Ухвала
від 14.11.2018 по справі 754/16647/17
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-с/754/54/18

Справа № 754/16647/17

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, про скасування судового наказу за заявою Житлово - будівельного кооперативу Більшовик-5 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2018 року Деснянським районним судом м. Києва на підставі заяви ЖБК Більшовик-5 був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК Більшовик-5 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 38978,64 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1932,78 грн., 3% річних у розмірі 211,32 грн., а всього 41122,74 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1280,00 грн.

12.11.2018 року від адвоката ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, надійшла до суду заява про скасування судового наказу виданого Деснянським районним судом м. Києва 24.01.2018 року по справі №754/16647/17, з підстав, викладених в заяві про скасування судового наказу, а також вирішити питання про поворот виконання судового наказу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1, поданої його представником ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

До заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України).

Згідно заяви про скасування судового наказу та доданого до неї клопотання про поновлення пропущеного строку, заявку про існування даного судового наказу стало відомо лише 08.11.2018 року, під час ознайомлення в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва з матеріалами цивільної справи № 754/16647/17 (2н/754/18/18).

Заявником було виконано вимоги статтей 127 та 170 ЦПК України, а саме, після спливу передбаченого строку для подання заяви про скасування судового наказу подано відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява ОСОБА_1, подана його представником ОСОБА_2, в частині скасування судового наказу є обґрунтованою, а, отже, підстав відмовити у її задоволенні немає.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, останній підлягає скасуванню.

Щодо вимоги заявника стосовно вирішення питання про поворот виконання судового наказу, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в цій частині, оскільки відповідно до ст. 444 цього Кодексу в матеріалах заяви про скасування судового наказу відсутня інформація щодо пред'явлення даного судового наказу для примусового виконання.

Керуючись ст. ст. 127, 170, 171 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу виданого Деснянським районним судом м. Києва 24 січня 2018 року за заявою Житлово-будівельного кооперативу Більшовик-5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, про скасування судового наказу за заявою Житлово - будівельного кооперативу Більшовик-5 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних - задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ від 24 січня 2018 року, виданий Деснянським районним судом м. Києва на підставі заяви Житлово - будівельного кооперативу Більшовик-5 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу Більшовик-5 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 38978,64 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1932,78 грн., 3% річних у розмірі 211,32 грн., а всього 41122,74 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1280,00 грн.

Роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні.

Ухвала суду в частині поновлення пропущеного процесуального строку та в частині відмови у повороті виконання рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Панченко

СудДеснянський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення14.11.2018
Оприлюднено15.11.2018
Номер документу77843484
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —754/16647/17

Ухвала від 14.11.2018

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Панченко О. М.

Рішення від 24.01.2018

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Таран Н. Г.

Ухвала від 24.01.2018

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Таран Н. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні