Постанова

від 13.11.2018 по справі 826/13553/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13553/15 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києва на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність Технікс Ресурс до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2016 року по справі №826/13553/16 задоволено позов ТОВ "Технікс Ресурс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 №0003452207.

В подальшому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 скасовано вказану вище постанову та постановлено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 скасовано вказані вище постанови, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0003452207 прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу в якій він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Технікс Ресурс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 та податку на прибуток з 01.01.2014 по 31.12.2014 при взаємовідносинах з ПП Білдінг Стаф , за результатом якої складено акт від 08.06.2015 № 22/26-58-22-07-11/36273496.

З акту перевірки вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. 139 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 224 388 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 0003452207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 336 582 грн., з яких 224 388 грн. - за основним платежем та 112 194 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме: згідно акту № 1346/15-53-22-3/39071313 від 01.08.2014 р. Про неможливість проведення зустрічної звірки основним постачальником ПП Білдінг Стаф було ПП Аурум 999 , а останнє брало участь у формуванні безтоварного податкового кредиту. На думку відповідача наведене свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ПП Білдінг Стаф та ПП Аурум 999 , ПП Аурум 999 та іншими контрагентами не вказують на безтоварність операцій позивача з вказаним контрагентом та порушення саме позивачем податкового законодавства.

Крім того, співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, працівники податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 цього ж Кодексу).

Водночас, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (п. 86.7 названого Кодексу).

Отже, наведеними вище нормами передбачено право платника податків, у разі незгоди із результатами перевірки, подавати свої заперечення до контролюючого органу. При цьому, на контролюючий орган покладено обов'язок повідомити платника про час, дату та місце розгляду заперечень. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Розгляду заперечень кореспондує обов'язок контролюючого органу надати мотивовану відповідь на них, при цьому, грошове зобов'язання визначається платнику податків, з урахуванням останньої.

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням від 11.06.2015 №15358/10/26-58-22-07-09 позивача повідомлено про час, дату та місце розгляну заперечень на акт перевірки.

З огляду на викладене, при проведенні перевірки за результатом якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення податковий орган діяв відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ПП Білдінг Стаф .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору підряду № ОК-136 від 31.03.2014 р. ПП Білдінг Стаф зобов'язалось виконати роботи з організації каналів зв'язку, а ТОВ Технікс Ресурс - прийняти і оплатити їх.

На підставі цього договору складені акти виконаних робіт та податкова накладна на загальну суму 1 495 922 грн. 40 коп., у т.ч. 249 320 грн. 40 коп. ПДВ. В додатках до актів розкривається інформація про ІД номери завдання, найменування завдання та адресу, за якою здійснювались роботи.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 133-137), а сплачені суми відніс до складу витрат та податкового кредиту.

На підтвердження реального виконання зазначеного договору позивачем надано суду копії: ліцензії ПП Білдінг Стаф , витягу з реєстру платників ПДВ ПП Білдінг Стаф , витяг з ЄДРПОУ щодо ПП Білдінг Стаф (т. 1 а.с. 78-79).

Отже, ПП Білдінг Стаф мало право на виконання робіт з організації каналів зв'язку.

Крім того, позивачем надано суду копії: замовлення на виконання робіт, в яких зазначено обсяг замовлених робіт, адреси за якими належить здійснити роботи та їх вартість (т. 1 а.с. 80-95).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не заперечується, що за своєю формою та змістом зазначені вище первинні бухгалтерські документи відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Крім того, позивач вказує, що роботи з організації каналів зв'язку відповідно до умов спірного договору в подальшому продані позивачем ПрАТ Датагруп відповідно до договору підряду від 29.07.2011 №2911/ДГ.

З огляду на встановлені факти, зобов'язання за договорами укладеними позивачем з ТОВ Білдінг Стаф виконано в повному обсязі.

Відповідачем не надано доказів порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат.

Крім того висновком експерта від 02.08.2017 №02/08-17 за результатом проведеної судової експертизи встановлено, що згідно результатів дослідження наданих первинних бухгалтерських документів регістрів бухгалтерського обліку і звітності встановлено, що висновки акту позапланової перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.06.2015, на підставі яких донараховано податок на прибуток та штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2015 № 0003452207 з урахуванням відомостей податкового обліку про порушення щодо формування валових витрат документально не обґрунтовані. З урахуванням відомостей наявних в матеріалах справи встановлено, що нарахування суми податків, штрафних фінансових санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2015 № 0003452207 по податку на прибуток (коли витрати не брали участь у формуванні об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами 2014 року та не привели до заниження суми податку на прибуток за вищевказаний звітний період) документально не обґрунтовані.

Відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем ст. 139 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення безпідставним та неправомірним.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2018 року.