Рішення

від 26.09.2018 по справі 905/1493/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 26.09.2018                                                                                                          Справа № 905/1493/18            Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., при секретарі судового засідання Биковій Я.М., розглянувши справу №905/1493/18 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімакс-Донбас» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» про стягнення 33 241,60 грн., за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Суть спору:   ТОВ «Полімакс-Донбас» звернулося до господарського Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Континіум-Трейд» в особі Маріупольської філії ТОВ «Континіум-Трейд» 33 241,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №5ПМ17 від 01.02.2017р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. 13.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №905/1493/18 та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. 17.09.2018р. за вх.№19172/18 господарський суд одержав пояснення позивача, згідно з якими у підприємства позивача для постійних покупців існує програма нарахування бонусів, платіжні доручення №@2PL581637 від 19.07.2017р., №@PL588570 від 28.09.2017р. вказують на оплату відповідачем отриманого товару бонусами, позивач не заперечує отримання сум, вказаних в даних платіжних дорученнях. Позивач у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, ухвали суд від 13.08.2018р. та від 11.09.2018р. надіслані на адресу позивача: 87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Таганрогська, буд.5, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та одержані останнім, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, датованих 29.08.2018р. та  25.09.2018р. Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та відзив на позов у встановлений судом строк не надав. При цьому, ухвала суду від 13.08.2018р., яка надіслана відповідачу на адресу: 87512, Донецька область м. Маріуполь, Запорізьке шосе, б.2, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернута до суду органами поштового зв'язку з відміткою «сплив термін зберігання». Ухвала суду від 11.09.2018р. також надіслана на вищевказану адресу відповідача, що підтверджено витягом з веб-сайту «Укрпошта» «Пошук поштових відправлень», з якого вбачається, що 25.09.2018р. відправлення №6102225980909 не вручене під час доставки: інші причини. Отже, з огляду на загальну тривалість розгляду справи, враховуючи що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи та забезпечення реалізації їх прав, в тому числі, шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за відсутністю учасників справи у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами. На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 26.09.2018р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, суд встановив:   01.02.2017р. між ТОВ «Полімакс-Донбас» (далі - позивач, постачальник) та ТОВ «Континіум-Трейд» в особі Маріупольської філії  (далі – відповідач, покупець) укладений договір поставки №5ПМ17, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1 договору). Відповідно до п.п.3.1.1, 3.2.1 договору постачальник зобов'язався своєчасно поставити товар до місця поставки, в кількості, якості, за цінами та асортименті згідно з умовами цього договору, специфікації і замовлення; покупець зобов'язався прийняти поставлений відповідно до умов цього договору товар і сплатити його вартість відповідно до розділу 8 даного договору. Перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі чи пошкодження відбувається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що засвідчує момент передачі товарі покупцю (п.7.1 договору) Згідно п.8.1.1 договору ціна товару вказується у замовленні на підставі специфікації, яка дії на момент відправлення замовлення. Відповідно до п.8.2.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожні 7 (сім) календарних дні з моменту реалізації покупцем товару третім особам. Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р., а в частині взаєморозрахунків – до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Згідно п.13.2 договору строк дії договору вважається автоматично продовженим на 1 рік, якщо від жодної із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла вимога про його припинення. На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №Пд-0000083 від 17.02.2017р. на суму 23 311,67 грн., №Пд-0000084 від 17.02.2017р. на суму 8 770,94 грн., №Пд-0000085 від 17.02.2017р. на суму 6 282,64 грн., №Пд-0000086 від 17.02.2017р. на суму 2 310,30 грн., №Пд-0000087 від 17.02.2017р. на суму 20 825,98 грн., №Пд-0000128 від 15.03.2017р. на суму 4 316,92 грн., №Пд-0000129 від 15.03.2017р. на суму 495,88 грн., №Пд-0000146 від 24.03.2017р. на суму 8 272,00 грн., №Пд-0000147 від 24.03.2017р. на суму 2 871,28 грн., №Пд-0000168 від 12.04.2017р. на суму 1 072,93 грн., №Пд-0000169 від 12.04.2017р. на суму 8 833,10грн., №Пд-0000183 від 22.04.2017р. на суму 7 269,50 грн., №Пд-0000184 від 22.04.2017р. на суму 1 364,34 грн., №Пд-0000204 від 16.05.2017р. на суму 12 046,23 грн., №Пд-0000205 від 16.05.2017р. на суму 2 022,91 грн., №Пд-0000230 від 24.05.2017р. на суму 9 790,20 грн., №Пд-0000368 від 18.08.2017р. на суму 13 979,77 грн., №Пд-0000369 від 18.08.2017р. на суму 3 774,22 грн., №Пд-0000376 від 30.08.2017р. на суму 14 847,16 грн., №Пд-0000381 від 30.08.2017р. на суму 2 056,64 грн., №Пд-0000391 від 08.09.2017р. на суму 5 012,16 грн., №Пд-0000401 від 16.09.2017р. на суму 2 107,28 грн., №Пд-0000433 від 20.10.2017р. на суму 8 532,59 грн., №Пд-0000434 від 20.10.2017р. на суму 275,30 грн., №Пд-0000437 від 25.10.2017р. на суму 4 211,35 грн., №Пд-0000438 від 25.10.2017р. на суму 577,20 грн., №Пд-0000518 від 21.12.2017р. на суму 4 327,53 грн., №Пд-0000519 від 21.12.2017р. на суму 305,00 грн., №Пд-0000524 від 28.12.2017р. на суму 14 189,69 грн., №Пд-0000525 від 28.12.2017р. на суму 5 321,76 грн., №Пд-0000009 від 06.01.2018р. на суму 4 100,72 грн., №Пд-0000025 від 19.01.2018р. на суму 3 602,36 грн., №Пд-0000026 від 19.01.2018р. на суму 1 535,30 грн., №Пд-0000042 від 24.02.2018р. на суму 21 792,88 грн., №Пд-0000043 від 24.02.2018р. на суму 5 896,72 грн., загалом на суму 236 302,45 грн. Одночасно матеріали справи містять акт повернення товару постачальнику №б/н від 25.10.2017р. (вичерк відповідно до накладної №ПД0000437 від 25.10.2017р. на суму 254грн.). Отже, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 236 048,45 грн. Відповідачем частково оплачено поставлений товар за договором №5ПМ17 від 01.02.2017р. у загальній сумі 202 807,17 грн., про що свідчать платіжні доручення №5499 від 09.03.2017р. на суму 5 000 грн., №6405 від 20.03.2017р. на суму 10 000 грн., №8086 від 10.04.2017р. на суму 10   000 грн., №8715 від 20.04.2017р. на суму 10   000 грн., №9808 від 11.05.2017р. на суму 15   000 грн., №10342 від 18.05.2017р. на суму 10   000 грн., №@2PL581637 від 19.07.2017р. на суму  1909,67 грн., №139686 від 17.08.2017р. на суму 15   000 грн., №139868 від 28.08.2017р. на суму 15   000 грн., №140002 від 04.09.2017р. на суму 5   000 грн., №140272 від 14.09.2017р. на суму 3   000 грн., №@PL588570 від 28.09.2017р. на суму 781,42 грн., №140854 від 19.10.2017р. на суму 10   000 грн., №140914 від 23.10.2017р. на суму 5   000 грн., №141281 від 16.11.2017р. на суму 5   000 грн., №141876 від 26.12.2017р. на суму 35   000 грн., №35 від 04.01.2018р. на суму 7   000 грн., №240 від 18.01.2018р. на суму 8   000 грн., №720 від 23.02.2018р. на суму 32 116,08 грн. Позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих.№060135 від 01.04.2018р. про сплату заборгованості у розмірі 33 241,60 грн. При цьому, відповіді на претензію суду не представлено. За твердженням позивача, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань, поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк не оплатив, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 33 241,60 грн. Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного: Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Як визначено положеннями ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору. При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України    встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 236 048,45 грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника одержувача на вищевказаних видаткових накладних  без зауважень та заперечень. Умовами договору узгоджено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожні 7 (сім) календарних дні з моменту реалізації покупцем товару третім особам (п.8.2.1 договору). Отже, оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем     після його реалізації споживачам. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Викладене відображає правову позицію Вищого господарського суду України, яка доведена у оглядовому листі від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права». З урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття згідно з вищевказаними видатковими накладними. При цьому, судом також враховано, що наряд чи довіреність на отримання ТМЦ на ім'я представника відповідача до позовної заяви не додано, проте відсутність наряду/довіреності за наявності інших первинних документів, котрі підтверджують факт здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2015р. у справі №903/679/14. Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належними доказами здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах договору поставки №5ПМ17 від 01.02.2017р. Відповідно до вимог ч.1   ст.526 ЦК України   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України. Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідач не здійснив повну оплату вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виник борг за договором поставки №5ПМ17 від 01.02.2017р. в розмірі 33 241,28 грн. (236 302,45 грн. - 254 грн. - 202 807,17 грн.). При цьому, жодних заперечень щодо наявності вказаного боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідач суду не надав. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 33 241,28 грн. Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.   129,   232,   233,   236-238,   240,   241 Господарського процесуального кодексу України, В И Р І Ш И В: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю   «Полімакс-Донбас» задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд» (43000, Волинська обл., м. Луцьк,  пр. Соборності, буд.43, ЄДРПОУ 33170637)  в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Трейд»  (87512, Донецька обл., м. Маріуполь, Жовтневий р-н, Запорізьке шосе, буд.2, ЄДРПОУ 38181340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімакс-Донбас»   (87505, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрогська, буд.5, ЄДРПОУ 37492560) основний борг у розмірі 33 241 (тридцять три тисячі двісті сорок одна) грн. 28 коп., судовий збір у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 98 коп. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення. Повне рішення складено 26.09.2018р.            Суддя                                                                                            Л.В. Ніколаєва