Рішення

від 10.09.2018 по справі 810/2737/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року 810/2737/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетра" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зетра" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.04.2018 №651277/40003122 відносно податкової накладної ТОВ "Зетра" від 29.03.2018 №13;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 29.03.2018 №13, виписаної постачальником ТОВ "Зетра" покупцю ТОВ "Стаміна Агро" на суму 390528,00 грн., в т.ч. ПДВ 65088,00 грн., днем її фактичного подання - 29.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 за №13, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач стверджує, що оскаржуване рішення ДФС не містить чіткої підстави його прийняття, оскільки відповідачем не зазначено, які саме документи, необхідні для здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не були подані позивачем.

При цьому, позивач стверджує, що складена ним податкова накладна не відповідає визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення її реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідну податкову накладну.

Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв'язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкової накладної.

На підставі цього, позивач вважає, що спірне рішення було прийнято ДФС з порушенням процедури, встановленої ст. 201 ПК України, та всупереч вимогам постанови КМУ від 21.02.2018 №117, без урахування первинних документах, складених ТОВ "Зетра" та ТОВ "Стаміна Агро" для підтвердження господарських операцій між ними, у зв'язку з чим таке рішення має бути визнано протиправним та скасовано.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачу надані всі необхідні документи, що доводять реальність здійснення операцій згідно переліку документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі. Також позивач зазначив, що відповідачу були надані розгорнуті письмові пояснення щодо здійснення операції по відмовленій в реєстрації податковій накладній.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Рішення у даній справі приймається 10.09.2018 у зв'язку з тим, що в період з 06.08.2018 по 07.09.2018 включно головуючий суддя Балаклицький А.І. перебував у відпустці.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зетра" (код ЄДРПОУ 40003122) зареєстроване в якості юридичної особи 10.09.2015 за адресою: 09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Поповича, буд. 21, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 01.11.2015, про що свідчить витяг з Реєстру платників податку на додану вартість №1510194500080.

Видами діяльності ТОВ "Зетра" за КВЕД є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2018 між ТОВ "Зетра" (Продавець) та ТОВ "Стаміна Агро" (Покупець) був укладений договір про закупівлю сільськогосподарської продукції №07-С18, відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію.

Під продукцією в цьому договорі розуміється сільськогосподарська продукція, що відповідає вимогам, наведених у таблицях, а саме: соя (боби) у кількості 30,51 тонн (+/-5%), строк поставки до 29.03.2018, ціна за 1 тонну без ПДВ 10666,67 грн., вартість без ПДВ 325400,00 грн., ПДВ 20% - 65088,00 грн., загальна вартість - 390528,00 грн.

Сторони визначили, що місцем передачі продукції продавцем покупцю за цим договором є склад покупця (базис поставки відповідно до умов "Інкотермс": DDP - склад Покупця), розташований за адресою: Черкаська область, Маньківський район, с. Поташ, вул. Українська, буд. 5.

Зобов'язання з поставки продукції вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцеві відповідно умовам цього договору та діючого законодавства України. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з передачі, якщо він передав продукцію: в асортименті та кількості, відповідно до п. 1.2 цього договору; за цінами, узгодженими сторонами в п. 1.2 цього договору; з повним пакетом супровідної документації.

Продавець зобов'язаний зареєструвати податкові накладні в електронній формі в порядку і в строки, встановлені діючим законодавством.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ "Зетра" було здійснено поставку на адресу ТОВ "Стаміна Агро" сої у кількості 30,51 тонн на загальну суму 390528,00 грн., у т.ч. ПДВ 65088,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.03.2018 №10.

Факт поставки даного товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.03.2018 №010.

Вказаний товар був переданий уповноваженій особі ТОВ "Стаміна Агро" згідно довіреності №22 від 29.03.2018, що підтверджується підписом цієї особи на товарно-транспортній накладній та видатковій накладній.

Вартість товару була частково оплачена покупцем шляхом перерахування грошових коштів у сумі 320000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ "Зетра" згідно рахунку-фактури №12 від 29.03.2018, що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2018 №166.

За фактом настання першої з подій (поставка товару) позивач склав та подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.03.2018 №13 на суму 390528,00 грн., у тому числі ПДВ 65088,00 грн.

За результатом обробки цієї податкової накладної її реєстрація була зупинена, про що позивачу було направлено квитанцію №1 від 30.03.2018.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 29.03.2018 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

12.04.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого додано (прикріплені) документи (відскановані копії) у кількості 44 документа, а саме: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань від 19.12.2017 по ТОВ "Зетра"; витяг з реєстру платників податку на додану вартість щодо ТОВ "Зетра"; відомості з Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 02.05.2018 №13451050004000746 по ТОВ "Зетра"; наказ про призначення директора ТОВ "Зетра"; штатного розпису ТОВ "Зетра" станом на 02.01.2018; договір поставки товару №01/03-18 від 01.03.2018 між продавцем ПП "Рокитне-Транс-Експедиція" (код 20601948) та покупцем ТОВ "Зетра"; рахунок-фактуру №4 від 12.03.2018 від продавця ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"(код 20601948) на оплату сої; видаткову накладну №2 від 12.03.2018 на приход сої від ПП "Рокитне-Транс-Експедиція" (код 20601948); товарно-транспортну накладну №02 від 12.03.2018 на доставку сої від ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; договір оренди вантажного автомобіля з водієм №0201-18 від 02.01.2018 в ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; платіжне доручення №73 від 23.03.2018 про оплату зерна сої купленої в ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; платіжні доручення №1 від 26.03.2018 та №2 від 27.03.2018 про оплату зерна сої купленої в ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; договір №07-С18 від 28.03.2018 про закупівлю сільськогосподарської продукції між ТОВ "Стаміна Агро" та ТОВ "Зетра"; рахунок-фактуру №12 від 29.03.2018 на оплату сої для ТОВ "Стаміна Агро"; довіреність №22 від 29.03.2018 від ТОВ "Стаміна Агро"; видаткову накладну №10 від 29.03.2018 на продаж сої ТОВ "Стаміна Агро"; товарно-транспортну накладну №010 від 29.03.2018 на доставку сої ТОВ "Стаміна Агро"; договір оренди складу №15/01-18 від 15.01.2018 з ТОВ "Златібор"; бухгалтерський рахунок 104 "Основні засоби"; платіжне доручення №166 від 29.03.2018 на оплату проданої сої ТОВ "Стаміна Агро"; податкову накладну №4 від 12.03.2018 виписаної ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; квитанцію №1 від 19.03.2018 на зареєстровану податкову накладну №4 від 12.03.2018 ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; рахунок-фактуру №9 від 30.03.2018 на оплату оренди автомобіля з водієм від ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; акт виконаних робіт №3 від 30.03.2018 з ПП "Рокитне-Транс-Експедиція"; платіжне доручення №11 від 03.04.2018 на оплату оренди автомобіля; специфікацію №2 до Договору поставки товару №01/03-18 від 01.03.2018; інформаційно-аналітичну довідку.

Вказане повідомлення з доданими до нього документами було доставлено до ДФС України, про що свідчить квитанція №1 від 12.04.2018.

Також, 12.04.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу Таблицю даних щодо придбання (отримання) товарів /послуг по коду згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1 та щодо постачання (виготовлення) товарів послуг по коду згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1.

Вказана таблиця була доставлена до контролюючого органу районного рівня - Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про що свідчить квитанція №2 від 16.04.2018.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), було прийнято рішення від 16.04.2018 №651277/40003122, яким у реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13 було відмовлено.

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією ДФС вказано про ненадання платником податків копій таких документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

26.04.2018 позивачем була подана скарга на зазначене рішення, до якої було додано 179 додатків на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, по якій було прийнято рішення про відмову в її реєстрації в ЄРПН.

Однак, 05.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №2833/40003122/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії ДФС без змін. Підставою для прийняття такого рішення вказано: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги.

Не погоджуючись з правомірністю спірного рішення від 16.04.2018 №651277/40003122, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Так, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті за таким посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, який був зазначений відповідачем в квитанції №1 від 30.03.2018 в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, наведений пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі декілька підстав для віднесення платника податку до переліку ризикових, у зв'язку з чим для того, щоб відповідати вимогам обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної через її відповідність вимогам п.1.6 цих Критеріїв має містити посилання на конкретні обставини, наявність яких є підставою для віднесення платника податку до переліку ризикових.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом ДФС України від 21.03.2018 №144 (який діяв до моменту його скасування на підставі наказу ДФС України від 03.08.2018 №522, тобто був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У той же час, під час розгляду справи відповідачем не було надано суду протокол засідання Комісії із відображеним у ньому рішенням про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, а також матеріали, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, у той час як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13 (у тому числі обставини віднесення позивача до переліку ризикових платників податків) є спірними, не визнаються позивачем, а отже, потребують доведення у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що квитанція №1 від 30.03.2018 містить лише загальне посилання на п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових, що, за відсутності доведення правомірності віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, свідчить про те, що зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13 було здійснено відповідачем необґрунтовано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної від 29.03.2018 №13 була зупинена також через те, що обсяг постачання товару/послуг 1201 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018) податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно з п. 7 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України №117 від 21.02.2018 (далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до п.1 3 зазначеного Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту Квитанції №1 від 30.03.2018 вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанції №1 лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Також, положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами і дно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що зупинена податкова накладна від 29.03.2018 №13 не відповідає умовам критерію п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції №1 від 30.03.2018 міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13 позивачем були подані до комісії ДФС документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис, "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії ДФС від 16.04.2018 №651277/40003122 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13 зазначено про ненадання платником податку копій таких документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Отже, у спірному рішенні комісії ДФС фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: четвертий абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 14 Порядку №117.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначені Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок роботи комісії).

Згідно з пунктом 7 цього порядку Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Відповідно до пункту 14 Порядку роботи комісії члени комісії контролюючих органів мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці; переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісії засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов'язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пунктом 22 Порядку роботи комісії передбачено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні від 16.04.2018 №651277/40003122 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13 не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Комісією ДФС лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з наведеним в пункті 14 Порядку №117 переліку не надано позивачем; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови в реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 КАС України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що реалізований позивачем ТОВ "Стаміна Агро" товар (соя) був придбаний ним у ПП "Рокитне-Транс-Експедиція" (Постачальник) за договором поставки товару від 01.03.2018 №01/03-18.

Найменування товару, його кількість та ціна були визначені сторонами у Специфікації від 12.03.2018 №2 до цього договору.

Отримання ТОВ "Зетра" сої від ПП "Рокитне-Транс-Експедиція" підтверджується наявними у справі копіями видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, які підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств, та розцінюються судом в якості належних первинних документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Оплата позивачем отриманого товару підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія ДФС, незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення від 16.04.2018 №651277/40003122 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 №13, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ "Стаміна Агро", а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того суд бере до уваги, що комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, як відповідач у справі, була наділена правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Разом з цим відповідач зазначеним правом не скористався, жодного доказу на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного рішення та підстав його прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів, навіть не врахувавши, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у даному випадку була не недостатність документів, а невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.04.2018 №651277/40003122, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ "Зетра" від 29.03.2018 №13, прийнято необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкової накладної від 29.03.2018 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну позивача №13 від 29.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 24.05.2018 №32 на суму 1762,00 грн. та від 15.06.2018 №51 на суму 1762,00.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16.04.2018 №651277/40003122 відносно податкової накладної ТОВ "Зетра" від 29.03.2018 №13.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 29.03.2018 №13, виписаної постачальником ТОВ "Зетра" покупцю ТОВ "Стаміна Агро" на суму 390528,00 грн., в т.ч. ПДВ 65088,00 грн., днем її фактичного подання - 29.03.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зетра" (код ЄДРПОУ 40003122) сплачений судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.