Рішення

від 12.11.2018 по справі 1740/2067/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2018 року м. Рівне №1740/2067/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рожко З.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: представники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ЕЙЧСІІ КОНСТРУЦІОНІ УКРАЇНА (далі позивач), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2018 року №0004411404. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 22.03.2016 по 31.12.2017 року за результатами якої складений акт перевірки №1129/17-00-14-01/40360720 від 02.05.2018. В ході перевірки, контролюючим органом встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, пп. 5,7,11,19 ПСБО 16 Витрати , Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, в результаті чого занижений фінансовий результат за 2017 рік у розмірі 9526667грн, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1714800грн. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням рішенням та зазначає, що за даними бухгалтерського обліку, станом на 31.03.2016р. він обліковував належні йому на праві власності запаси загальною балансовою (первісною) вартістю 87 249 428,78грн, які були придбані, що підтверджується відповідно до бухгалтерської довідки від 19.07.2018р. та не заперечується відповідачем згідно до інформації наведеної у акті перевірки. У бухгалтерському обліку товариства, вказані вище господарські операції були відображені наступними записами: Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Кт 311 Поточні рахунки в національній валюті - 20 000 000,00 грн. - оплата за зберігання матеріально-виробничих запасів згідно з рахунком №1 від 12.09.2017р.; Дт 644 Податковий кредит Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 3 333 333,33грн - податковий кредит з ПДВ; Дт 92 Адміністративні витрати Кт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 16 666 666,67 грн. - витрати по зберіганню матеріально виробничих запасів згідно із актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №оОУ-000001 від 27.09.2017р.; Дт 791 Результат операційної діяльності Кт 92 Адміністративні витрати - 16 666 666,67 грн. - списання на фінансовий результат від операційної діяльності витрат по зберіганню матеріально-виробничих запасів. Таким чином, вартість послуг по зберіганню було у повному розмірі 16 666 666,67грн віднесено до витрат звітного періоду (2017 рік), та відповідно на зменшення фінансового результату до оподаткування по фінансовій звітності Товариства за 2017 рік та декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік. Позивач стверджує, що витрати на зберігання запасів не включаються до їх собівартості (первісної вартості) і належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені, так як ним було зараховано на баланс запаси за їх первісною вартістю у сумі 87 249 428,78грн, за ціною їх придбання. Тобто первісна (балансова вартість) запасів у вказаній сумі була сформована у бухгалтерському обліку позивача ще до передачі таких запасів на відповідальне зберігання. Відповідно до п. 15 П(С)БУ 9 Запаси , первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом). Таким чином, на думку позивача, у нього не було підстав для збільшення балансової первісної вартості запасів на суму витрат на їх зберігання, понесених після їх зарахування на баланс. Окрім того, з п. 9 П(С)БУ 9 Запаси випливає, що первісна вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні у запланованих цілях. Витрати на оплату послуг зберігання запасів не є ані витратами, що пов'язані з придбанням товарів, ані витратами, пов'язаними із доведенням товарів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, оскільки послуги зберігання запасів надаються з метою забезпечення схоронності запасів, жодним чином не впливають на їх характеристики. А запаси є придатними до використання незалежно від факту придбання послуг зі зберігання таких запасів. В зв'язку з чим, висновки відповідача про необхідність включення витрат на зберігання до балансової (первісної) вартості запасів є протиправними, а рішення належить до скасування.

Відповідач подав відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог та зазначає, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки у позивача, посадовими особами контролюючого органу, встановлено порушення платником податків податкового законодавства, яке призвело до заниження податку на прибуток за 2017 рік в сумі 1 714 800,00грн. За наслідками встановленого порушення було прийняте податкове повідомлення-рішення із застосуванням штрафних санкцій. Спірне рішення уважає правомірним, при цьому зазначає, що адміністративні витрати у вигляді витрат на зберігання товарно-матеріальних цінностей включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) та визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для якого вони здійсненні. Оскільки позивач відніс адміністративні витрати до витрат періоду у якому вони були здійснені та не включив їх до собівартості продукції (робіт, послуг), то, як стверджує відповідач, це є порушенням чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Розгляд справи здійснений за правилами загального позовного провадження.

Адміністративний позов надійшов до суду 31.07.2018.

02.08.2018 ухвалою суду позов залишений без руху.

16.08.2018 ухвалою суду прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

22.08.2018 ухвалою суду виправлено описку, допущену в ухвалах суду у даній справі від 02.08.2018 та 16.08.2018.

28.08.2018 розпорядженням суду №149 справу призначено до повторного автоматизованого розподілу.

30.08.2018 прийнято справу до провадження в іншому складі суду.

03.10.2018 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали позицію, викладену у відзиві на позов.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

Позивач, зареєстрований 22.03.2016 Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 22.03.2016 та станом на 02.05.2018 перебував на обліку в ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області. У перевіряємому періоді був платником податку на прибуток, ПДВ, ПДФО, єдиного соціального внеску, військового збору. Вказане не заперечується учасниками справи.

З 02.04.2018 по 23.04.2018, посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.03.2016 по 31.12.2017, за наслідками якої складений акт № 1129/17-00-14-01/40360720 від 02.05.2018 (а. с. 12-30 т.1).

Вказаною перевіркою, встановлено, зокрема, що ТОВ ЕЙЧСІІ КОНСТРУЦІОНІ УКРАЇНА занижений фінансовий результат за 2017 рік у розмірі 9526667грн, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1714800грн.

На підставі висновків акту перевірки та в результаті встановлених порушень, відповідачем, за порушення пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, пп. 5,7,11,19 ПСБО 16 Витрати , Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, прийняте податкове повідомлення-рішення №0004411404 від 18.05.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1714800грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25% в сумі 428700грн. (а. с. 32-33 т.1).

Як слідує із акту перевірки, наслідком встановлених порушень стало: не включення платником податків адміністративних витрат у вигляді витрат на зберігання товарно-матеріальних цінностей до собівартості продукції (робіт, послуг) та віднесення їх до витрат періоду у якому вони були здійснені.

Так, під час проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що ТОВ ЕЙЧСІІ КОНСТРУКЦІОНІ УКРАЇНА було передано Представництву Тодіні Коструціоні ОСОБА_6П.А. на відповідальне зберігання матеріально-виробничі запаси, що складаються: з матеріалів, мастильних матеріалів і запасних частин, відповідно до договору №1 від 31.03.2016р. та додатку №1 на загальну суму 133 195 763,13грн, в тому числі ПДВ. Вищевказані ТМЦ попередньо придбані ТОВ ЕЙЧСІІ КОНСТРУКЦІОНІ УКРАЇНА у Представництва Тодіні Коструціоні ОСОБА_6П.А. на підставі договору купівлі-продажу.

У бухгалтерському обліку, операції з надання послуг зберігання відображено наступними записами:

Дт 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками Кт 311 поточний рахунок 20 000 000грн - оплата; Дт 92 Адміністративні витрати Дт 631 розрахунки з вітчизняними постачальникам - 16 666 667грн; Д-т 79 фінансовий результат до оподаткування К-т 92 Адміністративні витрати ; Дт 644 Податковий кредит Дт 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками 3 333 333,00грн.

Оплата проведена з розрахункового рахунку платіжним дорученням №663 від 27.09.2017, призначення платежу: за зберігання матеріально-виробничих запасів згідно рахунку №1 від 12.09.2017 .

Розрахунки за договором зберігання №1 від 31.03.2016р. проведені в повному обсязі, інших документів до перевірки не представлено.

Заборгованість по бухгалтерському обліку відсутня.

За перевіряємий період, послуги зберігання оформленні єдиним актом. Станом на 31.12.2017, матеріально-виробничі запаси повернуті з відповідального зберігання.

Таким чином, витрати із зберігання матеріально-виробничих запасів позивачем акумулювалися на рахунку 92 Адміністративні витрати .

Відповідно до первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено наступне:

Передано на відповідальне зберігання згідно актів приймання-передачі від 24.06.2016 матеріально-виробничих запасів на суму 87 249 428,78грн.

Реалізовано матеріально-виробничих запасів на суму 37 377 380,44грн, що відображено наступними бухгалтерськими записами: за 2016 - Дт90 Кт 20 - 1 421 472,06грн.; Дт79 Кт90 -1 421 472,06грн та за 2017 - Дт90 Кт 20 - 35 823 528,64грн; Дт90 Кт 22 - 73 389,0грн; Дт90 Кт26 - 58 990,74грн; Дт79 Кт90- 35 955 908,38грн.

Станом на 31.12.2017, залишки матеріально-виробничих запасів на рахунках 20 становлять 49 872 048,34грн. (87 249 428,78грн - 37 377 380,44грн).

Тобто, розмір вартості послуг зберігання, що мав відобразитись в залишку матеріально-виробничих запасів становить 9 526 667грн (49872048,34грн х 100/87249428,78грн=57,16%; 16666667х57,16=9 526 667грн.), зокрема, дана сума є залишком послуг зберігання, що відноситься на залишок нереалізованих матеріально-виробничих запасів та відповідає п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати - Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Отже, як стверджує відповідач, адміністративні витрати у вигляді витрат на зберігання товарно-матеріальних цінностей підлягають включенню до собівартості продукції (робіт, послуг) та визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанні доходу, для отримання якого вони здійснені.

Тобто, витрати у розмірі 9 526 667грн Товариству необхідно відобразити на збільшення балансової вартості товару, який залишився не реалізованим.

Фактично, основними спірними питаннями у даній справі є: чи включаються витрати на зберігання запасів до балансової (первинної вартості) запасів та у якому періоді витрати на зберігання запасів відносяться до витрат, які зменшують фінансовий результат до оподаткування: у періоді, коли такі витрати були здійснені чи у періоді, коли будуть визнані доходи від реалізації таких товарів?

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинами, суд виходить з такого.

За змістом пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Суд звертає увагу, що Податковим кодексом України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму вартості послуг із зберігання запасів. Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Крім того, пунктом 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Основні методологічні засади формування бухгалтерського обліку ґрунтуються на затверджених Мінфіном стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО). Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, із змінами та доповненнями, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , (далі - П(С)БО 9 Запаси ).

Згідно з п. 1 П(С)БО 9 Запаси , це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Пунктом 4 П(С)БО 9 Запаси встановлено, що запаси - це активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Відновлювальна вартість - сучасна собівартість придбання.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу ( абз. 5 п. 6 П(С)БО 9 Запаси ).

За правилами п. 8. П(С)БО 9 Запаси , придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості (п.9 П(С)БО 9 Запаси ).

В силу п.15 П(С)БО 9 Запаси , первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом).

Згідно із п. 24 П(С)БО 9 Запаси , запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Визначення методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності вказані у П(С)БО 16 Витрати .

Відповідно до п. 5 цього ж Положення, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16 Витрати ) .

Згідно із п.11 П(С)БО 16 Витрати , собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Пунктом 18 П(С)БО 16 Витрати встановлено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 №291, на рахунку 92 Адміністративні витрати ведеться облік витрат, пов'язаних із управлінням та обслуговуванням підприємства.

До загальногосподарських витрат, зокрема належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні послуги, аудиторські послуги, транспортні послуги, поштово-телеграфічні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов'язкових платежів).

Здійснивши аналіз наведених норм права, суд звертає увагу на відсутність правових норм, які врегульовують питання щодо включення чи не включення витрат на зберігання запасів до балансової (первісної) вартості запасів.

Водночас, із наведених норм права слідує, що первісну вартість запасів складають ті витрати, які були здійснені до дати зарахування запасів на баланс.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивачем було зараховано на баланс запаси за їх первісною вартістю у сумі 87 249 428,78грн, за ціною їх придбання. Тобто первісна (балансова вартість) запасів у вказаній сумі була сформована у бухгалтерському обліку платника податків ще до передачі таких запасів на відповідальне зберігання.

Оскільки первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом) (п.15 П(С)БО 9 Запаси ), то, відповідно, суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для збільшення балансової первісної вартості запасів на суму витрат на їх зберігання, понесених після їх зарахування на баланс.

Позаяк, із п. 9 П(С)БО 9 Запаси випливає, що первісна вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні у запланованих цілях.

Однак, суд зауважує, що витрати на оплату послуг зберігання запасів не є ані витратами, що пов'язані з придбанням товарів, ані витратами, пов'язаними із доведенням товарів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, оскільки послуги зберігання запасів надаються з метою забезпечення схоронності запасів та жодним чином не впливають на їх характеристики. А запаси, з огляду на їх вид (а. с. 50-99 т.1), є придатними до використання незалежно від факту придбання послуг зі зберігання таких запасів.

За приписами ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, із змінами та доповненнями, затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 Запаси (далі - НП(С) БО 123 Запаси ).

Відповідно до п. 11 НП(С) БО 123 Запаси , витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні перед наступним етапом виробництва, не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

Таким чином, нормами закону, які регулюють подібні відносини, а саме бухгалтерський облік запасів у державному секторі, чітко передбачено, що витрати на зберігання не включаються до собівартості запасів, та належать до витрат періоду, коли вони були здійснені.

Також, позивачем наданий до суду висновок судової економічної експертизи, складений на його замовлення (а. с. 7-41 т.2).

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання: 1) Чи підтверджується документально обґрунтованість включення ТОВ ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА ( Товариство ) вартості послуг зі зберігання запасів в загальній сумі 16 666 667 грн. без ПДВ, отриманих від Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. згідно Договору про зберігання матеріально-виробничих запасів № 1 від 31.03.2016р., до складу адміністративних витрат, що зменшують фінансовий результат до оподаткування за 2017 рік, коли такі витрати були понесені?

2) Чи підтверджуються документально висновки акту від 02.05.2018 р. № 1129/17-00-14-01/40360720 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕйчСіІ Конструціоні Україна , код ЄДРПОУ 40360720 податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.03.2016 по 31.12.2017 , складеного Головним управлінням ДФС у Рівненській області, щодо необхідності розподілу Товариством вартості послуг зі зберігання запасів в загальній сумі 16 666 667грн. без ПДВ, отриманих від Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. згідно Договору про зберігання матеріально-виробничих запасів № 1 від 31.03.2016 р., пропорційно вартості запасів, які були реалізовані та не були реалізовані Товариством станом на 31.12.2017 року, та щодо включення залишку вартості таких послуг у розмірі 9 526 667грн до собівартості (балансової вартості) нереалізованих запасів?

3) Чи підтверджуються документально висновки Акту від 02.05.2018р. № 1129/17-00-14-01/40360720 Про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕйчСіІ Конструціоні Україна , код ЄДРПОУ 40360720 податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.03.2016 по 31.12.2017 , складеного Головним управлінням ДФС у Рівненській області щодо заниження ТОВ ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА фінансового результату за 2017 рік у розмірі 9 526 667грн, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1 714 800грн?

Згідно вказаної експертизи, експертом були зроблені наступні висновки:

По першому питанню - відповідно до наданих документів включення ТОВ ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА ( Товариство ) вартості послуг зі зберігання запасів в загальній сумі 16 666 667грн без ПДВ, отриманих від Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. згідно Договору про зберігання матеріально-виробничих запасів № 1 від 31.03.2016 р., до складу адміністративних витрат, що зменшують фінансовий результат до оподаткування за 2017 рік, коли такі витрати були понесені, документально обґрунтовано.

По другому питанню - відповідно до наданих документів висновки акту від 02.05.2018 р. №1129/17-00-14-01/40360720 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕйчСіІ Конструціоні Україна , код ЄДРПОУ 40360720 податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.03.2016 по 31.12.2017 , складеного Головним управлінням ДФС у Рівненській області, щодо необхідності розподілу Товариством вартості послуг зі зберігання запасів в загальній сумі 16 666 667грн без ПДВ, отриманих від Представництва ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. згідно Договору про зберігання матеріально-виробничих запасів № 1 від 31.03.2016 р., пропорційно вартості запасів, які були реалізовані та не були реалізовані Товариством станом на 31.12.2017 року, та щодо включення залишку вартості таких послуг у розмірі 9 526 667грн до собівартості (балансової вартості) нереалізованих запасів документально не підтверджуються.

По третьому питанню - висновки акту від 02.05.2018 р. № 1129/17-00-14-01/40360720 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕйчСіІ Конструціоні Україна , код ЄДРПОУ 40360720 податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.03.2016 по 31.12.2017 , складеного Головним управлінням ДФС у Рівненській області щодо заниження ТОВ ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА фінансового результату за 2017 рік у розмірі 9 526 667грн, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1 714 800грн, документально не підтверджуються.

З вищенаведеного слідує, що ТОВ ЕЙЧСІІ КОНСТРУЦІОНІ УКРАЇНА правомірно відносило витрати на зберігання запасів у повному розмірі 16 666 666,67грн як адміністративні витрати до витрат періоду, коли вони були здійснені, і не було зобов'язане збільшувати на їх суму балансову (первісну) вартість запасів.

Доводи та висновки відповідача, викладені у акті перевірки позивача щодо встановлених порушень, оскаржених у даній справі є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами, отже спірне податкове повідомлення рішення в частині визначення суми основного платежу з податку на прибуток в розмірі 1714800грн є протиправним та належить до скасування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає cyму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значена суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язанні завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, контролюючим органом застосовано до ТОВ ЕйчСіІ Конструціоні Україна штрафу (фінансову) санкцію по податку на прибуток в сумі 428700грн., в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

Оскільки судом встановлено відсутність порушень платника податку, що призвели до заниження податку на прибуток на суму 1714800грн за 2017 рік, а штрафна санкція є похідною від суми основного зобов'язання, то спірне податкове повідомлення рішення в частині визначення суми основного штрафних санкцій в розмірі 428700грн також належить до скасування.

Підсумовуючи вище викладене в його сукупності, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність винесеного спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак, позовні вимоги позивача належать до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову відшкодовується йому в повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 18 травня 2018 року №0004411404 в повному обсязі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 32152,50грн. (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят дві грн. 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧСІІ КОСТРУЦІОНІ УКРАЇНА" (вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, ЄДРПОУ 40360720);

2) відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 39394217).

Повний текст рішення складений 15 листопада 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.