Рішення

від 05.11.2018 по справі 910/8952/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2018Справа № 910/8952/18

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань"

до Моторно (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 737 587,20 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Синявська Х.Ю. за дов.;

від відповідача: Давиденко Н.О. за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Оранта - Лугань" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі- відповідач) про стягнення 737 587, 20 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, в частині повернення гарантійного внеску Публічному акціонерному товариству "Страхова компанія "Оранта - Лугань".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи № 910/8952/18 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2018.

10.08.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник позивача у підготовчому засіданні 13.08.2018 заперечив проти відкладення підготовчого засідання.

Представник відповідача у підготовче засідання 13.08.2018 не з'явився.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2018 підготовче засідання у справі №910/8952/18 відкладено на 12.09.2018.

03.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення проти позову, обґрунтовані тим, що сума коштів в розмірі 737 587, 20 грн. віднесена на створення резерву знецінення фінансовий інвестицій згідно рішення загальних зборів МТСБУ від 31.03.2016, оформленого протоколом №49/2016, яке є обов'язковим для позивача.

У підготовчому засіданні 12.09.2018 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання у справі № 910/8952/18 на 26.09.2018.

Підготовче засідання у справі № 910/8952/18 призначене на 26.09.2018 не відбулося у зв'язку із призначенням співбесіди з суддею в межах кваліфікаційного оцінювання суддів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/8952/18 призначено нову дату підготовчого засідання 02.10.2018.

20.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

20.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

26.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

28.09.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли доповнення до відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 закрито підготовче провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи по суті в судовому засіданні 05.11.2018.

29.10.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без врахування та повернення доповнення до відповіді на відзив.

Присутній у судовому засіданні 05.11.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з посиланням на правові підстави та докази, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві та доповненнях до нього.

В судовому засіданні 05.11.2018 суд розглянув клопотання позивача про залишення без врахування та повернення доповнення на відзив та відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідач обґрунтовує клопотання про залишення без врахування та повернення доповнення до відповіді на відзив тим, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено такого процесуального документу як доповнення до відповіді на відзив, а також порушенням позивачем строку їх подання.

У зв'язку із викладеним відповідач просить суд на підставі ст.ст. 169, 170 Господарського процесуального кодексу України не враховувати доповнення до відповіді на відзив при розгляді справи по суті та повернути їх позивачу без врахувань.

Відповідно до ст. 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Стаття 170 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України встановлено можливість подання відповіді на відзив, суд дійшов висновку, що подання доповнень до відповіді на відзив не є порушенням.

Таким чином, судом не встановлено недодержання позивачем при поданні доповнення до відповіді на відзив вимог частини першої або другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для повернення їх без розгляду.

У зв'язку із викладеним суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залишення без врахування та повернення доповнення до відповіді на відзив.

Також, суд зазначає, що доповнення до відповіді на відзив позивача були подані до суду 28.09.2018 та прийняті у судовому засіданні 02.10.2018.

У судовому засіданні 02.10.2018 відповідач жодних заперечень щодо поданих доповнень до відповіді на відзив не висловив.

Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки, у судовому засіданні 02.10.2018 відповідач жодних заперечень щодо поданих доповнень до відповіді на відзив не висловив, суд дійшов висновку, що останнім пропущено строк на звернення з клопотанням про залишення без врахування та повернення доповнення до відповіді на відзив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.11.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Оранта - Лугань" (далі - страховик) та Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі -Бюро) укладено Договір про співпрацю № 055 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами (далі - договір).

Предметом цього договору, є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування (п. 1.1 договору).

За даним договором серед обов'язків страховика визначено, зокрема, обов'язок сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ (п. 2.1.1. договору); своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро (п. 2.1.2. договору); надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро (п. 2.1.7. договору); сформувати в централізованому страховому резервному фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах базовий гарантійний внесок у сумі еквівалентній 500 000 євро (п.2.1.12. договору); поповнювати базовий та вносити додаткові гарантійні внески у фонді захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень (п.2.1.15. договору).

Зобов'язання Бюро за п.2.2.8. договору становлять, зокрема, повернення на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих, гарантійний внесок, сформований страховиком у цьому фонді.

Згідно з п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.5 Договору членські внески (в тому числі, додаткові) 0 страховик здійснює щомісяця до 25 числа поточного місяця, якщо інший строк не / передбачений загальними зборами членів та/або президією бюро. Відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності до фонду захисту потерпілих та до фонду попереджувальних заходів бюро страховик здійснює щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним. Кошти, необхідні для формування базового гарантійного внеску, сплачується страховиком протягом тридцяти днів з підписання договору, якщо інший строк не встановлений законом. Строки здійснення інших платежів до фонду захисту потерпілих, визначаються положенням про цей фонд.

В пункті 5.1. договору сторони погодили, що у разі припинення членства страховика в бюро та наявності не врегульованих страховиком подій, що мають ознаки страхових випадків за його внутрішніми договорами страхування, дирекція бюро має право прийняти рішення про повернення страховику залишку гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих шляхом врегулювання таких подій.

Для здійснення повернення гарантійного внеску шляхом врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за укладеними страховиком внутрішніми договорами страхування, бюро від імені страховика та за рахунок його гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих має повноваження приймати та спрацьовувати повідомлення про страхові випадки, заяви на виплату страхового відшкодування, рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування, сплачувати страхове відшкодування (п. 5.2. договори).

Відповідно до п. 12.1. договору він вступає в силу з дати його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Листом №6/3-05/11913 від 23.04.2015 відповідач повідомив позивача про втрату ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" статусу асоційованого членства МТСБУ.

Листом №06-09/28 від 13.04.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо перерахування належного йому гарантійного внеску, внесеного до Фонду захисту потерпілих МТСБУ на поточний рахунок в ПАТ КБ Приватбанк .

За результатами розгляду вищезазначеного листа, 19.04.2018 відповідачем було перераховано позивачу гарантійний внесок в сумі 1 731 082, 07 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 04-01/31 від 21.05.2018, в якому зазначив, що сума 1 731 082, 07 грн. є лише частиною належного до повернення гарантійного внеску, у зв'язку із чим просив перерахувати залишкову частину гарантійний внеску або повідомити про причини неперерахування.

Відповідач надав відповідь позивачу №5-41/17827 від 05.06.2018 року, в якій зазначив, що ПАТ СК ОРАНТА-ЛУГАНЬ сплатило до МТСБУ гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих (ФЗП) у сумі 2 692 663, 98 грн. ПАТ СК ОРАНТА-ЛУГАНЬ було повернуто частину сплаченого гарантійного внеску у сумі 1 731 082, 07 грн. Відповідно до норм п. 519 ст. 51 Закону, МТСБУ сплатило 223 994, 71 грн. на відшкодування шкоди відповідно до пп. ґ п.4.1 ст.41 Закону з фактично сплаченого ПАТ СК ОРАНТА-ЛУГАНЬ гарантійного внеску до ФЗП. Та відповідно до рішення Загальних зборів членів МТСБУ від 31.03.2016 (протокол № 49/2016), яке відповідно до норм Закону та п. 8.1.1, ст. 8 Статуту МТСБУ є вищим органом Бюро з усіх питань, що стосуються діяльності Бюро, і є обов'язковим для всіх членів Бюро без винятку, було списано 737 587, 20 грн. на створення резерву знецінення фінансовий інвестицій. Таким чином станом на 05.06.2018 сума гарантійного внеску до ПАТ СК ОРАНТА-ЛУГАНЬ складає 0,00 грн. Кошти для повернення ПАТ СК ОРАНТАЛУГАНЬ відсутні.

Позивач вважає такі дії відповідача такими, що порушують його право на отримання гарантійного внеску, визначене законом, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України 737 587, 20 грн. гарантійного внеску.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 39.1, 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку.

Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій, тощо.

Згідно п.п. 44.1., 44.2. ст. 44 вказаного Закону, органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.

До компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань: а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ; б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ; в) обрання членів президії МТСБУ; г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з членів МТСБУ; ґ) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та висновків ревізійної комісії; д) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків; е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ. (п.45.4.Закону).

Відповідно до п. п. 51.2, 52.1. ст. 51 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ.

Відповідно до п.51.8. ст. 51 Закону члени МТСБУ зобов'язані сплачувати:

а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ;

б) гарантійні та інші внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом;

в) відрахування з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.

Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, погоджене Протоколом Координаційної ради МТСБУ від 17.11.2014 № 47/2014 та затверджене Протоколом Президії МТСБУ № 320/2014 від 07.08.2014 визначався порядок повернення страховику його гарантійного внеску у випадку втрати членства в МТСБУ і застосовується в редакції від 06.12.2012 № 31/2012 чинній на момент виключення позивача зі складу асоційованих членів МТСБУ.

Відповідно до п. 3.12.2. Положення при виході страховика зі складу Бюро у зв'язку із виключенням з членів Бюро, втратою статусу асоційованого члена або позбавленням членства в Бюро повернення такому страховику його гарантійного внеску здійснюється в строк, визначений Законом. Строк повернення гарантійних внесків, визна чений у п. 51.9 Закону, складає три роки.

Відповідно до п. 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п'ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов'язань іншому страховику - повному члену МТСБУ. У разі якщо стосовно страховика здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства, а також у разі його ліквідації зазначені кошти не підлягають поверненню.

Суд вважає, що страховик має право на повернення гарантійного внеску, у зв'язку з виключенням 23.04.2015 року ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" з асоційованих членів МТСБУ.

Відповідно до п. 51.9. ст. 51 вказаного Закону, частини залишку гарантійного внеску повертаються страховику за три роки, з урахуванням вказаних у Положенні № 47/2014 особливостей, тобто до 23.04.2018 року.

Враховуючи те, що 23.04.2018 року збіг трирічний строк для повернення гарантійного внеску, суд вважає, що останній має бути повернутий позивачу у повному обсязі.

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити ( вклади ), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.

Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом " ґ " пункту 41.1 статті 41 цього Закону.

У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється.

Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов'язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов'язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов'язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов'язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.

Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, погоджене Протоколом Координаційної ради МТСБУ від 17.11.2014 № 47/2014 та затверджене Протоколом Президії МТСБУ № 320/2014 від 07.08.2014, розроблене відповідно до ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " та встановлює порядок і умови формування, використання та розміщення централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Пунктами 2.1., 2.2. Положення передбачено, що Фонд захисту потерпілих формується страховиками, що набувають статусу асоційованих членів Бюро, а також тими, які є чи були асоційованими членами Бюро. Джерелами формування фонду захисту потерпілих є: базовий та додаткові гарантійні внески; відрахування страховиків з премій за внутрішніми договорами; повернені Бюро у регресному порядку кошти за заподіяну у результаті ДТП шкоду; добровільні внески та пожертвування

Кошти, сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, є коштами страхових резервів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків.

Таким чином, суд вважає, що гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема і для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону.

Викладеним спростовуються твердження відповідача викладені у відзиві та доповненнях до нього.

Пунктом 4.4. Положення визначено, що інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів фонду захисту потерпілих відповідного страховика щомісяця нараховується цьому страховику. За рішенням президії бюро отриманий інвестиційний дохід перераховується страховикам після затвердження президією бюро звіту дирекції бюро про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих за звітній квартал. У разі наявності у страховика заборгованості перед бюро або порушень умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами бюро, інвестиційний дохід за рішенням президії бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску.

Відповідно до умов пунктів 4.1., 4.2., 5.5. Положення про Фонд захисту потерпілих, кошти цього фонду розміщуються з урахуванням безпечності, ліквідності та прибутковості, розміщення коштів здійснюється Дирекцією Бюро. Нагляд за використанням коштів Фонду захисту потерпілих здійснює Координаційна рада Бюро.

Відповідно до п. 6.14 Статуту МТСБУ при виключенні страховика з членів Бюро, а також у випадку втрати ним статусу асоційованого члена вступні та членські внески, а також відрахування до фонду попереджувальних заходів йому не повертаються. Порядок повернення відрахувань та гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів, а також внесків, спрямованих на формування банківської гарантії за вимогою Ради Бюро міжнародної системи автострахування "Зелена картка", визначається чинним законодавством, положенням про фонд страхових гарантій, положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів Бюро та договором про співпрацю між страховиком і Бюро.

Таким чином судом встановлено, що 737 587, 20 грн. безпідставно були віднесені на створення резерву знецінення фінансових інвестицій, а тому вони підлягають поверненню позивачу як залишок несплаченого гарантійного внеску.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

При цьому, у зв'язку із зверненням представника позивача до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд відкладає вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" (92700, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, площа Базарна, будинок 7, код ЄДРПОУ 02305867) суму гарантійного внеску в розмірі 737 584 грн. 20 коп. (сімсот тридцять сім тисяч п ятсот вісімдесят чотирьох гривень 20 копійки) та судовий збір в розмірі 11 063 грн. 81 коп. (одинадцять тисяч шістдесят три гривні 81 копійки).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова