Рішення

від 09.11.2018 по справі 0540/9076/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 р. Справа№0540/9076/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Шанс до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ 812/1178/АВ/ТД-ФС від 06.09.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство Шанс (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці в Донецькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ 812/1178/АВ/ТД-ФС від 06.09.2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

ГУ Держпраці у Донецькій області 09.08.2018 року здійснено інспекційне відвідування Селянського (фермерського) господарства Шанс . Обставини, викладені в ОСОБА_1 інспекційного відвідування, за наслідком якого прийнято оскаржувану постанову, щодо допущення працівника до роботи без укладання трудового договору, не відповідає дійсності. Крім того, Відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу з порушенням строків, встановлених законодавством.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

26 жовтня 2018 року суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті.

26 жовтня 2018 року Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування Позивача встановлено наявність між Позивачем та громадянином ОСОБА_2 трудових відносин, отже до Позивача правомірно застосовано штраф. Інспекційне відвідування проведено правомірно, строки розгляду справи не порушені.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив справу розглянути в письмовому провадженні.

Представник Відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належними чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Селянське (фермерське) господарство Шанс , згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою, в стані припинення не перебуває. Зареєстроване за адресою: 84421, Донецька обл., Лиманський район, село Карпівка, здійснює діяльність згідно: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Керівник Селянського (фермерського) господарства Шанс - ОСОБА_3.

На підставі Наказу ГУ Держпраці у Донецькій області № 937 від 08.08.2018 року «Про проведення інспекційного відвідування Селянського (фермерського) господарства Шанс (ЄДРПОУ 30898406)» та направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єктів господарювання № 622/04.2/15-14-122 від 08.08.2018 року, посадовими особами ГУ Держпраці у Донецькій області здійснено інспекційне відвідування Позивача.

10.08.2018 року Відповідачем складено ОСОБА_1 інспекційного відвідування № ДЦ 812/1178/АВ.

В зв'язку з незгодою з ОСОБА_1 інспекційного відвідування, Позивачем було подано Відповідачу заперечення до ОСОБА_1, відповідь на які Позивачу надано 20.08.2018 року.

20.08.2018 року заступником начальника ГУ Держпраці у Донецькій області прийнято рішення № ДЦ 812/1178/АВ/ТД щодо розгляду справи про накладення штрафу.

06.09.2018 року заступником начальника Головного управління Держпраці в Донецькій області прийнято постанову № ДЦ 812/1178/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у сумі 111 690 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до вимог частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з питань праці» , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з абзацами 1 та 3 пункту 1 «Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області» , затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року № 8, Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 15 пункту 4 вказаного Положення та підпунктом 15 пункту 4 «Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області» , затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340, передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) зокрема за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, що визначено п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Згідно з підпунктами третім та четвертим п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Підставою проведення спірного інспекційного відвідування стало рішення органу контролю, оформлене наказом від 08.08.2018 року № 937 за зверненням ОСОБА_4

На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання № 622/04.2/15-14-12 від 08.08.2018 року, 08.08.2018 року посадовими особами ГУ Держпраці у Донецькій області здійснено інспекційне відвідування Позивача.

Тобто, при здійсненні інспекційного відвідування Відповідач діяв у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Щодо порушення строків винесення постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку кладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Постанова № 509), уповноважена посадова особа не пізніше їж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про складення штрафу.

Уповноваженою особою за результатами розгляду матеріалів інспекційного ілвідування на підставі акту інспекційного відвідування № ДЦ812/1178/АВ від 10 серпня 018 р. прийняте рішення № ДЦ812/1178/АВ/ТД від 20 серпня 2018 року про розгляд гграви про накладення штрафу згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Згідно п.4 Порядку №509, справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Розгляд справи було призначено на 03 вересня 2018 року за адресою: 84300, м. Краматорськ, вул. Паркова, 43 ОСОБА_1 листом з описом вкладення № 04.2-13-6/8560/18 від 20.08.2018 за місцем реєстрації село Карпівка, Лиманський гайон, Донецька область, 84421 направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на Позивача.

Згідно п. 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до лати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідач направив повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за 14 днів.

Також голові С(Ф)Г ШАНС направлено телефонограму № 04.2-14-4/13/18 від 21 серпня 2018 року, якою повідомлено про дату та місце розгляду справи про накладення штрафу.

Пунктом 5 Порядку № 509 зазначено, що у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений вноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обгрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

На адресу Головного управління Держпраці у Донецькій області 03 вересня 2018 від голови С(Ф)Г ШАНС надійшло клопотання щодо перенесення розгляду справи на 06.09.2018 р. у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.

Уповноваженою особою ГУ Держпраці розглянуто вищезазначене клопотання та телефонограмою № 04.2-14-4/14/18 від Р9.2018 р. голові С(Ф)Г ШАНС повідомлено про задоволення клопотання, та зазначений час розгляду - о 8 год. 30 хв. 06 вересня 2018 р.

Зазначене вказує на дотримання Відповідачем строків, встановлених Порядком №509.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні Відповідачем інспекційного відвідування Позивача встановлено порушення Позивачем вимог законодавства про працю - ч. 1 ст. 21, ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП, а саме: допущення керівником Селянського (фермерського) господарства Шанс до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влаи з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове соцільне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд зауважує, що вказаним пунктом передбачено можливість накладення штрафу на підставі акту про порушення виявлене під час перевірки, а не під час інспекційного відвідування. Так, за приписами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, а перевірка - формою державного нагляду.

Стосовно суті викладених у акті порушень, суд зазначає, що аналіз змісту статті 265 КЗпП України та положень Порядку № 509, дозволяє дійти висновку про можливість накладення штрафу на суб'єкта господарювання саме за фактичний допуск працівника до виконання службових обов'язків без укладення трудового договору та лише за умови встановлення факту вчинення порушення вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України.

Стаття 21 КЗпП України, визначає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що факт допущення Позивачем до роботи ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виникнення між Позивачем та цією особою саме трудових відносин. Зокрема, доказів підпорядкування вказаної особи певному керівникові, контроль з його боку за його роботою, дотримання особою правил трудового розпорядку чи будь-яких інших організаційних документів, отримання заробітної плати, надання особі певних гарантій, у вигляді, наприклад, щорічної оплачуваної відпустки, соціальних, навчальних відпусток; встановлення скороченого робочого часу для певних категорій працівників; зниження норм праці для осіб, що належать до певних категорій; надання гарантійних і компенсаційних виплат та інших соціально-трудових пільг тощо, що могло б свідчити про наявність між Позивачем та вказаною особою трудових відносин.

Крім того, суд зазначає, що постановою Краснолиманського міського суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 236/3299/18 закрито провадження відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 41 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова набрала законної сили 29.10.2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 217 ГК України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Згідно із ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Слід зазначити, що підставою адміністративно господарської відповідальності є вчинене ним правопорушення, а його склад є загальним, тобто складається з: наявності факту адміністративно-господарського правопорушення; протиправність дії правопорушника (фізична, юридична особа); причинний зв'язок між протиправною дією і порушенням; вина правопорушника.

При цьому, обов'язок доведення всіх вище перелічених умов як об'єктивних так і суб'єктивних покладається на суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку Відповідач не довів вини Позивача, щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Отже враховуючи зазначене, суд не вбачає порушень Позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Принцип пропорційності , закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Таким чином, спірне рішення не відповідає крітерію пропорційності, а саме штраф у сумі 111 690 грн. є занадто великим відносно доходів Позивача та легітимної мети Держави.

Крім того, судова практика ЄСПЛ розглядає принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

За таких обставин, суд вважає, за необхідне застосувати рішення ЄСПЛ у справі "Україна-Тюмень" проти України (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) від 22 листопада 2007 року, заява 22603/02, визначено, що відповідаючи інтересам суспільства, певна дія, вчинювана органами влади, все одно може порушувати права особи через її непропорційність.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства Шанс (84421, Донецька обл., Лиманський р-н, с. Карпівка, РНОКПП 30898406) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, б. 82, код в ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ 812/1178/АВ/ТД-ФС від 06.09.2018 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Донецькій області про накладення штрафу № ДЦ 812/1178/АВ/ТД-ФС від 06.09.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Донецькій області на користь Селянського (фермерського) господарства Шанс судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 09 листопада 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2018 року.

Суддя Череповський Є.В.