Рішення

від 14.11.2018 по справі 176/2126/18

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/2126/18

провадження №2/176/1065/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кучми В.В.,

при секретарі Петренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення належних звільненому працівникові сум ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з цим позовом до ОСОБА_2 як фізичної особи підприємця, за яким просить стягнути з останньої грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки у періоди з 04.01.2012 року по 03.01.2013 року, з 04.01.2013 року по 03.01.2014 року та з 04.01.2014 року по 26.10.2014 року в розмірі 7375 грн. 96 коп., а також середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові суму у розмірі 46677 грн. 41 коп.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області було відкрито провадження від 25.09.2018 року, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України . Відповідачу було надано строк 15 днів з дня отримання ним даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідачу ОСОБА_2, відповідно до вимог ЦПК України, за місцем реєстрації та місцем останнього відомого місця проживання, були направлені копії позовної заяви та додатків до неї, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. На адресу суду повернулися поштові повідомлення від ОСОБА_2 з відміткою за закінченням зберігання . Таким чином, відповідачу направлені документи відповідно до вимог ЦПК України, заперечень від відповідача не надійшло, відзив відповідач не подав.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та з урахуванням клопотання позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України .

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчив письмові пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані в ній докази на обґрунтування і спростування вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.01.2012 року між позивачкою - ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено безстроковий трудовий договір №4881200044.(а.с.7, 17)

15 грудня 2012 року вона зареєструвала шлюб та змінила своє дівоче прізвище "Нироба" на прізвище чоловіка "Яковлєва"(а.с.15,16).

Відповідно до умов трудового договору вона виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів та несла відповідальність за виконання санітарних норм і правил збереження товару, а відповідач взяла на себе зобов'язання оплачувати працю працівника в розмірі 1073,00 грн. на місяць та надалі мінімальну заробітну плату згідно чинного законодавства.

В період з 27 жовтня 2014 року по 03 вересня 2017 року їй було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.(а.с.8)

02 вересня 2017 року, на підставі ст. 38 КЗпП, вона була звільнена за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку.

При цьому, за весь період перебування в трудових правовідносинах з відповідачем, їй жодного разу не надавалась щорічна оплачувана відпустка, відповідно до п. 6 Трудового договору. Грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток відповідачем виплачена не була.

В добровільному порядку вирішити спір між позивачем та відповідачем не вдалося.

В січні 2017 року та у лютому 2018 року вона зверталася із письмовими скаргами до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, якими просила призначити перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на предмет дотримання нею норм трудового законодавства в частині виплати їй грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток.

В квітні 2018 року від Головного управління держпраці у Дніпропетровській області позивачка отримала листа від 22.03.2018 року № Я-179-11/04, в якому було зазначено, про те, що яким дійсно ФОП ОСОБА_2 позичці не було надано щорічної відпустки протягом двох років підряд та в порушення вимог ч. 1 ст. 83 КЗпП, при звільненні їй не була нарахована та залишається невиплаченою грошова компенсація за всі невикористанні дні щорічних відпусток. Також вказаним вище листом їй було роз'яснено право на звернення до суду за захистом своїх прав.(а.с.12)

Тому вона звернулася до суду та просить суд стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки у періоди з 04.01.2012 року по 03.01.2013 року, з 04.01.2013 року по 03.01.2014 року та з 04.01.2014 року по 26.10.2014 року в розмірі 7375,96 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку після звільнення в розмірі 46677,41 грн.

Відповідно до ст. 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України уразі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Статтею 4 Закону України Про відпустки передбачені види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно із ст. 6 Закону України Про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Проте, як встановлено судом, що в день звільнення відповідач остаточного розрахунку з позивачем не провів, належну позивачеві компенсацію невикористаної відпустки на загальну суму 7375,96 грн. не сплатив.

З наведених підстав суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

Згідно із п.7 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати , нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 185 ( 185-97-п ) від 24.02.97 р.).

Відповідно до ст. 117 ч.1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тому, враховуючи вимоги закону, а також те, що на день звільнення відповідач не сплатив позивачеві компенсацію невикористаної відпустки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум, за період з 02.09.2017 року по 30.09.2018 року в розмірі 46677,41 грн, виходячи із розрахунку наданому позивачем, який ніким не оспорюється.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.74,83,116,117 КЗпП, ст.ст. 280- 282, 284, 288, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення належних звільненому працівникові сум - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки у періоди з 04.01.2012 року по 03.01.2013 року, з 04.01.2013 року по 03.01.2014 року та з 04.01.2014 року по 26.10.2014 року в розмірі 7375 (сім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, середній заробіток за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум в розмірі 46677 (сорок шість тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, що повинна відповідати формі і змісту, передбаченим ст. 285 ЦПК України, та може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачкою шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: