Рішення

від 14.11.2018 по справі 1240/2957/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2957/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, яким просив визнати дії (бездіяльність) посадових осіб відповідача незаконними (неправомірними) за період роботи з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2017 року.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив наступне.

Наприкінці 2015 році Старобільським районним судом Луганської області було винесено рішення згідно якого його позовні вимоги було задоволено, стягнуто з КС Імперіал ЛТД на його користь борг в сумі 67356 грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. Рішення набрало законної сили. На підставі рішення суду видано виконавчий лист для пред'явлення до виконання, як передбачає Закон України Про виконавче провадження . У лютому 2016 року позивачем до відповідача подано заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, та в порядку ст. 25 Закону України Про виконавче провадження з відкриттям провадження по справі накласти арешт на майно боржника, з направленням на його адресу копій відповідних постанов. Згідно постанови старшого державного виконавця ВДВС ОСОБА_2 РУЮ від 26.02.2016 відкрито виконавче провадження. До сьогоднішнього дня належні позивачу кошти, які присуджено Старобільським районним судом Луганської області на його користь не стягнуто.

У зв'язку з цим в серпні 2016 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, звертався до Старобільського районного суду Луганської області зі скаргою про Визнання дій (бездіяльністі) посадових осіб ОСОБА_2 ВДВС Головного територіального управління юстиції Луганської області незаконними (неправомірними). Скаргу було задоволено, винесено відповідне рішення суду (копія рішення додається), яке 04 жовтня 2016 року вступило в силу.

Як зазначає позивач, знову ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, де КС Імперіал ЛТД являється Боржником по справі, а саме: з 01.09.2016 року по 01.10.2017 рік, та дійшов висновку, що відповідачем не здійснюються виконавчі дії, навіть після прийняття судом рішення.

Вважає, що посадові особи ОСОБА_2 районного ВДВС Головного територіального юстиції Луганської області не належним чином виконують свої обов'язки визначені діючим законодавством України, тобто мається з боку посадових осіб ОСОБА_2 ВДВС Головного територіального юстиції Луганської області бездіяльність за період з 01.09.2016 р. по 01.10.2017 рік.

Позивач зазначає, що з матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що за період з 01.09.2016 по 01.10.2017 підстави, за якими визнані Старобільським районним судом Луганської області від 20.08.2016 року бездіяльність посадових осіб ОСОБА_2 районного ВДВС Головного територіального управління юстиції Луганської області незаконними (неправомірними), до сьогоднішнього дня не виконані. Станом на вересень 2017 року державним виконавцем так і не накладено арешт на всі рахунки боржника в банках, про що свідчать відповіді ПриватБанку від 15.03.2016 та 05.04.2016. У відповідях ПриватБанку чітко вказується, що додатково повідомляємо, що на рахунок № 26046053702556 арешт не накладено .

З урахуванням зазначеного позивач просив:

- визнати дії (бездіяльність)посадових осіб ОСОБА_2 ВДВС Головного територіального управління юстиції Луганської області незаконними (неправомірними) за період роботи з 01 вересня 2016 року по 01 жовтня 2017 рік.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року позовну заяву після усунення недоліків прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

30 жовтня 2018 року від відповідача на адресу суду за допомогою електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 40-42). У своєму відзиву відповідач зазначив, що розрахунковий рахунок в ПАТ КБ ПриватБанк № 26046053702556 є рахунком для зарахування соціальних виплат, тобто рахунок із спеціальним режимом, на який відповідно до ч.2 ст.52 Закону України Про виконавче провадження заборонено звернення стягнення та накладення арешту. Також у відзиву відповідач зазначив, що відповідно до постанови від 11.09.2018 виконавче провадження № 50324500 про стягнення з КС Імперіал ЛТД на користь ОСОБА_1, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження № 49035888, передано на виконання до Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Також відповідач послався на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим просив залишити позовну заяву без розгляду.

05 листопада 2018 року від відповідача на адресу суду за допомогою електронного зв'язку надійшов інший відзив на позовну заяву, яким просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 64-67).

05 листопада 2018 року від позивача на адресу суду за допомогою електронного зв'язку надійшло клопотання про витребування доказів та залучення в якості третьої особи Білокуракинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (том 1 а.с.80-81).

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року у задоволені клопотання ОСОБА_2 районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Луганської області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - відмовлено (том 1 а.с.85-86).

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та залучення в якості третьої особи Білокуракинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області задоволено частково. Залучено у якості другого відповідача ОСОБА_3 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та витребувано у Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відповідні докази на підтвердження вчинення виконавчих дій у період з 01.09.2016 по 01.10.2017 у зведеному виконавчому провадженні № 49035888, належним чином засвідчені копії постанов, винесених по зведеному виконавчому провадженню № 49035888. В решті клопотання позивача відмовлено.

У зв'язку із залученням другого відповідача та витребування доказів по справі, судове засідання відкладено на 12.11.2018.

09 листопада 2018 року на адресу суду за допомогою електронного зв'язку від Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції надійшли сканкопії постанов по виконавчому провадженню (том 1 а.с.109-128).

12 листопада 2018 року до початку судового засідання від позивача за допомогою електронного зв'язку надіслано копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2016, ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 10 травня 2018 року по справі № 431/1965/15-ц, ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 20 серпня 2016 року по справі № 431/1965/15-ц (том 1 а.с.130-141).

12 листопада 2018 року судове засідання відкладено на 14 листопада 2018 року.

13 листопада 2018 року від представника другого відповідача - Білокуракинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, надійшли витребувані судом докази по справі (том 2 а.с.2-104).

У судове засідання 14 листопада 2018 року позивач та представники відповідачів не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

З урахуванням вимог ч.9 ст. 205 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам в межах ст.ст. 72-78 КАС України, суд дійшов висновку часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Суд зазначає, що предметом оскарження є Спірні відносини врегульовані Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон № 2475), у редакції, що діяли на день виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2475 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 13 Закону № 2475 встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону № 2475 виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до ч.3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 2475 сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Статтею 48 Закону № 2475 встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 52 Закону № 2475 встановлені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця.

Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними цією статтею.

Відповідно до ст.56 Закону № 2475 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону № 2475 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини у справі.

Постановою відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 районного управління юстиції від 26.02.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 50324500 на підставі виконавчого листа № 2/431/1155, виданого Старобільським районним судом Луганської області 16.02.2016 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з КС Імперіал ЛТД борг у сумі 67356,75 грн та судовий збір 243,60 грн (том 1 а.с.130).

Даний факт підтверджується даними з Автоматизованої системи виконавчого провадження (том 1 зворотній бік а.с. 149).

Згідно зазначеної Автоматизованої системи виконавчого провадження протягом всього виконання судового рішення посадовими особами відповідача приймалися наступні постанови (том 2 а.с.106-112):

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2016;

-постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 16.05.2016;

- постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного від 04.03.2016;

- постанова про стягнення виконавчого збору від 11.05.2016;

- постанова про розшук майна боржника від 29.06.2016;

- постанова про арешт майна боржника від 30.06.2016;

- постанова про залучення працівників ОСОБА_2 відділу поліції ГУНП України в Луганській області до проведення виконавчих дій від 04.07.2016;

- постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 13.09.2018;

- постанова про передачу виконавчого провадження від 13.09.2018;

- постанова про прийняття виконавчого провадження Білокуракинським районним ВЛВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 26.09.2018.

Також судом встановлено, що в межах виконавчого провадження ВП 47821671, до якого було приєднано виконавче провадження ВП № 50324500 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з КС Імперіал ЛТД борг у сумі 67356,75 грн та судовий збір 243,60 грн., постановою державного виконавця ВДВС ОСОБА_2 районного управління юстиції від 16.09.2015 накладено арешт на розрахункові рахунки боржника КС Імперіал ЛТД , зокрема, р/р 26046053702556 в Луганській філії ПАТ КБ ПриватБанк , щодо якого позивачем зазначено у позовній заяві, а саме бездіяльність відповідача щодо не накладення арешту на цей розрахунковий рахунок (том 2 а.с. 114, 115).

З наданих Білокуракинським РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області копії матеріалів зведеного виконавчого провадження ВП № 49035888 (том 2 а.с.2-104) вбачається, що протягом періоду вересень 2016 року - жовтень 2017 року ОСОБА_2 районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області вживалися заходи примусового виконання:

- отримання відомостей про номери рахунків, відкритих боржником КС Імперіал ЛТД (том 2 а.с.2);

- розшук та виявлення майна боржника КС Імперіал ЛТД (том 2 а.с.4, 51, 57-58) та опис та арешт майна (том 2 а.с.14-16, 20-22, 48, 60-62);

- реалізація арештованого майна на електронних торгах (том 2 а.с.94, 95, 96, 97).

З огляду на зазначені обставини, з урахуванням вимог ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , суд вважає доводи позивача на бездіяльність відповідача ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в частині накладання арешту на р/р 26046053702556 в Луганській філії ПАТ КБ ПриватБанк безпідставними. Крім того матеріалами справи доведено вжиття ОСОБА_2 районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області заходів для примусового виконання рішень суду.

Однак, судом встановлено, що в порушення вимог Закону України Про виконавче провадження , які встановлюють строки проведення заходів примусового виконання рішень суду, ОСОБА_2 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області недобросовісно користувався своїми правами та виконував обов'язки, що призвело до порушення прав позивача на виконання чи своєчасне виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_1, та як наслідок відсутність ефективного засобу правового захисту.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням того, що на день розгляду справи виконавче провадження ВП № 50324500 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 боргу з КС Імперіал ЛТД перебуває в Білокуракинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, з метою ефективного способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для виходу за межі відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, та зобов'язання Білокуракинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції вжити ефективні заходи примусового виконання рішення суду у строки, передбачені нормами Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією від 25.09.2018 № 0.0.1143333562.1.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Білокуракинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в частині несвоєчасності вжиття заходів примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні ВП № 50324500 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 боргу з КС Імперіал ЛТД .

Зобов'язати Білокуракинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції вжити ефективні заходи примусового виконання рішення суду у строки, передбачені нормами Закону України Про виконавче провадження .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи 34962155, місцезнаходження юридичної особи 92700, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Велика Садова, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (92703, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Миру, буд. 41-а, ІКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_4