Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/16448/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2018 року № 826/16448/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Калужського Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ренесанс Трейд доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про представники сторін:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позивача та відповідача - не з'явились, ВСТАНОВИВ:

21.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ренесанс Трейд (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 09.06.2016 №000311207, від 09.06.2016 №0003161207, від 09.06.2016 №003221207.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст.ст. 54, 59, 126 Податкового кодексу України (в рішенні - ПК України), відповідач при виявленні порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання зобов'язаний був надіслати податкову вимогу позивачу, а у разі невиконання податкової вимоги - нарахувати штрафні санкції. Проте відповідачем не надсилалось позивачу жодної податкової вимоги, шо виключає будь-які правові підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість.

24.10.2016 справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано для вирішення судді Качуру І.А.

26.10.2016 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем не було надано належного підтвердження повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ренесанс Трейд ОСОБА_1, яким підписана позовна заява, та надано строк для усунення зазначених недоліків.

14.11.2016 позивачем через канцелярію суду було подано належним чином посвідчені копії документів на підтвердження наявності повноважень у директора товариства.

15.11.2016 з огляду на те, що позивач виконав вимоги суду та усунув недоліки позовної заяви, було відкрито провадження в адміністративній справі №826/16448/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.02.2017.

02.02.2017 у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких посилався на те, що коли контролюючий орган діє на підставі ст. 54 ПК України (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення. При цьому в п. 58.1 ст. 58 ПК України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи. Також відповідач зазначив, що враховуючи, що відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення прийняті 09.06.2016 за порушення допущені, позивачем в період з 26.12.2013 по 06.10.2015, то строк давності, визначений ст. 102 ПК України не було порушено.

12.10.2017 на підставі розпорядження керівника апарату суду №6263 від 10.10.2017 адміністративну справу №826/16448/16 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

26.10.2017 адміністративну справу №826/16448/16 було прийнято до провадження суддею Пащенком К.С. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2017.

12.12.2017 зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання розгляд справи було відкладено на 01.02.2018.

01.02.2018 зважаючи на повторну неявку представника позивача та з огляду на заявлене представником відповідача клопотання суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

09.06.2016 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ренесанс Трейд , за результатами яких було складено:

- акт №259/1207, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств по податкових деклараціях за період з 06.10.2013 по 02.03.2015;

- акт №263/1207, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств по податкових деклараціях за період з 06.10.2013 по 02.03.2015;

- акт №267/2655-12-07, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 18.09.2015 по 31.08.2015 та за період з 19.10.2015 по 30.12.2015.

09.06.2016 за наслідками зазначених вище камеральних перевірок відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №000311207 (на підставі акту №259/1207 від 09.06.2016) - про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 14 612,86 грн;

- №0003161207 (на підставі акту №263/1207 від 09.06.2016) - про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 2 169,84 грн.;

- №003221207 (на підставі акту №267/2655-12-07 від 09.06.2016) - про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 17 609,44 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (тут і далі - в редакції на час винесення оскаржуваних рішень), камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, що випливає із приписів п. 77.4 ст. 74, п. 78.4 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України, а також з пред'явленням направлення на перевірку (у випадку проведення документальних виїзних та фактичних перевірок), що випливає з приписів п. 77.6 ст. 77, п. 78.5 ст. 78 та п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

21.12.2016 Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні №1797-VIII (далі - Закон №1797) змінено редакцію пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язанням. Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до ПК України Законом №1797, які набули чинності з 01.01.2017, питання своєчасності та повноти сплати податків (узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання) могли перевірятися податковим органом лише шляхом проведення документальної перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №826/14101/16 (касаційне провадження №К/9901/54165/18).

Всупереч наведеним вище вимогам відповідачем були проведені не документальні, а камеральні перевірки, накази про проведення документальних перевірок не приймались, направлення на перевірку не видавались та, відповідно, позивач не отримав від відповідача копій наказів про проведення документальних перевірок, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірок вимог чинного законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений законом, що і призвело до порушення прав позивача, передбачених ПК України.

Діючи не у спосіб, передбачений законом, відповідач провів камеральні перевірки з питань, які не входять до кола питань і досліджень, які за загальним правилом входять до предмету камеральної перевірки. А тому акт камеральної перевірки від 09.06.2016 №259/1207, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств по податкових деклараціях за період з 06.10.2013 по 02.03.2015, акт камеральної перевірки від 09.06.2016 №263/1207, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств по податкових деклараціях за період з 06.10.2013 по 02.03.2015 та акт камеральної перевірки від 09.06.2016 №267/2655-12-07, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 18.09.2015 по 31.08.2015 та за період з 19.10.2015 по 30.12.2015, є доказами, здобутим з порушенням закону, та, на підставі ч. 1 ст. 74 КАС України, судом не береться до уваги і не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Наведене є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Одночасно із цим суд відзначає, що, відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86.7 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Таким чином, незалежно від виду перевірки, платнику податків у будь-якому випадку повинна бути надана можливість подати заперечення на акт перевірки.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У даному ж випадку оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті у день проведення перевірок та складання актів (09.06.2016), а доказів надсилання актів перевірки позивачу у встановлені ПК України строки та порядку відповідачем взагалі надано не було.

Зазначені обставини, на думку суду, є свідченнями того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем без дотримання вимог п.п. 86.7 та 86.8 ст. 86 ПК України, а саме: податкові повідомлення-рішення були прийняті в день проведення перевірки, тобто позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки; спірні рішення прийняті до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак зазначені прийняті з порушенням встановлених правил та процедур, прийняті передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірних рішень, у зв'язку з чим є такими, що прийняті з порушенням закону, що також свідчить про протиправність цих рішень та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та дотримання порядку проведення перевірок і оформлення їх результатів.

Суд акцентує увагу на тому, що ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такий підхід узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який, серед іншого у п. 110 свого рішення від 23.07.2002 (справа Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ) зазначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 134,00 грн. (платіжне доручення від 20.10.2016 №4872) стягуються, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241- 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.06.2016 №000311207, від 09.06.2016 №0003161207, від 09.06.2016 №003221207.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Ренесанс Трейд (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2-А, оф. 4; код ЄДРПОУ 36184176) судовий збір у розмірі 4 134,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2; код ЄДРПОУ 39669867).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко