Рішення

від 09.11.2018 по справі 910/10977/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2018Справа № 910/10977/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ ГРУПП" до третя особа проОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола 2" яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОМІЧНИЦЯ" стягнення збитків та неотриманої вигоди. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Коновалов С.О. від позивача: від відповідача: від третьої особи:Кадиєва О.Г. - представник за довіреністю; не з'явився; не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БВ ГРУПП" (надалі - позивач, TOB БВ ГРУПП ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЧОРНОВОЛА 2" (надалі - відповідач, ОСББ) про:

- стягнення недоотриманої вигоди у розмірі доходу, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено у розмірі 60 000, 00 грн;

- стягнення збитків в розмірі 426 000, 00 грн;

- усунення перешкод у користуванні позивачем нежитловим приміщенням з № 1 по № 28, №ХІІІ, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) Літера А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, 2, загальною площею 968, 50 кв.м., шляхом зобов'язання відповідача надати доступ представникам комунальних та обслуговуючих служб до облікових пристроїв електро- та теплоенергії, для приєднання приміщення до електро- та тепломережі.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОМІЧНИЦЯ" (надалі - третя особа, TOB ПОМІЧНИЦЯ ).

17.09.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує на подання позивачем завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, при цьому приміщення, що передаються в оренду та суборенду відповідно до договорів, що входять до предмету розгляду даної справи, не можуть бути предметом даних договорів, оскільки мають статус самочинного будівництва та недобудови. Разом з тим, відповідач зазначає, що незрозумілою є природа вимог позивача, щодо відшкодування збитків та недоотриманої вигоди, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2018 відкладено підготовче засідання на 12.10.2018.

04.10.2018 року від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо штрафних санкцій, у яких відповідач зазначає, що штрафні санкції у вигляді 180 000,00 грн. з незрозумілою природою, є виключною проблематикою позивача та третьої особи, при цьому штрафні санкції, що входять до предмету розгляду даної справи, не мають під собою жодного законного обґрунтування, а лиши, вочевидь, доводять та вказують на штучний характер, як взаємовідносин між юридичними особами у вигляді договорів так і позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2018.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 09.11.2018 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, оскільки відповідача та третю особу було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання та оскільки останніми не повідомлено про причини неявки, суд вважає, що неявка представника відповідача та третьої особи в судове засідання 09.11.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Між тим, 09.11.2018, позивачем надано клопотання, в якому він просив суд розглянути та долучити у якості доказів до матеріалів справи DVD - диск із відеозаписом, який підтверджує факт недопущення представника ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до нерухомого майна позивача за адресою: 01135, м. Київ, вул. В. Чорновола 2 та даний доказ долучено до матеріалів справи.

Так, за приписами ч. ч. 1, 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Судом було здійснено відтворення долученого електронного доказу в судовому засіданні, однак диск був доступний до перегляду без звуку.

У судовому засіданні 09.11.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БВ ГРУПП (за договором - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ (за договором - Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір оренди).

Згідно п. 1.1. Договору оренди, Орендодавець, що є власником нежитлових приміщень з №1 по №28 №ХІІІ, з №29 по №53 (групи приміщень №83-84,85) Літера А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава №2, загальною площею 968,50 кв. м на підставі Протоколу загальних зборів №1 від 16.06.2016 року, акту приймання передачі майна до статутного фонду від 17.06.2016 року підписаного TOB БВ Групп та TOB Помічниця (реєстрація права власності підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №61731798 від 17.06.2016 року, отриманою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рублевою К.О.), зобов'язується надати Орендареві у строкове платне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 232,6 (двісті тридцять дві цілих шість десятих) метри квадратних, з яких на XIX поверсі 126,7 (сто двадцять шість цілих сім десятих) метри квадратних №1, №12 та на XX поверсі 105,9 (сто п'ять цілих дев'ять десятих) метри квадратних №41, №42, №46 (далі за текстом - Приміщення ), а Орендар зобов'язується прийняти зазначене Приміщення в користування та сплати Орендодавцеві орендну плату в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Детальний план розташування Приміщення визначений в Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.4. Договору оренди, приміщення надається в оренду на строк: з 15 октября 2017 року по 14 октября 2019 року. Приміщення надається Орендарю для наступних цілей: для використання у власній господарській діяльності.

За умовами п. п. 3.1.1., 3.1.2. Договору оренди, Орендодавець зобов'язаний, надати Орендареві Приміщення на строк, передбачений пунктом 1.3. цього Договору за Актом прийому-передачі Приміщення, в якому Сторони відображають технічний стан Приміщення.

У випадку претензій та вимог з боку Суборендаря до Орендаря, у зв'язку із неможливістю використання Орендованого Приміщення Суборендарем, Орендодавець зобов'язується відшкодувати Орендарю шкоду та збитки, завдані таким становищем та/або відшкодувати завдану шкоду та збитки Суборендарю.

Пунктом п. 4.4. Договору оренди встановлено, що за не надання та/або несвоєчасну передачу Приміщення в оренду або передачу Приміщення в стані, який унеможливлює його використання за призначенням, або у зв'язку із неможливістю приєднання та використання будь-яких комунікаційних та комунальних мереж Приміщення, Орендодавець сплачує Орендарю одноразово штраф у розмірі 180 000 (Сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

16 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОМІЧНИЦЯ (за договором - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕЦІЙНА ФІРМА СПЕЦПРОМКОМШІЕКТ (за договором - Суборендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір суборенди).

Згідно п. 1.1. Договору суборенди, Орендар, що є користувачем приміщення нежитлових приміщень з № 1 по № 28, №ХШ, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84,85) Літера А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава № 2, загальною площею 968, 50 кв. м на підставі договору оренди нежитлового приміщення, який укладено з власником нежитлового приміщення TOB БВ Групп 15.10.2018 року, зобов'язується надати Суборендареві у строкове платне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 232, 6 (двісті тридцять дві цілих шість десятих) метри квадратних, з яких на XIX поверсі 126, 7 (сто двадцять шість цілих сім десятих) метри квадратних № 12, № 1 та на XX поверсі 105, 9 (сто п'ять цілих дев'ять десятих) метри квадратних № 41, № 42, № 46 (далі за текстом - Приміщення ), а Суборендар зобов'язується прийняти зазначене Приміщення в користування та сплати Орендареві орендну плату в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Детальний план розташування Приміщення визначений в Додатку № 1 до даного Договору. Відновлювальна вартість приміщення за домовленість сторін складає 10 000 000 гривень.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3., Договору суборенди, приміщення надається в суборенду на строк: з 16 жовтня 2017 року по 15 жовтня 2019 року. Приміщення надається Суборендарю для наступних цілей: для використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. .п 3.1.1 Договору суборенди, Орендар зобов'язаний передати Суборендареві Приміщення протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Договору суборенди, на строк, передбачений пунктом 1.3. цього Договору. Факт прийому-передачі приміщення підтверджується Актом прийому-передачі Приміщення, якій укладається та підписується сторонами, в якому Сторони відображають фактичний та технічний стан Приміщення.

Пунктом п. 4.3. Договору суборенди встановлено, що за не надання та/або несвоєчасну передачу Приміщення в суборенду або передачу Приміщення в стані, який унеможливлює його використання за призначенням, або у зв'язку із неможливістю приєднання та використання будь-яких комунікаційних та комунальних мереж Приміщення, Орендодавець сплачує Орендарю одноразово штраф у розмірі 180 000 (Сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо штучного характеру вказаних договорів, виходячи з недійсності визначеної законом, разом з тим, відповідачем не доведено того, що вказані договори визнано недійсними у розумінні приписів ст. ст. 203, 215 та 216 ЦК України, а відтак, суд приймає до уваги принципи презумпції правомірності правочину встановлені приписом ст. 204 ЦК України, за якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, судом надана правова оцінка казаним вище договорам. Так за своєю правовою природою між Сторонами укладено договори найму (оренди) та суборенди. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. 638 та ст. ст. 759-763 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), вони вважаються укладеними та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що оскільки суборендоване приміщення не придатне до використання у зв'язку із відсутністю можливості приєднання до пристроїв обліку електричної та теплової енергії, TOB ПОМІЧНИЦЯ позбавилась можливості отримати грошові кошти, на які розраховувало, як на дохід, на загальну суму 60 000, 00 грн за період з 16.10.2017 по 16.05.2018.

При цьому, позивач, мотивуючи позовні вимоги вказує на наступні обставини:

- 27.10.2017 та 27.11.2017 TOB ПОМІЧНИЦЯ отримала листи від суборендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ (надалі - TOB ВКФ СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ ) із вимогою виконання умов договору суборенди нежитлового приміщення, щодо передачі суборендованого приміщення у стані належному для використання у господарській діяльності суборендаря;

- 26.12.2017 за участі представників суборендаря TOB ВКФ СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ та представника TOB ПОМІЧНИЦЯ був складений Акт технічного огляду приміщення, у відповідності до якого, сторонами було встановлено наступне: У суборендованому приміщенні за адресою: 01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава 2, відсутній доступ до приладів обліку для приєднання приміщення до електромережі та теплоенергії ;

- 02.04.2018 представником Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі РЕМ Західний було складено Акт №05010800050 за результатами обстеження приладів обліку електричної енергії встановлено та заактовано наступне: основний споживач ОСББ Чорновола 2 , а саме представник (вахтер) ОСОБА_3 не допустив до електрощитової, для перевірки точки приєднання та перевірки внутрішніх мереж (копії Акту приєднуються, у якості доказу до цієї позовної заяви);

- 10.04.2017 TOB ПОМІЧНИЦЯ отримала від TOB ВКФ СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ претензію у зв'язку із невиконанням умов Договору суборенди Орендарем та вимогою сплатити штрафні санкції у розмірі 180 000 (Сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок;

- 13.04.2018 TOB ПОМІЧНИЦЯ була вимушена сплатити на користь TOB ВКФ СПЕЦПРОМКОМПЛЕКТ штрафні санкції у розмірі 180 000 (Сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Аналогічні положення викладені у ст. ст. 224, 225 ГК України.

Застосовуючи дані статті необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення:

1) протиправна поведінка;

2) шкода;

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

При вирішенні питання щодо неодержаного прибутку (доходу) слід мати на увазі таке. Як у промислових підприємств, так і у торговельних, постачальницько-збутових, збутових підприємств (організацій) є умовно-постійні та умовно-змінні витрати . Наслідками невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наприклад, неповерненням продукції, є, зокрема, зменшення обсягу виробництва чи реалізації продукції (робіт, послуг), внаслідок чого кредитор не одержав прибуток (доход) і, крім того, у нього збільшуються умовно-постійні витрати в собівартості його продукції, а у торговельних підприємствах зростають фактичні витрати обігу. Такі умовно-постійні витрати не підлягають виключенню з суми стягуваних господарським судом збитків.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

А) вид (склад) збитків;

Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.

До складу виду збитків відноситься неодержаний прибуток, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.

Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку визначення розміру прямих та непрямих збитків у вигляді неодержаних доходів (прибутку), а саме упущеної вигоди, заподіяних порушеннями господарських договорів, так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності. Доцільно дотримуватися того, що неодержаний прибуток при зменшенні обсягу чи виробництва реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена на кількість не зробленої чи не реалізованої або неповернутого своєчасно майна, продукції( робіт ,послуг) з вини контрагента.

Віднесення тих чи інших витрат до умовно-постійних, а також визначення суми умовно-постійних витрат у собівартості одиниці продукції здійснюються відповідно до діючого в галузі положеннями по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг).

При цьому, для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: - протиправної поведінки; - збитків; - причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; - вини.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача:

1) дохід, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено у розмірі 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок. Ця сума складається з розміру щомісячної орендної плати за відповідний період (з 15.10.2017 року по 16.04.2018 року) за який Орендодавець не отримав дохід на який розраховував від договору Оренди укладеного між TOB БВ ГРУПП та TOB ПОМІЧНИЦЯ .

2) збитки та втрати, які особа вимушена понести у зв'язку із претензіями з боку Орендаря TOB ПОМІЧНИЦЯ у розмірі 426 000,00 грн. (чотириста двадцять шість тисяч гривень) 00 копійок.

Разом із тим, доказів на підтвердження того, що відповідач брав на себе зобов'язання по підключенню приміщення до електромережі не надано, а також не спростовано того, що Договір оренди є розірваним та позивач не отримує орендних платежів від орендаря.

Водночас, вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку у разі використання спірних приміщень з урахуванням щомісячного прибутку, який отримує позивач, з приміщень, які ним використовуються.

При цьому, такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

Разом із тим, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що нежитлові приміщення з № 1 по № 28, №ХІІІ, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) Літера А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, 2, загальною площею 968, 50 кв.м. перебувають у його власності .

Посилання у Договорі оренди на протокол загальних зборів № 1 від 16.06.2016 року, акту приймання передачі майна до статутного фонду від 17.06.2016 року підписаного TOB БВ Групп та TOB Помічниця (реєстрація права власності підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 61731798 від 17.06.2016 року, отриманою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рублевою К.О.) не є належним допустимим та достовірним доказом на підтвердження права власності позивача на вказані вище приміщення.

Так, за приписами, ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ст. ст. 74, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, позивачем не доведено фактів протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та перерахованими третьою особою грошових коштів у розмірі 180 000,00 грн. та вини відповідача, що є підставою для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 60 000, 00 грн. та збитки й втрати, які особа вимушена понести у зв'язку із претензіями з боку третьої особи у розмірі 426 000, 00 грн.

Разом із тим, позивачем не доведено того, що спірні приміщення є власністю позивача, тобто позивачем не доведено того, що відповідачем порушено його права у частині вимог щодо усунення перешкод у користуванні приміщеннями.

За таких обставин, суд приходить до висновку про не обґрунтування та не доведення позивачем, що його права, за захистом яких він звернувся до суду порушені відповідачем, тому, вимоги позивача про стягнення недоотриманої вигоди у розмірі доходу, який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено у розмірі 60 000, 00 грн, стягнення збитків в розмірі 426 000, 00 грн. та про усунення перешкод у користуванні позивачем нежитловим приміщенням з № 1 по № 28, № ХІІІ, з № 29 по № 53 (групи приміщень № 83-84, 85) Літера А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, 2, загальною площею 968, 50 кв.м., шляхом зобов'язання відповідача надати доступ представникам комунальних та обслуговуючих служб до облікових пристроїв електро- та теплоенергії, для приєднання приміщення до електро- та тепломережі є необґрунтованими та безпідставними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БВ ГРУПП" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14.11.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко