Рішення

від 14.11.2018 по справі 910/12142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 14.11.2018Справа №  910/12142/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фрукт"  (03170, м. Київ, вул. Янтарна,5-в) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 7) про  стягнення 82 967,21 грн. Представники сторін: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Фрукт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" про стягнення 82 967,21 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №18505 від 30.05.2018, а саме в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 82 967,21 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12142/18 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив. З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу листування, яка була вказана позивачем у позовній заяві, направлялась ухвала Господарського суду м. Києва від 14.09.2018. Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами про відкриття провадження у справі були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про  відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд    встановив. 30 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Фрукт"  (надалі- позивач, продавець) був укладений договір поставки №18505 (надалі – договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Товар передається в асортименті та по цінам, вказаних у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1. договору). Згідно з п. 2.1. договору предметом поставки є: фрукти, овочі, зелень. Відповідно до п. 2.2.1. договору товар, вказаний в п 1.1. цього Договору, поставляється Покупцю партіями. Кожна партія товару визначається видатковою накладною та ( або) рахунком-фактурою, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії (п. 2.2.2. договору). Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною. Датою постачання товару і момент переходу до Покупця права власності партії товару вважається дата видаткової накладної (п. 3.3. договору). Пунктом 4.1. договору встановлено, що вартість кожної партії товару, то поставляється згідно з цим Договором, визначається в рахунку-фактурі (або) видатковій накладній. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту переходу прана власності на партію товару (дата видаткової накладної) (п. 4.2. договору). Відповідно до п. 7.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. На виконання умов договору, в період з червня по липень 2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 82    967,21 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: - №2904 від 26.06.2018 на суму 4    467,42 грн.; - №2925 від 27.06.2018 на суму 12    108,96 грн. - №2942 від 28.06.2018 на суму 9    969,19 грн.; - №2978 від 30.06.2018 на суму 12    912,22 грн.; - №3010 від 02.07.2018 на суму 7    474,86 грн.; - №3038 від 03.07.2018 на суму 2079,60 грн.; - №3051 від 04.07.2018 на суму 5    025,54 грн.; - №3072 від 05.07.2018 на суму 5    801,76 грн.; - №3087 від 06.07.2018 на суму 2    176,80 грн.; - №3123 від 07.07.2018 на суму 4    252,08 грн.; - №3157 від 10.07.2018 на суму 5    047,08 грн.; - №3175 від 11.07.2018 на суму 2    604,90 грн.; - №3192 від 12.07.2018 на суму 2    604,40 грн.; - №3209 від 13.07.2-18 на суму 6    440,40 грн. Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару у строк встановлений у п. 4.2. договору не здійснив. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією  вих. № 178 від 14.08.2018, у якій просив останнього перерахувати грошові кошти за поставлений згідно договору №18505 від 30.05.2018 товар. Проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, вищезазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення. За доводами позивача, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав свого зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 82    967,21 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Фрукт" просить стягнути в судовому порядку. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як встановлено судом, поставка товару (фруктів, овочів, зелені) на виконання умов договору №18505 від 30.05.2018 була здійснена позивачем в період з червня по липень 2018 року на загальну суму 82    967,21 грн., про що свідчать підписані з обох сторін та скріплені печатками товариств видаткові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зі змісту п. 4.2. договору вбачається, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту переходу прана власності на партію товару (дата видаткової накладної). Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2 договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару  на момент звернення позивача із позовом до суду настав. В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Пунктом 5.2.2. договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати товар згідно з умовами визначеними в договорі. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Судом встановлено, що в порушення умов договору, а саме п. 4.2. та п. 5.2.2 договору, відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у останнього,  станом на день вирішення спору по суті, існує заборгованість перед позивачем у розмірі 82    967,21 грн. Відповідач вказані обставин та заявлені до нього вимоги не спростував, доказів  належної оплати поставленого товару чи доказів повернення товару не надав, обґрунтованих причин неможливості виконання договірних зобов'язань не навів. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести    ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до    ст. 86 Господарського процесуального кодексу України     суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару та не спростовано заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором №18505 від 30.05.2018 належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 82    967,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України    витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, буд. 7; ідентифікаційний код 31571898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Фрукт" (03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5-в; ідентифікаційний код 40781905) заборгованість у розмірі 82   967 (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 14.11.2018                            Суддя                                                                                                                  Пукшин Л.Г.