Рішення

від 09.11.2018 по справі 822/807/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/807/18

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 1" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-ріщення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0006231209 від 18.08.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 549 002,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №2287-17 від 25.10.2017, якою позивачу визначено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 803 608,50 грн., в тому числі 549 002,00 грн. за основним платежем та 254 606,50 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову невиїзну перевірку житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 1" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Валіо Груп" (код ЄДРПОУ 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт №1552/22-01-14-06/39448953 від 09.08.2017.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення та податкову вимогу, з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вони базуються на безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в редакції з 13.08.2015.

Зазначає про те, що до 12.08.2015 включно, чинне на той момент законодавство не містило підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України та відповідно не передбачало правових наслідків за порушення неіснуючої норми.

Вказує, що реальність господарських операцій ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" та ТОВ "Валіо Груп" підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку.

Звертає увагу суду на те, що з самого початку створення позивач був зареєстрований як неприбуткова організація, а тому не міг отримувати і не отримував податкової вигоди від спірних господарських операцій.

Також у позовній заяві позивач вказує на порушення вимог ПК України з боку Державної фіскальної служби України, під час розгляду скарги на оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.02.2018 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 26.03.2018 вирішено зупинити провадження у справі №822/807/18 до надходження ухвали Харківського окружного адміністративного суду про виконання доручення або неможливість його виконання щодо допиту в якості свідка по справі №822/807/18 ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо надання показів про його відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Валіо Груп".

Ухвалою суду від 26.03.2018 вирішено зупинити провадження у справі №822/807/18 до надходження ухвали Львівського окружного адміністративного суду про виконання доручення або неможливість його виконання щодо допиту в якості свідка по справі №822/807/18 ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо надання показів про його відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Валіо Груп".

Ухвалою суду від 28.09.2018 поновлено провадження у адміністративній справі №822/807/18, у зв'язку із поверненням вказаними судовими органами доручень Хмельницького окружного адміністративного суду без виконання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення згідно обставин викладених у позовній заяві та письмових поясненнях до адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та надав суду пояснення згідно письмового відзиву на даний адміністративний позов.

Зазначив, що податкове повідомлення - рішення та податкова вимога прийняті в межах та на підставі вимог чинного законодавства, як результат виявлених порушень зі сторони позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому він не погодився із позицією відповідача, викладеною у вказаному відзиві з підстав його необґрунтованості.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких він не погодився з правовим обґрунтуванням відповіді позивача на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Однією із функцій органів державної податкової служби яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.2 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Також згідно пункту 19-1.1.34 статті 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений статтею 77 Податкового кодексу України.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

Згідно пункту 77.9 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами перевірки відповідач склав акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 1" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Валіо Груп" (код ЄДРПОУ 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015" №0650/22-01-14-03/34432514 від 28.03.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 13.08.2015 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 549 002 грн., в тому числі: за серпень 2015 року в сумі 190 252,00 грн.; за ІІІ квартал 2015 року в сумі 208 727,00 грн.; за ІV квартал 2015 року в сумі 150 023,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки-протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0006231209 від 18.08.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 549 002,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

За результатами її розгляду Державна фіскальна служба України вказану скаргу залишила без розгляду відповідно до пункту 4 розділу 8 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, з підстав пропуску строку звернення, та повернула її скаржнику, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

31.08.2018 відповідачем прийнято податкову вимогу №2287-17, якою позивачу визначено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 803 608,50 грн., в тому числі 549 002,00 грн. за основним платежем та 254 606,50 грн. пені.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

04.05.2015 між ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп" (підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №4/05-1п, відповідно до якого: за дорученням замовника, підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу (роботу, передбачену кошторисною документацією, на будівельному майданчику обслуговуючого кооперативу "Набережний квартал Чернівці 1") за умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 вказаного договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації. Підрядник зобов'язується виконати роботу до "31" грудня 2015 року з правом дострокового виконання. Після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету до здачі протягом 2 днів (пункт 5.3);

Згідно із пунктами 6.1-6.4 договору №4/05-1п від 04.05.2015 вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток 1 до даного договору). Витрати підрядника відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується замовником. Термін оплати: протягом 3 днів з моменту підписання цього договору - аванс у розмірі 100% вартості виконання робіт. Вид розрахунків - безготівковий.

На підтвердження господарських операцій згідно із даним договором позивачем надані до суду: копія зазначеного договору №4/05-1п від 04.05.2015, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року; акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 року - грудень 2016 року між ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" і ТОВ "Валіо Груп" за договором №8/05-19 від 08.05.2015; копії платіжних доручень, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій №1600027488 від 29.02.2016.

Разом з тим, відповідно до умов договору підряду №4/05-1п від 04.05.2015, позивачем не надано до суду додатків, передбачених цим договором, а саме: додаток №1 до договору (кошторис), проектна документація, інших необхідних документів для виконання будь-якого виду будівельних робіт. Не надано документального підтвердження письмового повідомлення заявника про готовність предмету до здачі відповідно до пункту 5.3 договору №4/05-1п від 04.05.2015.

Тобто, із змісту договору не можливо встановити, які саме роботи мало виконувати TOB "Валіо Груп", а також вартість виконуваних робіт.

Суд зазначає, що бухгалтерська документація, яка надана представником позивача до суду не містить обов'язкових реквізитів. Зокрема, в довідках про вартість виконаних робіт та витрати відсутня дата їх підписання. В актах приймання виконаних будівельних робіт не зазначено такі відомості, як дата та підпис уповноваженої особи.

Відповідно до договору підряду №4/05-1п від 04.05.2015 ТОВ "Валіо Груп" визначено підрядником у виконанні будівельних робіт на об'єкті будівництва, належному ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1".

Разом з тим, в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень-жовтень 2015 року, виписаних за реквізитами ТОВ "Валіо Груп" визначено ТОВ "Валіо Груп" як генерального підрядника. Як наслідок, неможливо встановити статус ТОВ "Валіо Груп" (підрядник чи генпідрядник), і чи здійснення робіт проводилось самостійно останнім або із залученням інших субпідрядних організацій.

З врахуванням вимог статті 838 Цивільного кодексу України та пункту 61 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 01.08.2005 №668, у змісті договору підряду №4/05-1п від 04.05.2015, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за окремі звітні періоди 2015 року відсутні відомості залучення ТОВ "Валіо Груп" інших (сторонніх) субпідрядних організацій до фактичного виконання будівельних робіт.

У зазначених документах наявні підписи замовника (ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1"), генпідрядника (ТОВ "Валіо Груп"). Прізвища представників замовника та генпідрядника відсутні. Як наслідок, неможливо ідентифікувати осіб, що приймали участь в здійсненні господарських операцій та фактичному виконанні будівельних робіт.

Договір підряду №4/05-1п від 04.05.2015 передбачає, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації.

При цьому, матеріали справи містять інформацію про те, що TOB "Валіо Груп" не має у власності (оренді) основних фондів та немає трудових ресурсів на виконання будівельно-монтажних робіт.

З врахуванням наведених вище обставин, суд прийшов до висновку, що в первинних документах, виписаних ТОВ "Валіо Груп" для ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1", зазначено господарські операції, які фактично не відбувались.

Крім того, суд встановив, що TOB "Валіо Груп" у період відображення господарських операцій з ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" перебувало на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (Заводський район), юридична адреса: 54055, Миколаївська область, Заводський район, вул. Чигирина, 167. TOB "Валіо Груп" взято на облік 05.05.2014. Основний вид діяльності - організація будівництва будівель (41.10). Керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1). Засновниками товариства також є ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200176278 від 01.07.2014, анульоване 23.06.2015, причина анулювання свідоцтва - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також, згідно наявних в матеріалах справи доказів, протягом 2015-2016 років службові особи TOB "Валіо Груп" податкову звітність до податкового органу за місцем реєстрації не подавали, остання податкова звітність підприємства подана в липні 2014 року керівником підприємства ОСОБА_7, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3, якого закритий ще в І кварталі 2012 року, в зв'язку з повідомленням про смерть.

Крім того, досліджуючи акт перевірки від 09.08.2017 №1552/22-01-14-06/39448953, суд встановив, що податковий орган при його прийнятті взяв до уваги, отримані від СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві відомості про те, що розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 №32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 200, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України; відомості СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016 №32016100070000026 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України; відомості СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2017 №32017100070000002 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 212, частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням у рамках цих кримінальних справ встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних "фіктивних" підприємств, а саме: ТОВ "Валіо Груп" та інших, вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ "Валіо Груп" з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів "конвертаційного центру", вилучено печатку ТОВ "Валіо Груп", чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ "Валіо Груп".

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників ТОВ "Валіо Груп", з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_3, який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі №758/1592/17).

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ТОВ "Валіо Груп" ОСОБА_3 від 24.10.2016, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Валіо Груп", жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Також, вказано про те, що у ТОВ "Валіо Груп" відсутні виробничі потужності, наймані працівники, підприємством не подано жодної декларації з податку на прибуток підприємств, єдиний податковий звіт - декларація з ПДВ за липень 2014 року з нульовими показниками, а 23.06.2015 ТОВ "Валіо Груп" анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку із незнаходженням за місцем реєстрації.

Громадянином ОСОБА_4 надані пояснення, зокрема, що в період з 01.01.2014 по 01.01.2016 він не мав жодного відношення до реєстрації ТОВ "Валіо Груп", діяльності, відкриття рахунків у банківських установах, підписання та подання податкової звітності, укладення договорів, складення та підписання первинних документів від імені ТОВ "Валіо Груп".

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, відповідач дійшов висновку, що представлені позивачем документи не підтверджують факт придбання будівельних робіт, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції з ТОВ "Валіо Груп".

Таким чином, операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Валіо Груп" є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а, в підсумку, - до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування.

Разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в первинних документах позивача з ТОВ "Валіо Груп" зазначені прізвища саме цих осіб.

На зазначену обставину неодноразово вказував і Верховний Суд, зокрема, в постанові від 23.01.2018 по справі № 826/7047/13-а.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності цього підприємства, оскільки директор ТОВ "Валіо Груп" є тільки номінальним, заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а, отже, ці документи суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ у справі на підтвердження дійсності укладеного правочину.

У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

У зв'язку з наведеним суд звертає увагу на судову практику Верховного Суду (рішення від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670) та Верховного суду України (рішення від 22.03.2016 у справі №813/6201/14, від 26.04.2016 у справі №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 у справі №826/17617/13-а), яка виходить із того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки такі ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

Також судом встановлено і цей факт не заперечується сторонами, на час проведення перевірки податковим органом позивач мав статус неприбуткової організації.

Згідно зі статутом, ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.

Оскільки, статутом ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, тому суд приходить до висновку, що перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 11 467 769,99 грн., у тому числі: в серпні 2015 року - 1 056 953,00 грн., у вересні 2015 року - 1 159 593,00 грн., в жовтні 2015 року - 833 460,00 грн., проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності позивача та є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 17.07.2015 №652-VIII (введений в дію 13.08.2015), внесено зміни до пункту 133.4. статті 133 ПК України щодо статусу неприбуткової установи.

Відповідно до вимог пункту 133.4 статті 134 ПК України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій, відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Відповідно до вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції чинній з 13.08.2015) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Відповідно до вимог пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З наведеного вище суд робить висновок про те, що оскільки кошти в 2015 році у сумі 11 467 769,99 грн., у тому числі: в серпні 2015 року - 1 056 953,00 грн., у вересні 2015 року - 1 159 593,00 грн., в жовтні 2015 року - 833 460,00 грн., які перераховані на рахунки TOB "Валіо Груп" для переведення їх в готівку, є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, тому відповідно до вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015) ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" зобов'язано було до 20 вересня 2015 року подати податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за період з початку 2015 року по 31.08.2015 (останній день місяця, в якому вчинено таке порушення) та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 549 002,00 грн. виходячи із суми операції нецільового використання коштів в розмірі 3 050 006,00 грн. (3 050 006,00 грн. х 18%).

ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" відповідно до вимог абзацу 2 підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України зобов'язано було:

- подати податкову декларацію з податку на прибуток за III квартал 2015 року, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 2 216 546,00 грн. та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 398 979,00 грн., виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні 2015 року в розмірі 1 159 593,00 грн. (1 159 593,00 грн. х 18%);

- подати податкову декларацію з податку на прибуток за IV квартал 2015 року, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 833 460 грн. та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 150 032,00 грн., виходячи із суми операції нецільового використання коштів у жовтні 2015 року в розмірі 833 460,00 грн. (833 460,00 грн. х 18%).

Враховуючи зазначене відповідачем правомірно встановлено порушення ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПК України.

На підставі аналізу обставин даної справи, враховуючи приписи чинного законодавства, суд вважає, що висновки контролюючого органу є правомірними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи представника позивача щодо про протиправного залишення податковим органом без розгляду скарги ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" суд не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 56.3 статі 53 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.16 статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач отримав 19.08.2017, про що свідчить дата на повідомленні про вручення поштових відправлень у рядку доставлено (вручено).

Кінцевим терміном оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006231209 є 29.08.2017.

Відповідно до пункту 73 (розділ "Приймання поштових відправлень, поштових переказів") Правил надання поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 05.03.2009 №270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Згідно з витягом із сайту Укрпошти рекомендований лист від ЖБК "Набережний квартал Чернівці 1" отриманий відділенням поштового зв'язку 30.08.2017.

Отже скарга надіслана з порушенням Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Надана позивачем квитанція є неналежним доказом відправлення скарги - 29.08.2017 року, оскільки з її змісту неможливо ідентифікувати вміст поштового відправлення.

Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно з пунктом 56.20 статті 56 ПК України вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок розгляду скарг" Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 №916 контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, зокрема, якщо скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу III цього Порядку.

Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.

Суд встановив, що листом від 19.09.2017 ДФС України повідомило позивача про повернення скарги без розгляду, та вказала причини такого повернення.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України скарга є задоволеною у 2 випадках, а саме: якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків; скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20 - денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Враховуючи викладене, доводи представника позивача в цій частині є безпідставними.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків" від 30.06.2017 №610 в АІС "Податковий блок" автоматично сформовано податкову вимогу від 25.10.2017 №2287-17, яка направлена платнику податків 27.10.2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення разом з рішенням про опис майна у податкову заставу від 27.10.2017 №16001/10/22-01-17-03-22 та листом керівнику позивача щодо наявності боргу від 27.10.2017 №16036/10/22-01-17-03-22.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення та вимога Головного управління ДФС у Хмельницькій області прийняті правомірно, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_5 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Житлово-будівельного кооперативу "Набережний квартал Чернівці 1" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, - відмовити.

Судовий збір по справі не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 листопада 2018 року

Позивач:Житлово-будівельний кооператив "Набережний квартал Чернівці 1" (вул. Володимирська, 109,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 39448953) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_8