Постанова

від 08.11.2018 по справі 754/15544/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 7547/15544/17

номер провадження: 22-ц/824/969/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року, ухвалене у складі судді Зотько Т.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби зайнятості (Центральний апарат) про скасування дисциплінарного стягнення (догани),

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби зайнятості (Центральний апарат) про скасування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з липня 2015 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем та обіймає посаду заступника голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату). Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 10 листопада 2017 року №295-к Про оголошення догани ОСОБА_1. його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання посадових обов'язків. Вважав наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани протиправним, який прийнятий у порушення вимог трудового законодавства, а тому просив його скасувати.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що в діях позивача відсутній склад протиправного винного діяння, яке може бути визнане дисциплінарним проступком. Вказує, що він не порушував своїх трудових обов'язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки був відсутній на роботі лише 10 жовтня 2017 року в період з 10 год. 50 хв. до 16 год. 30 хв. з поважних причин, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд не дав належної правової оцінки. Зазначає, що відповідач у порушення вимог ст.141 КЗпП України не створив умов для належного виконання ним посадових, а доручення відповідача від 14 квітня 2017 року №357/07/24-17, №358/07/24-17 обмежують виконання позивачем своїх посадових обов'язків.

Державна служба зайнятості (Центральний апарат) подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову є правильними та ґрунтуються на матеріалах справи. Вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. Просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в округах ліквідовано апеляційний суд Київської області і апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві, який розпочав свою роботу 03 жовтня 2018 року.

У зв'язку з ліквідацією суду відповідно до ч.5 ст.31 ЦПК України вказана цивільна справа передана до Київського апеляційного суду і за результатами автоматизованого розподілу справи визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Верланова С.М., суддів Мережко М.В. та Савченка С.І.

Вивчивши матеріали справи та з'ясувавши думку учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Державною службою зайнятості (Центральний апарат) та обіймає посаду заступника голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату).

Наказом в.о. голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 10 листопада 2017 року №295-к Про оголошення догани ОСОБА_1. , позивачу оголошено догану за систематичне порушення трудової дисципліни (а.с.5, т.1).

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України Про зайнятість населення та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Згідно з положеннями ст. 21 Закону України Про зайнятість населення діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15 грудня 2016 року №1543, державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Центральний апарат Служби), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості). Центральний апарат Служби, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).

Тобто, Державна служба зайнятості (Центральний апарат) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції відповідно до законодавства України та є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Водночас, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, зокрема на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).

Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність.

Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічних висновків дійшла ВеликаПалата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №761/33941/16-ц.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Державною службою зайнятості (Центральний апарат) та обіймає посаду заступника голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату), тобто є уповноваженою особою на виконання функції держави в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та є юридичною особою публічного права.

Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало підставами для звернення до суду з позовом.

З огляду на те, що позивач обіймає посаду в центральному органі виконавчої влади, то цей спір не є трудовим спором приватного характеру та стосується проходження позивачем публічної служби.

Управлінські дії суб'єкта владних повноважень можуть бути спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав фізичної особи. Проте, не кожен спір, який виникає у зв'язку з такими управлінськими діями, може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Для розгляду деяких з таких спорів, зокрема щодо проходження публічної служби, КАС України встановлює юрисдикцію адміністративних судів.

У даній справі спір виник з приводу скасування наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 10 листопада 2017 року №295-к Про оголошення догани ОСОБА_1. , який виданий під час проходження позивачем публічної служби, а тому вимоги про його скасування мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №766/10783/16-ц.

Отже, враховуючи. що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник у зв'язку з проходженням ОСОБА_1 публічної служби, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.263, 264 ЦПК України на вказані вище положення закону, обставини справи та правові висновки Верховного Суду уваги не звернув, внаслідок чого помилково розглянув позовну заяву ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2 ст.377 ЦПК України).

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби зайнятості (Центральний апарат) про скасування дисциплінарного стягнення (догани).

Роз'яснити ОСОБА_1, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді