Рішення

від 15.11.2018 по справі 910/9583/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2018Справа № 910/9583/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Люнебу

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бонапарт-Концерт

про стягнення 104.103,00 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

20.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Люнебу до Товариства з обмеженою відповідальністю Бонапарт-Концерт про стягнення 104.103,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.10.2017 між сторонами укладено договір про надання рекламних послуг № 14/17, за умовами якого вартість наданих послуг в період з 10.10.2017 по 08.02.2018 становить 119.103,00 грн. Відповідачем 12.10.2017 сплачено позивачу 15.000,00 грн. Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 05.07.2018 про сплату у семиденний строк від дня отримання відповідної вимоги заборгованість у розмірі 104.103,00 грн. Враховуючи те, що відповідачем вказана заборгованість не сплачена, позивач звертається до суду з вимогою стягнути 104.103,00 грн. боргу за договором № 14/17 від 09.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/9583/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.07.2018 було 27.07.2018 помилково направлено відповідачу за не вірною адресою (04073, м. Київ, пров. Кловський, 19/5), у зв'язку з чим конверт разом з ухвалою від 27.07.2018 (номер відправлення 0103047366686) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою за не розшуком .

В подальшому ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.07.2018 було 11.10.2018 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103047850014 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.07.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що 12.10.2018 поштове відправлення за номером 0103047850014 не було вручено адресату з позначкою інші причини . При цьому конверт разом з ухвалою від 27.07.2018 на адресу суду засобами поштового зв'язку досі не повернуто.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно судових справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про наявність справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач вимоги ухвали про відкриття виконавчого провадження у справі від 27.07.2018 станом на 15.11.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Люнебу (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бонапарт-Концерт (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання рекламних послуг № 14/17 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець за завданням замовника надає послуги по розміщенню реклами (далі - послуги) у порядку та на умовах передбачених цим договором, а замовник приймає та оплачує надані послуги.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату виконаних позивачем рекламних послуг повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 104.103,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пункт 2.2 договору містить характеристики послуг:

2.2.1 опис способу подання реклами: трансляція рекламної відеоінформації системою METROVISION на станціях Київського метрополітену.

2.2.2 час, порядок, вартість та інші умови надання послуг визначаються додатковими угодами та додатками до даного договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору вартість послуг виконавця визначається додатковими угодами та/або додатками до даного договору.

Додатком № 1 від 09.10.2017 сторони узгодили надання рекламних послуг на станціях метрополітену: Хрещатик, Майдан Незалежності, Театральна, Площа Льва Толстого, Вокзальна, Політехнічний інститут; хронометраж ролика - 15 сек.; період надання з 10.10.2017 по 18.11.2017; вартість послуг становить 29.427,00 грн.

Додатком № 2 від 09.10.2017 сторони узгодили надання рекламних послуг на станціях метрополітену: Хрещатик, Майдан Незалежності, Театральна, Площа Льва Толстого, Вокзальна, Політехнічний інститут; хронометраж ролика - 15 сек.; період надання з 10.10.2017 по 08.02.2018; вартість послуг становить 89.676,00 грн.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.1.2 договору виконавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів після надання послуг підготувати акт надання послуг та передати замовнику його на підписання.

Відповідно до п. 3.3.2 договору замовник зобов'язаний прийняти підписати та повернути виконавцю один примірник акту наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня його отримання від виконавця. За наявності претензій до виконавця протягом вказаного строку направити виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг та підписання акту. У випадку відсутності мотивованої відмови замовника, яка надана виконавцю у вказаний строк, послуги вважаються такими, що належним чином надані виконавцем, передані та прийняті замовником, але це не позбавляє замовника обов'язку підписати даний акт та направити один примірник виконавцю.

Як свідчать матеріали справи позивачем складено акти надання послуг № 156 від 18.11.2017 на суму 29.427,00 грн. та № 22 від 08.02.2018 на суму 89.676,00 грн., які були надіслані на адресу відповідача 06.07.2018 (разом з вимогою № 01 від 05.07.2018).

Проте, відповідач зазначені акти не підписав та не повернув позивачу, а отже в силу умов п. 3.3.2 договору послуги за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

В матеріалах справи наявні виставлені рахунки-фактури № 119 від 09.10.2017 на суму 29.427,00 грн. та № 120 від 09.10.2017 на суму 89.676,00 грн., загалом на суму 119.103,00 грн.

Відповідач 12.10.2017 здійснив часткову сплату рахунок-фактуру № 119 від 09.10.2017 та перерахував позивачу кошти в сумі 15.000,00 грн.

Згідно з п. 4.2 договору замовник здійснює оплату послуг відповідно до рахунку-фактури виконавця у порядку та термін, зазначені у відповідних додаткових угодах та/або додатках до цього договору.

Умовами договору та додатками № 1 та № 2 не визначено строк виконання зобов'язання по сплаті наданих рекламних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 06.07.2018 на адресу відповідача (м. Київ, пров. Куренівський, 19/5) направив рекомендованою кореспонденцією № 0319004031675 вимогу № 01 від 05.07.2018 про сплату заборгованості в сумі 104.103,00 грн. протягом семи днів з дня її отримання.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що 10.07.2018 адресату вручено поштове відправлення за номером 0319004031675.

Отже Товариство з обмеженою відповідальністю Бонапарт-Концерт мало сплатити позивачу грошові кошти у строк до 17.10.2018 включно, що здійснено відповідачем не було.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 104.103,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих рекламних послуг в розмірі 104.103,00 грн.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Люнебу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бонапарт-Концерт (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 38510831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люнебу (03067, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4, кімн. 313, код ЄДРПОУ 37395910) 104.103 (сто чотири тисячі сто три) грн. 00 коп. основного боргу, 1.672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова