Ухвала

від 13.11.2018 по справі 910/3410/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.11.2018Справа №910/3410/18 За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3, м. Київ в інтересах держави

в особі 1. Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

2. Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче", м. Київ

про розірвання договору, повернення майна та стягнення 3 986,97 грн., -

За розглядом заяви Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.06.2018р. до виконання, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від прокурора: Фединяк Н.Е. (за службовим посвідченням №040496);

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 (прокурор) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-1) та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" (відповідач) про розірвання Договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 703 від 10.03.2016р., укладеного між позивачами та відповідачем, зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, площею 28,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М.Жукова, 24-б (ДНЗ 534), повернувши його позивачеві-2 за актом приймання-передачі та стягнення 3 986,97 грн., з яких 3 714,56 грн. сума основного боргу та 272,41 грн. пені, посилаючись на істотне порушення орендарем (відповідачем) умов договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018р. провадження у справі №910/3410/18 закрито, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Освітні курси "Саксес оф Ф'юче" на користь Прокуратури міста Києва 5 286,00 грн. судового збору.

12.06.2018р. на виконання вказаної ухвали Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

23.10.2018р. до суду надійшла заява прокурора про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.06.2018р. у даній справі до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018р. розгляд заяви прокурора про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.06.2018р. у даній справі до виконання призначено на 13.11.2018р.

В судове засідання 13.11.2018р. представники позивачів та відповідача, не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, проте до суду від позивача-1 надійшла заява про розгляд за відсутності представника та відповідно до положень ст. 329 ГПК України їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку про те, що заяву останнього про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.06.2018р. у даній справі, слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

При розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

З правової конструкції ч. 1 ст. 329 ГПК України слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

За таких обставин, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, 12.06.2018р. на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2018р. у справі №910/3416/18, судом було видано відповідний наказ (щодо стягнення судового збору за подання позовної заяви).

Як вказує прокурор та підтверджується матеріалами справи, вищевказаний наказ надійшов до Київської місцевої прокуратури міста Києва №3 - 17.07.2018р. В подальшому названий виконавчий документ Київською місцевою прокуратурою міста Києва №3 було скеровано супровідним листом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління у місті Києві, проте органом ДВС на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання №76342/1 від 29.08.2018р., яке разом з наказом Господарського суду міста Києва від 12.06.2018р. у справі №910/3416/18 надійшло до місцевої прокуратури - 19.09.2018р.

При цьому, суд відзначає, вказаний вище виконавчий документ на підставі ч. 1 ст. 12 закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувачем за ним є державний орган, був виданий судом зі строком пред'явлення його до виконання до 13.09.2018р.

Таким чином, станом на дату отримання наказу місцевою прокуратурою (стягувачем) з органу ДВС, строк пред'явлення виданого судом виконавчого документу до виконання сплинув.

Відтак, суд погоджується з викладеними у заяві прокурора доводами про поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу суду від 12.06.2018р. до виконання.

Згідно з положеннями ст. ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, а також Рішення від 26 червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Водночас, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких обставин, заява прокурора про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.06.2018р. у справі №910/3410/18 до виконання визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим та врахувавши, при цьому, приписи ч. 1 ст. 12 закону України "Про виконавче провадження" строк для пред'явлення виконавчого документу у даній справі підлягає поновленню на три місяці з моменту набрання даною ухвалою законної сили.

Керуючись ст. ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 12.06.2018р. у справі № 910/3410/18 до виконання задовольнити.

2. Поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 12.06.2018р. у справі № 910/3410/18 до виконання.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.