперечується факт порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, але позивачем стверджується про відсутність його вини у такому порушенні, а також, що прострочення допущено через неправомірні дії відповідача при укладенні договору про визнання електронних документів.

Згідно з пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Важливим аспектом у даному визначенні штрафних санкцій є відсутність наявності вини з боку платника податків. Також положення щодо вини платника податків при застосуванні штрафних санкцій відсутні і в ст. 120-1 Податкового кодексу України, згідно з якою застосований штраф до позивача.

Таким чином, при застосуванні штрафних санкцій відповідно положень Податкового кодексу України наявність вини не є обов'язковою. Даний висновок підтверджує і визначення податкового правопорушення, що наведене у п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України. Так, згідно з даною нормою, податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У легальній дефініції податкового правопорушення відповідно до Податкового кодексу України взагалі відсутній такий елемент його складу, як суб'єктивна сторона. Не містять вказівки на необхідність наявності суб'єктивної сторони і конкретні склади податкових правопорушень, зокрема ст. 120-1 Податкового кодексу України. Штрафи за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за своєю суттю виходять за межі податкового обов'язку як такого. Вони носять не відновлювальний, а каральний характер і є мірою відповідальності за виявлені податкові правопорушення.

Випадки не застосування штрафних санкцій визначені у ПКУ, так, наприклад, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних .

Посилання ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" на те, що позивач правомірно очікував, що контролюючий орган зобов'язаний був прийняти та підписати договір про визнання електронних документів, або відмовити у його підписанні не пізніше 17.11.2017 року, суд вважає таким, що не є достатньою підставою для того, щоб вважати виписку податкових накладних за період листопад-грудень 2017 року обґрунтованою. На той час договір про визнання електронних документів контролюючим органом не було підписано, що усвідомлював і сам позивач.

Доводи позивача про те, що затримка у реєстрації податкових накладних виникло через неправомірну затримку контролюючого органу у підписанні договору про визнання електронних документів, суд розглянув, але дійшов висновку про те, що даний факт не визнається відповідачем, тому є спірним. Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженими Міністерством фінансів України від 06.06.2017 року № 557. Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Отже, для забезпечення можливості надсилати до контролюючого органу податкових документів в електронному вигляді платник податків зобов'язаний укласти з контролюючим органом договір про визнання електронних документів, форма та зміст якого затверджені контролюючим органом.

Обставини укладання договору між позивачем та ДФС не є предметом даного спору, позивач не заявляє вимог про визнання протиправними дій відповідача по відмові в укладенні договору, або про протиправність бездіяльності відповідача щодо не укладення договору у встановлені законодавством терміни. З матеріалів справи вбачається, що позивач декілька разів намагався укласти договір, в тому числі змінював свою податкову адресу. Тому визначати за позивача якими саме діями чи рішенням про відмову в укладенні, або бездіяльністю ДФС були , на думку позивача, порушені його права, суд на власний розсуд не вправі. Крім того, договір укладався не з відповідачем по справі, а з Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області, яка не є стороною у справі.

На момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено, що податкові накладні та інша податкова звітність, що стосується ПДВ, подається платниками податків виключно в електронній формі, підписання договору про визнання електронних документів має бути вже закінченим. Виписуючи податкові накладні позивач достеменно було відомо про факт не укладення договору, а також про відсутність будь-якого судового рішення щодо визнання протиправними дій фіскальної служби по несвоєчасному укладанню договору про визнання електронних документів, а саме до компетенції суду, а не позивача, відноситься вирішення даного питання.

Також суд приймає до уваги, що станом на 22.12.2017 року Договір про визнання електронних документів за реєстраційним № 9242234125 між ПП "ТЕЛЛУР ПЛЮС" та Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області був діючим, але реєстрацію податкової накладеної № 60 від 05.12.2017 року здійснено лише 12.01.2018 року. На граничну дату реєстрації вказаної податкової накладної у позивач був зареєстрований та підписаний Договір про визнання електронних документів, тобто були відсутні поважні причини пропуску строку реєстрації податкової накладної. Реєстрація податкової накладної № 7 від 02.11.2017 року зареєстровано лише 26.12.2017 року, тобто позивач здійснив реєстрацію податкової накладної після підписання та реєстрації Договору про визнання електронних документів та допустив порушення терміну реєстрації податкової накладної. Тому посилання позивача безпідставне блокування доступу до ЄРПН вбачається необґрунтованим.

Таким чином, судом встановлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за листопад, грудень 2017 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив :

Відмовити приватному підприємству "ТЕЛЛУР ПЛЮС" в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 листопада 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3