Постанова

від 24.10.2018 по справі 902/147/15 (902/685/16)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/147/15 (902/685/16)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: Публічного акціонерного товариства "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод) - ліквідатора Тихончука Л.Х., посв. Від 02.04.2013 №248.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції із господарським судом Рівненської області касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна"

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.02.2018

(Суддя - Лабунська Т.І)

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018

(Головуючий суддя - Саврій В.А.; судді - Мамченко Ю.А., Дужич С.П.)

за позовом Фермерського господарства "Україна", с.Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область

до: 1) Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, м.Немирів, Вінницька область

2) Публічного акціонерного товариства "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод), смт Турбів, Липовецький район, Вінницька область

3) Приватного підприємства "Брокпартнер", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товарної біржі "Вінницька товарна універсальна біржа", м.Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбуд-Комплект", м. Вінниця

про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на будівлі та споруди та зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії

у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Екологія, комунальне обладнання", -

ВСТАНОВИВ:

1. Фермерське господарство "Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області та Публічного акціонерного товариства (далі по тексту - ПАТ) "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод) про визнання права власності на майно.

2. Справа судами розглядалась неодноразово. Так, постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017р. касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна" задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. та рішення господарського суду Вінницької області від 31.08.2016р. у справі №902/685/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвалою місцевого господарського суду від 27.04.2017 прийнято заяву ФГ "Україна" №373 від 06.04.2017 про зміну предмету позову з подальшим здійсненням розгляду справи з урахуванням зміненого предмету позову (визнання дійсним договір купівлі-продажу, визнання права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Липовецький район, смт.Турбів та зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії) та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ПП "Брокпартнер" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "Вінбуд-Комплект".

Ухвалою суду від 07.06.2017р. справу №902/685/16 об'єднано в одне провадження зі справою №902/147/15 про банкрутство ПАТ "Екологія, комунальне обладнання"(Турбівський машинобудівний завод) та присвоєно їй №902/147/15.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. За результатами нового розгляду, ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.02.2018, яку залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018, відмовлено у позові Фермерського господарства "Україна" до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Публічного акціонерного товариства "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод), Приватного підприємства "Брокпартнер", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товарної біржі "Вінницька товарна універсальна біржа", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбуд-Комплект", про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на будівлі та споруди та зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії.

5. Наведені судові рішення мотивовані тим, що право власності на будівлі та споруди, що включають: лазерну установку ТЛУ 1000-1,3 KVV ХЕБРІ-А, артезіанську свердловину літ.№5, будівлю ливарного цеху літ.№27 у Фермерського господарства "Україна" у позивача не виникло, оскільки договір купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону укладено не було.

- Оскільки у Фермерського господарства "Україна" відсутнє право власності на спірний об'єкт нерухомості, то порушення права власності як такого не відбулося;

- відмова органу державної реєстрації прав в оформлені права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва суб'єкту господарювання у зв'язку з ненаданням ним необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна. Аналогічна позиція закріплена в постановах Верховного Суду України №3-55гс11 від 20.06.2011р., №3-54гс від 20.06.2011р.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Фермерське господарство "Україна" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Вінницької області від 21.02.2018 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у даній справі з проханням їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Підставою для скасування відповідач вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 12, 16, 220, 316, 317, 328, 334, 656 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України).

7.1. Скаржник вважає, що у оскаржуваних судових рішеннях не відображено та не досліджено всіх тих обставин на яких наголошував Вищий господарський суд України в постанові від 28.02.2017р. у справі №902/685/16;

7.2. також вважає, що судами не надано правової оцінки тій обставині, що відповідно до п.3.1. Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі Затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р., аукціон з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, проводиться на підставі відповідного договору, який укладається органом доходів і зборів з уповноваженою товарною біржею, до якого додаються завірена органом доходів і зборів копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що не було надано податковим органом, а товарна біржа завчасно знаючи про те, що в майбутньому не в змозі буде заключити договору купівлі-продажу на куплене на аукціоні майно, прийняла та вважала їх достатніми для проведення аукціону;

7.3. звертає увагу, що в обґрунтування відмови у позові, суд першої інстанції послався на позицію визначену у постанові Верховного Суду України №3-576гс16 від 06.07.2016, про те не взяв до уваги, що у даній постанові йде мова про об'єкти які перебувають у стадії будівництва (незавершеного будівництва) на підставі проектних документів, які не здані у встановленому законом порядку в експлуатацію, що ніяким чином не може братися до уваги оскільки в даній ситуації право власності існує, технічна документація наявна на споруди (майновий комплекс), які здані в експлуатацію.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Відзиву на касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна" до Верховного Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі №902/147/15(902/685/16) за касаційною скаргою Фермерського господарства "Україна" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у даній справі.

9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна" у відкритому судовому засіданні на 24 жовтня 2018 року о 12 год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено:

12.1. Товарною біржею "Вінницька товарна універсальна біржа" 20.08.2014 проведено аукціон з реалізації майна, що належало ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод) і зареєстроване в КП ВООБТІ 14.07.2010, номер запису 2 в книзі 5, та перебувало в податковій заставі Іллінецької ОДПI ГУ Міндоходів у Вінницькій області (на даний час - Немирівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області).

12.1. Аукціон було проведено згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2012р. у справі №2а/0270/1547/12, якою надано дозвіл Іллінецькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод), що перебуває у податковій заставі.

12.2. Переможцем цільового аукціону та покупцем об'єктів, а саме: артезіанської свердловини (літ.№5, загальною площею 27,9 кв.м, глибиною 80м., рік побудови 1955, кадастровий номер земельної ділянки 0522255500:01:001:3085, розташованої за адресою: Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру,147), будівлі ливарного цеху (літ.№27, загальною площею 1213,8 кв.м., рік побудови 1963, кадастровий номер земельної ділянки 0522255500:01:001:3085, місце знаходження об'єкта: Вінницька область, Липовецький район, смт.Турбів, вул.Миру, 147), лазерної установки ТЛУ 1000-1.3 KVV XEБРІ-А (місце знаходження: Вінницька область, Липовецький район, смт.Турбів, вул.Миру,147) стало фермерське господарство "Україна" з кінцевою ціною продажу: лазерна установка ТЛУ 1000-1,3 KVV ХЕБРІ-А - 38644,00 грн.; артезіанська свердловина літ. № 5 - 13 981,00 грн.; будівля ливарного цеху літ.№27 - 128 777,00 грн., що підтверджується протоколами про хід торгів на цільовому аукціоні №392, №393, №394.

12.3. Загальна вартість майна придбаного на аукціоні склала 181402,00 грн, 27.08.2014 Фермерським господарством "Україна" здійснено оплату за придбане на аукціоні майно у сумі 158 340,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2448 від 27.08.2014, з урахуванням сплаченого гарантійного внеску для участі в аукціоні згідно платіжного доручення №2272 від 19.08.2014 у сумі 21462,00 грн та в сумі 1600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2274 від 19.08.2014.

12.4. Упродовж тривалого часу сторони протоколів (продавець та покупець) не звертались на біржу для укладення угод купівлі-продажу.

12.5. Листом №10 від 09.03.2016 Товарна біржа "Вінницька товарна універсальна біржа" на звернення позивача, повідомила останнього про те, що угоду купівлі-продажу не укладено з підстав відсутності реєстрації даного майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що почав діяти з 1 січня 2013 року, що підтверджено листом КП "Вінницьке обласне ОБТІ" від 20.11.2013р. №2447/2/01-3/13.

12.6. Оскільки укладення угоди відбувається на підставі документів, що свідчать про право власності продавця на цей об'єкт та його повної державної реєстрації та беручи до уваги, що продавцем - Ілліцецькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області не надано біржі Витягу з державного реєстру речових прав, остання була позбавлена можливості зареєструвати відповідні угоди.

12.7. Листом №193 від 17.06.2016 Немирівська ОДПI ГУ ДФС у Вінницькій області повідомила позивача, що нерухоме майно, яке передане на реалізацію, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення Липовецького районного суду від 29.06.2010 у справі №2-363/10. Оригінали свідоцтв про державну реєстрацію права власності в ОДПІ відсутні. Відомості про правовстановлюючі документи на заставне майно надано КП "ВООБТІ".

12.8. Немирівська ОДПI ГУ ДФС у Вінницькій області повідомила суд про те, що кошти від реалізації майна у розмірі 181402,00 грн були спрямовані на погашення податкового боргу ПАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод).

12.9. Відповідно до листа №779 від 07.12.2016, позивач направляв до ПП "Брокпартнер" пропозицію укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного "ФГ Україна" на аукціоні від 20.08.2014 та його нотаріальному посвідченні, однак, договір купівлі-продажу укладений не був, що стало підставою для звернення із даним позовом.

13. Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

15. Статтею 16 цього ж Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

16. Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

17. Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

18. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

19. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

20. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

21. Відповідно до положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

22. Згідно з положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

23. Таким чином, вказаною нормою встановлена обов`язкова умова, за наявності якої власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності, зокрема це не визнання права його власності особою, яка вказана відповідачем.

24. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

25. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

26. Отже, сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов'язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів.

27. Тобто, позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі майно або набуття цією особою права на майно не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів (у зв'язку з втратою), що засвідчують належність їй такого права.

28. Таким чином, Суд касаційної інстанції відзначає, що в силу приписів ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності, а такі факти порушення, невизнання чи заперечення прав позивача відповідачем або створення неможливості реалізації свого права власності - в матеріалах справи відсутні, оскільки з матеріалів справи та встановлених судами обставин вбачається, що право власності на будівлі та споруди, що включають: лазерну установку ТЛУ 1000-1,3 KVV ХЕБРІ-А, артезіанську свердловину літ.№5, будівлю ливарного цеху літ.№27 у Фермерського господарства "Україна" не виникло, оскільки договір купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону укладено не було.

29. Оскільки у фермерського господарства "Україна" не виникло право власності на спірні об'єкти рухомого та нерухомого майна, то порушення права власності як такого не відбулося, що вірно встановлено судами попередніх інстанцій.

30. Водночас, відмова органу державної реєстрації прав в оформлені права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва суб'єкту господарювання у зв'язку з ненаданням ним необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна, як правильно зазначили суди під час судових розглядів.

31. Доводи скаржника про те, що у оскаржуваних судових рішеннях не відображено та не досліджено всіх тих обставин на яких наголошував Вищий господарський суд України в постанові від 28.02.2017 у справі №902/685/16 відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що за змістом оскаржуваних рішень, суди виконали вказівки касаційного господарського суду та проаналізували обставини на які посилався у своїй постанові суд вищої інстанції, проте, дійшли висновків, незгода скаржника із якими, не свідчить про неповноту здійснення судового розгляду.

32. Крім того, Верховним Судом відхиляються доводи касаційної скарги про недоречність обґрунтування відмови у позові, з посиланням на позицію визначену у постанові Верховного Суду України №3-576гс16 від 06.07.2016, з огляду на таке.

33. Мотивуючи свої доводи, скаржник посилався на те, що у наведеній постанові йдеться про об'єкти які перебувають у стадії будівництва (незавершеного будівництва) на підставі проектних документів, які не здані у встановленому законом порядку в експлуатацію, що ніяким чином не може братися до уваги оскільки в даній ситуації право власності існує, технічна документація наявна на споруди (майновий комплекс), які здані в експлуатацію.

34. Колегія суддів констатує, шо застосований судами висновок Верховного Суду України №3-576гс16 від 06.07.2016 про те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, є універсальним та не обмежується застосуванням виключно до відносин визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва.

35. В свою чергу у касаційній скарзі відсутні визначені законом підстави для незгоди з таким висновком стосовно правовідносин, що склались у даній справі.

36. Встановлена судами відсутність підстав для задоволення позову не є обмеженням права позивача на судовий захист, а є недоведеністю останнім порушених прав, за захистом яких відбулось звернення, оскільки, можливість винекнення права власності, за рішенням суду, у даному випадку, не передбачено, а стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

37. Доводи касаційної скарги зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи, переоцінки доказів, а тому відхиляються Судом, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

38. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 902/147/15 (902/685/16) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 902/147/15 (902/685/16) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко