Рішення

від 24.10.2018 по справі 911/1538/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1538/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроРось»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛ АГРО»

про стягнення 308 292,33 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 08.10.2018 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроРось» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛ АГРО» про стягнення 308 292,33 грн. з яких 275 440,00 грн. боргу та 32852,33 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1538/18, справу № 911/1538/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2018 року.

27.08.2018 року позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 29.08.2018 року не з'явилися, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 06.08.2018 року не виконали, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та про причини неможливості прибуття до суду не повідомили, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2018 року підготовче засідання відкладалось на 08.10.2018 року.

В судовому засіданні 08.10.2018 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 08.10.2018 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання 08.10.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 24.10.2018 року.

Представником позивача в судовому засіданні 24.10.2018 року позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

В судове засідання 24.10.2018 року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 24.10.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроРось» (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКЛ АГРО» (далі - відповідач, ОСОБА_2) було укладено Договір поставки № 17/431 (далі - Договір) з Додатковою угодою.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати майно (товар) у власність Покупцеві, а ОСОБА_2 зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається в специфікаціях за згодою Сторін (п. 1.3 Договору).

Під товаром у цьому договорі Сторони розуміють насіння сільськогосподарських культур (генеративні і вегетативні органи рослин, що використовуються для їх відтворення) (п. 1.4 Договору).

Загальна вартість товару, що є предметом даного Договору, визначається як сума вартості всього товару, що постачається за даним Договором згідно специфікацій, які є його невід'ємною частиною (п. 2.4 Договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатку (ах) до даного Договору (п. 3.1 Договору).

Договір набирає законної сили з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 Договору).

Як передбачено п. п. 1-2 Специфікації укладеної до Договору б/н від 16.03.2017 року (далі - Специфікація1 ), Продавець поставляє ОСОБА_2 ОСОБА_3 1репродукція у кількості 9 тон вартістю 140 249,97 грн. без ПДВ та Ячмінь Експлоєр 1 р. в кількості 10 тон вартістю 64 166,70 грн. без ПДВ, загальною вартістю 245 300,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3 Специфікації1 Сторони погодили, що оплата здійснюється на поточний рахунок банківський рахунок Постачальника шляхом сплати 20% вартості ОСОБА_4 до 17.03.2017 року, 70% вартості ОСОБА_4 - до 01.10.2017 року.

Строк поставки товару до 31.03.2017 року, але не раніше виконання ОСОБА_2 вимог п. 3 цієї Специфікації (п. 4 Специфікації1).

04.05.2017 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно умов якої ОСОБА_2 відмовляється від поставки ячменю Експлоєр у кількості 10 тон, який мав бути поставлений відповідно до умов Додатку № 1 від 16.03.2017 року до Договору (Специфікація1); проведену ОСОБА_2 24.03.2017 року оплату у розмірі 15 400,00 грн. за насіння ячменю Експлоєр зарахувати в якості оплати за насіння гороху ОСОБА_3.

04.05.2017 року Сторонами підписано Специфікацію до Договору (далі - Специфікація2) згідно умов якої, Продавець поставляє ОСОБА_2 ОСОБА_5 1р. у кількості 10 тон вартістю 176 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3 Специфікації2 Сторони погодили, що оплата здійснюється на поточний рахунок банківський рахунок Постачальника шляхом сплати 20% вартості ОСОБА_4 до 04.05.2017 року, 70% вартості ОСОБА_4 - до 01.10.2017 року.

Строк поставки товару до 31.03.2017 року, але не раніше виконання ОСОБА_2 вимог п. 3 цієї Специфікації (п. 4 Специфікації2).

Як стверджує позивач, на виконання зобов'язань за Договором з врахуванням підписаних Специфікацій, ним було поставлено відповідачу ОСОБА_4 на загальну суму 344 300,00 грн. згідно видаткових накладних: № АА/РН-0153 від 05.05.2017 року на суму 176 000,00 грн. (ОСОБА_5 1р. в кількості 10 тон), № Т/РН-00055 від 17.03.2017 року на суму 168 300,00 грн. (ОСОБА_3 1репродукція у кількості 9 тон), які підписані уповноваженими представниками Сторін, та довіреностей на отримання ТМЦ (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, відповідач в порушення пунктів 3 укладених Специфікацій до Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманого ОСОБА_4 не виконав, розрахувався частково на загальну суму 68 860,00 грн. (16.03.2017 року на суму 33 660,00 грн. з призначенням платежу оплата за горох ОСОБА_3 1 репродукції , 24.03.2017 року - 15 400,00 грн. з призначенням платежу оплата за ячмінь Експлоєр 1 репродукції , 04.05.2017 року - 19 800,00 грн. з призначенням платежу оплата за ОСОБА_5 1 репродукції ), відтак, за відповідачем з врахуванням відмови від поставки ячменю Експлоєр 1 та зарахуванням в якості оплати за насіння гороху ОСОБА_3 оплату за насіння ячменю здійснену 24.03.2017 року, рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 275 440,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 275 440,00 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 275 440,00 грн., яка відповідачем не заперечена і не спростована.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати ОСОБА_4, позивач, згідно доданого до позову розрахунку, просить стягнути з відповідача 32852,33 грн. пені на підставі п. 8.5 Договору за період з 02.10.2017 року по 09.07.2018 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості ОСОБА_4, ОСОБА_2 сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Сторони домовились, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним Договором складає 3 роки. Крім цього, Сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку (п. 8.5 Договору).

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня у розмірі погодженому Сторонами, по кожному періоду на суму заборгованості, існування якої у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку пені. Судом було здійснено правильний розрахунок пені за заявлений позивачем період. Відтак, з відповідача підлягає стягненню 32 849,05 грн. пені.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 308 289,05 грн. з яких 275 440,00 грн. основного боргу та 32 849,05 грн. пені. В решті (3,28 грн. пені) позов задоволенню не підлягає.

Позивачем до позовної заяви додано попередній орієнтований розрахунок судових витрат, якою позивач фактично просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 4 624,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 5 100,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

В підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 1807 від 09.07.2018 року на суму 4 624,40 грн.

Оскільки до закінчення судових дебатів у справі позивачем в підтвердження решти заявлених судових витрат жодних доказів не подано, до закінчення судових дебатів у справі позивач не зробив заяву про подачу вказаних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, господарський суд залишає без розгляду заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, на відповідача судом, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4624,34 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроРось» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛ АГРО» про стягнення 308292,33 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛ АГРО» (08666, Київська обл., Васильківський р-н., с. Соколівка, вул. Шевченка, 69, ідентифікаційний код 40741464) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроРось» (19400, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 9, ідентифікаційний код 32810145) 275 440 (двісті сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. боргу, 32 849 (тридцять дві тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 05 коп. пені та 4 624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 34 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроРось» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛ АГРО» про стягнення 308292,33 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.11.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін