Рішення

від 12.11.2018 по справі 927/692/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2018 року м. Чернігівсправа № 927/692/18

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Федоренко Ю.В. секретаря судового засідання Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індастріал Сістемз

До відповідача: Приватного акціонерного товариства Ніжинський жиркомбінат

Про стягнення 212529,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 30.10.2018, 12.11.2018 не з'явилась.

У зв'язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом у нарадчій кімнаті без його проголошення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 179771,08 грн, 32758,02 грн пені за договором поставки №01/59П від 20.12.2017.

Ухвалою від 14.09.2018 вказана позовна заява прийнята суддею Федоренко Ю.В. до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/692/18, розгляд справи по суті призначено на 09.10.2018.

У поданому відповідачем до першого судового засідання відзиві на позов, який надійшов до суду 26.09.2018 (а.с. 37) відповідач позов не визнав. Зокрема, відповідач зазначає, що у пунктах 3.1.1-3.1.3 договору поставки № 01/59П від 20.12.2017 виражено порядок розрахунків за обладнання у євро, таким чином керуючись ст. 198 ГК України, ПрАТ Ніжинський жиркомбінат не має права здійснювати дану оплату. Жодних змін та доповнень, що положення про порядок оплати до Договору, не було здійснено. Відповідач зазначає,що не є боржником, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки визначений у Договорі порядок оплати обладнання не відповідає чинному законодавству.

27.09.2018 від позивача до суду надійшло письмове доповнення до позовної заяви № 113/18 від 24.08.2018 в якому просить в доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості прийняти до провадження відзив на претензію від 25.05.2018 № 500 в якому відповідач визнає заборгованість в сумі 229771,08 грн. З урахуванням часткової сплати заборгованості 18.07.2018 у сумі 50000 грн, загальна сума заборгованості з урахуванням пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання складає: 179771,08 грн. боргу та 32758,02 грн пені, всього 212529,10 грн.

Також 27.09.2018 від позивача до суду надійшло клопотання № 112/18 від 24.09.2018 в якому зазначив про те, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу № 927/692/18 за відсутності позивача.

Ухвалою від 09.10.2018 відкладено розгляд справи № 927/692/18 на 31.10.2018.

29.10.2018 до суду від позивача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву № 121 від 24.10.2018 в якому зазначив, що відзив є необґрунтований, без достатніх правових підстав. Зокрема, позивач зазначає, що згідно ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того позивач зазначає, що відповідач надав відповідь на претензію від 25.05.2018 № 500 в якій визнає заборгованість в сумі 229771,08 грн. за договором поставки № 01/59П від 20.12.2017. Також в підтвердження вірності правової позиції по даній справі позивач додав копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 920/315/15, якою залишено без змін рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2015 по аналогічній справі.

В судовому засіданні 31.10.2018 представником відповідача подано суду письмове клопотання від 31.10.2018 про долучення до матеріалів справи платіжних доручень та виписок банку про оплату заборгованості відповідачем в сумі 179771,08 грн. за договором поставки № 01/59П від 20.12.2017. Вказане клопотання залучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 31.10.2018 оголошена перерва до 12.11.2018.

09.11.2018 до суду від позивача надійшла заява № 129 від 07.11.2018 про зменшення розміру позовних вимог в якій зазначив, що у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу у сумі 179771,08 грн він зменшує суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 32758,02 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 07.11.2018 № 129 надійшла до суду після початку першого судового засідання, позивачем порушені вимоги п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, вказана заява не приймається судом до розгляду.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

20.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Індастріал Сістемз» (надалі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством Ніжинський Жиркомбінат (надалі - покупець) укладено договір поставки № 01/59П (далі -Договір).

У відповідності до п.1.1-1.2 вказаного Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити обладнання виробництва компанії Lutos в комплектації згідно специфікації, поіменовані надалі обладнання , вартістю 319126,50 грн, крім того ПДВ - 63825,30 грн, та разом становить 382951,80 грн, що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 11616,00 євро.

Оплата за даним договором здійснюється в гривні, при цьому, сума до оплати визначається згідно офіційного курсу НБУ на момент платежу. Зазначена сума Специфікації в гривнях розрахована за офіційним курсом встановленим Національним Банком України на дату підписання Договору, а саме 1 євро = 32,967613 грн. Гривнева вартість обладнання підлягає перегляду у випадку зміни курсу євро до гривні більше ніж на 2% на дату виставлення рахунку відносно курсу, зазначеному в даному пункті.

Згідно п. 2.2 Договору постачальник здійснює поставку обладнання протягом 8 тижнів від дня зарахування на його рахунок попередньої оплати відповідно до п. 3.1.1 даного договору.

Відповідно до п. 3.1-3.4 Договору покупець здійснює оплату обладнання за даним Договором частинами у такий спосіб: не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного Договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 40% вартості обладнання, що складає еквівалент 4646,40 євро.

Не пізніше трьох банківських днів від дати відправлення покупцю повідомлення про готовність обладнання до відвантаження покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 40% вартості обладнання, що складає еквівалент 4646,40 євро.

Протягом трьох календарних днів від дати вводу обладнання в експлуатацію, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів від дати поставки, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 20% вартості обладнання, що складає еквівалент 2323,20 євро.

Покупець здійснює оплату 100% вартості обладнання за офіційним курсом євро на дату платежу, але не нижчому, за офіційний курс євро, що діяв на дату підписання даного договору.

Оплата здійснюється на підставі Договору. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

22.12.2017 відповідач перерахував позивачу 153180,72 грн, що підтверджується випискою банку (а.с. 14).

Відповідно до п. 3.1.1 Договору сума перерахування 153180,72 грн відповідає еквіваленту 4646,40 євро за курсом євро до української гривні встановлено НБУ на дату розрахунку та складає 40% вартості обладнання.

Згідно підписаної сторонами видаткової накладної № 144 від 13.03.2018 позивач передав, а відповідач отримав обладнання на загальну суму 382951,80 грн. згідно умов Договору (а.с. 17).

Обладнання за вказаною накладною отримано головним інженером ОСОБА_2 на підставі довіреності № 274 від 13.03.2018 (а.с. 16).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 860 від 20.12.2017 згідно Договору на суму 382951,80 грн.

З урахуванням строків оплати за поставлене обладнання передбачених п. 3.1.2, 3.1.3 заборгованість відповідача перед позивачем становила 229771,08 грн (382951,80 - 153180,72).

Позивач на адресу відповідача направив претензію № 056 від 07.05.2018 про сплату заборгованості в сумі 229771,08 грн за поставлене обладнання за Договором (а.с. 19-20).

У відповіді на претензію № 500 від 25.05.2018 відповідач визнав суму заборгованості за Договором 229771,08 грн (а.с. 48).

18.07.2018 відповідач перерахував позивачу 50000,00 грн за поставлене обладнання за Договором, що підтверджується банківською випискою (а.с. 15).

Станом на день подачі позовної заяви за відповідачем рахувався борг перед позивачем за Договором в сумі 179771,08 грн (229771,08 - 50000,00).

Відповідач після відкриття провадження у справі сплатив заборгованість за Договором в розмірі 179771,08 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 7649 від 05.10.2018 на суму 50000,00 грн та № 7920 від 29.10.2018 на суму 129771,08 грн, які містяться в матеріалах справи (а.с. 72-73).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи повну сплату відповідачем заборгованості за Договором, суд закриває провадження у справі в частині стягнення 179771,08 грн боргу.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вказана норма кореспондується із приписами статті 524 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Умовами Договору сторонами було визначено вартість обладнання в грошовому еквіваленті в іноземній валюті на дату підписання Договору. Також сторонами було узгоджено, що гривнева вартість обладнання підлягає перегляду у випадку зміни курсу євро до гривні більш ніж на 2% та дату виставлення рахунку відносно курсу.

За таких обставин коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно євро), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.

На підставі викладено заперечення позову, які викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги судом не приймаються.

Позивач просить стягнути з відповідача 32758,02 грн. пені за період з 29.03.2018 по 17.07.2018 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених п.п. 3.1.2-3.1.3 даного договору, покупець виплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки до повного виконання покупцем зобов'язання по оплаті.

Позивачем вірно розраховано розмір 32758,02 грн. пені за період з 29.03.2018 по 17.07.2018. яка підлягає стягненню на його користь.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.129, п.2 ч.1 ст.231, 232 - 233, 236-238, 240 - 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Закрити провадження у справі в частині стягнення 179 771,08 грн. боргу.

Позов задовольнити повністю і стягнути з Приватного акціонерного товариства Ніжинський жиркомбінат , вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 0037942, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індастріал Системз , вул. Привокзальна,9 офіс 214, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 32025162, 32758,02 грн. пені та 3187,94 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 15.11.2018.

Суддя Ю.В.Федоренко