Рішення

від 12.11.2018 по справі 304/1301/18

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1301/18

Провадження № 2/304/428/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1301/18 за позовом заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров'я Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И В:

заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров'я Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, понесених Перечинською центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також ОСОБА_1 у розмірі 2 138,39 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вироком Перечинського районного суду від 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Крім цього, даним вироком суду встановлено, що 29 липня 2017 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що знаходився у технічно справному стані, та рухаючись в напрямку ДП ЛОК Полонина по вул. Луговій в с.Лумшори Перечинського району, порушив п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, втратив керування транспортним засобом та виїхав за межі проїзної частини, де зіткнувся з каменем, внаслідок чого пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - тяжкі тілесні ушкодження. Зазначені пасажири та відповідач перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях Перечинської ЦРЛ, витрати на яке склали 2 138,39 грн. Оскільки зазначені витрати, здійснені лікарнею з вини відповідача, негативно впливають на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров'я, тому просить позов задовольнити.

У судове засідання представник відділу охорони здоров'я Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_5 не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Прокурор Косей Н.В. у судове засідання також не з'явилася, подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року, що набрав законної сили 12 січня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вказаним вироком встановлено, що 29 липня 2017 року о 04.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, який знаходився у технічно справному стані, рухаючись по вулиці Луговій в с. Лумшори Перечинського району в напрямку ДП ЛОК Полонина , в порушення п. п. 10.1., 12.1. Правил дорожнього руху України, не вибравши таку швидкість, щоб з урахуванням дорожньої обстановки мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, в результаті чого втратив керування автомобілем та виїхав за межі проїзної частини, де зіткнувся з каменем, внаслідок чого пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини тіла грудини без зміщення кісткових уламків. Закритий перелом шиловидного відростку лівої променевої кістки. Забій правого плеча, четвертого пальця лівої кисті , які згідно висновку судово-медичної експертизи № 615 від 14 вересня 2017 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості; пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ. Забою головного мозку середнього ступеню важкості з геморагічним забоєм правої лобної частини. Перелому потиличної кістки з переходом на сосцевидний відросток зліва. Отогематоліквореї зліва. Забою та осадження м'яких тканин голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок , які згідно висновку судово-медичної експертизи № 688 від 15 вересня 2017 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, а також пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ. Забою головного мозку важкого ступеню, забою стовбура мозку із когнітивно-мнестичними розладами та астенічним синдромом. Лінійних, багатоуламкових переломів склепіння черепа справа та зліва з переходом на основу. Субдуральних пластинчатих гематом в лобних ділянках справа та зліва в стадії субтотальної резорбції. Забійних ран м'яких тканин лобної ділянки зліва, садна верхньої губи зліва , які згідно висновку судово-медичної експертизи № 788 від 10 жовтня 2017 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (а. с. 14-17).

Згідно калькуляції видатків на лікування хворих №№ 1-4 від 29 серпня 2018 року ОСОБА_2 (з 29 по 31 липня 2017 року - 2 ліжкодні), ОСОБА_1 (з 29 липня по 07 серпня 2017 року - 9 ліжкоднів) і ОСОБА_3 (29 липня 2017 року - 1 ліжкодень) проходили лікування у хірургічному відділенні Перечинської центральної районної лікарні, внаслідок чого сума видатків на таке склала 210,72 грн., 938,66 грн. та 127,96 грн. відповідно. Крім цього, ОСОБА_4 з 21 по 31 серпня 2017 року (10 ліжкоднів) проходив лікування у неврологічному відділенні зазначеної лікарні, сума витрат на яке становила 861,05 грн. (а. с. 7-11). Таким чином, загальна сума витрат, понесених Перечинською центральною районною лікарнею на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також засудженого ОСОБА_1, склала 2 138,39 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" від 07 липня 1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжкодня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 545 Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання від 16 липня 1993 року (далі - Постанова № 545) сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрати за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно п. п. 3, 4 Постанови № 545 визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Отже, з врахуванням вищенаведеного та того, що вимоги позовної заяви визнані сторонами і відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, тому суд приходить до висновку, що такі слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідач позовні вимоги визнав, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 881 грн. (1 762 грн. - 50%), підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 142, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров'я Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код ЄДРПОУ 26325828) до ОСОБА_1 (89215, Закарпатська область, Перечинський район, с. Липовець, вул. Полонинська, № 4) про стягнення витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь відділу охорони здоров'я Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (МФО 812016, ЄДРПОУ 26325828, р/р 35412035335147 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Закарпатській області) кошти, витрачені Перечинською центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в розмірі 2 138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_6