Постанова

від 13.11.2018 по справі 709/611/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1529/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: 47 Чубай В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Новікова О.М.

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря Торопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Канівці , третя особа - приватний нотаріус Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., про визнання договору оренди закінченим та відшкодування заподіяних збитків, :

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом до СТОВ Канівці , посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 3,1 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 18 грудня 2008 року позивачка уклала з відповідачем договір оренди землі строком на 9 років.

17 вересня 2017 року вона отримала заяву-повідомлення від відповідача, який визнавав, що строк дії укладеного між ними договору оренди землі закінчується 18 грудня 2017 року, а тому пропонував укласти додаткову угоду. Розглянувши вказану пропозицію ОСОБА_5 направила відповідь про відмову в продовженні договірних відносин. Проте в березні 2018 року вона дізналась, що відповідач засіяв зерновими культурами частину належної їй земельної ділянки площею 1,807 га, чим спричинив їй збитки.

У зв'язку з чим ОСОБА_5, остаточно уточнила свої позовні вимоги, просила суд визнати договір оренди землі від 18 грудня 2008 року закінченим та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони на проведення СТОВ Канівці агро технічних робіт, а також стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. 00 коп. упущеної вигоди за невикористання нею земельної ділянки.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року позов задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_5 у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1 га, розташованої в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, шляхом заборони СТОВ Канівці проводити аграрні роботи на ній.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що спірний договір оренди землі є припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а упущена вигода не доведена належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі СТОВ Канівці висловлює свою незгоду з ухваленим рішенням, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд залишив поза увагою той факт, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, коли він набирає чинності, а не з моменту його укладення. Тобто, строк дії договору оренди землі починається після його державної реєстрації, а саме з 12 травня 2016 року і на час звернення позивачки до суду не закінчився.

У направленому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 не погоджується з доводами скарги і зазначила, що, укладаючи у грудні 2008 року вказаний договір оренди, вона погодила усі істотні умови договору, у тому числі термін дії договору 9 років і продовження дії цього договору буде порушенням її прав.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1 га, розташованої в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району, Черкаської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку від 23 грудня 2008 року.( а.с. 6).

8 грудня 2008 року між ОСОБА_5 та СТОВ "Канівці" було укладено договір оренди землі, згідно з п. 8 якого строк його дії становить 9 років.( а.с.7-8).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 18 грудня 2008 року позивач передала, а відповідач прийняв земельну ділянку в оренду.(а.с. 9).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12 квітня 2017 року № 84904134 право оренди належної позивачу на праві власності земельної ділянки зареєстровано за відповідачем 12 травня 2016 року на підставі договору оренди землі від 18 грудня 2008 року.( а.с. 10).

28 серпня 2017 року СТОВ "Канівці" направило ОСОБА_5 заяву-повідомлення, якою пропонував позивачу продовжити строк дії договору оренди землі шляхом підписання додаткової угоди.( а.с. 13,14)

Натомість позивач повідомила відповідача про своє небажання поновлювати договір оренди земельної ділянки та просила її повернути після закінчення строку його дії, що підтверджується листом-повідомленням. Дане повідомлення було отримане відповідачем 19 жовтня 2017 року.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 23 березня 2018 року частина земельної ділянки позивача площею 1,807 га засіяна зерновими культурами.(а.с.18).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. ст. 17, 18 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на час укладання договору оренди) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оцінивши спірний договір оренди, колегія суддів приходить до висновку, що при його укладенні сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов оренди землі. Він складений у належній формі і підписаний сторонами.

ОСОБА_5, уклавши у грудні 2008 року вказаний договір оренди, погодила усі істотні умови договору, і не передбачала, що термін дії цього договору може бути продовжений без її згоди у зв'язку з недбалістю чи умислом відповідача.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, сторони почали виконувати договір оренди з часу його підписання. Орендар користувався земельною ділянкою з моменту підписання договору, обробляв земельну ділянку та сплачував орендну плату відповідно до умов укладеного договору. Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Судом також встановлено, що державна реєстрації була проведена лише зі спливом більше семи років, а саме 12 травня 2016 року. Відповідач зареєстрував у 2016 році не сам договір оренди землі від 8 грудня 2008 року, як того потребував чинний закон, а право оренди. (а.с. 10).

У договорі оренди відсутні відомості про його реєстрацію у відповідних територіальних органах земельних ресурсів, що є порушенням діючого на той момент законодавства. Тому посилання апелянта на останню редакцію ст. 125 ЗК України непереконливе і не спростовує висновків суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією районного суду про те, що цей договір необхідно вважати укладеними з моменту його підписання 8 грудня 2008 року, строк його дії закінчився за спливом дев'яти років, тобто 8 грудня 2017 року, тому у позивачки є всі законні підстави для повернення їй власної земельної ділянки від відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що на даний час земельна ділянка повернута власниці, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2018 року.

Судді