Постанова

від 13.11.2018 по справі 826/26882/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/26882/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Мельничука В.П., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року, суддя Данилишин В.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в розмірі 145000,00 грн.;

- зобов'язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (ідентифікаційний НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду в розмірі 145000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 145000,00 грн. Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 грудня 2014 року між ОСОБА_3 (як клієнтом) і ПАТ "Дельта Банк" (банком) був укладений договір №003-28613-161214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. За умовами цього договору Банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у гривнях (далі - рахунок) для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, та за ініціативою клієнта видав йому платіжну картку Visa International та/або MasterCard.

18 грудня 2014 року на вказаний поточний рахунок позивача були зараховані кошти у розмірі 145000,00 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмонтаж" в якості надання безвідсоткової фінансової позики за договором безвідсоткової позики №1/12-2014 від 16 грудня 2014 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

03 липня 2015 року на офіційному сайті Фонду (www.fg.gov.ua) було опубліковано оголошення про те, що з 06 липня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" здійснює виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 25 березня 2015 року включно, а також продовжуються виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився раніше, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів мають здійснюватися через установи банків-агентів.

У вересні 2015 року Фонд повідомив вкладників Банку, що у зв'язку з закінченням 02 жовтня 2015 року терміну дії тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" та з огляду на необхідність завершення Фондом повного технологічного циклу формування переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в рамках гарантованої суми відшкодування, 15 вересня 2015 року будуть призупинені виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк" через відділення банків-агентів.

Постановою правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".

На виконання даної постанови Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу Фонду з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначених ст.ст. 37, 38, 51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кадирова В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Позивач звернувся до відділення ПАТ "Дельта Банк" із заявою про надання інформації про підстави обмеження доступу до рахунку, та у відповідь отримав лист Банку від 01 серпня 2015 року №05-3052889, де вказано, що операції щодо виплат ОСОБА_3 за його рахунками тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації.

У подальшому позивач отримав лист представника Банку від 29 вересня 2015 року №9294/08 "Повідомлення про нікчемність правочину", яким ОСОБА_3 повідомлено про нікчемність транзакції (операції) від 18 грудня 2014 року по перерахуванню коштів в сумі 145000,00 грн. на його поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 від юридичної особи - клієнта Банку ТОВ "Промбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 32112930), що була здійснена з призначенням платежу "Безвідсоткова фінансова позика згідно договору №1/12-2014 від 16.12.2014 року без ПДВ", згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI.

Після оголошення про ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" та формування реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, позивача було включено до вказаного переліку лише в частині виплати на суму 2744,63 грн. Вказану суму коштів позивач отримав 30 жовтня 2015 року на підставі заяви на виплату переказу від 30 жовтня 2015 року.

Позивач, вважаючи не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі по тексту - Закон № 4452-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

За ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Частинами 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення № 14), Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З огляду на викладені вище положення, апеляційний суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI).

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI закріплено, що Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, а також звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку

Частинами 2, 3 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст. 1068 ЦК банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

У справі що розглядається, встановлено, що 16 грудня 2014 року між ОСОБА_3 (як клієнтом) і ПАТ "Дельта Банк" (банком) був укладений договорів №003-28613-161214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. За умовами цього договору Банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у гривнях (далі - рахунок) для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, та за ініціативою клієнта видав йому платіжну картку Visa International та/або MasterCard.

18 грудня 2014 року на вказаний поточний рахунок позивача були зараховані кошти у розмірі 145000,00 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмонтаж" в якості надання безвідсоткової фінансової позики за договором безвідсоткової позики №1/12-2014 від 16 грудня 2014 року.

За змістом п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підставою нікчемності правочину є, зокрема, те, що його укладення має на меті надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Так, як зазначає відповідач, кошти на вкладний рахунок надійшли внаслідок так званого дроблення вкладу іншого клієнта банку - ТОВ Промбудмонтаж , внаслідок чого останній зможе отримати від Фонду суму відшкодування, чого не передбачено для юридичних осіб. Проте, апеляційний суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими.

Проте, відповідачем не надано переконливих доказів того, що спірною транзакцією було надано переваги позивачу чи іншим кредиторам, у тому числі ТОВ Промбудмонтаж , переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. На думку апеляційного суду, надходження коштів на рахунок позивача з рахунку іншої особи до запровадження у банку тимчасової адміністрації, не може свідчити про нікчемність такої операції у розумінні п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Слід відмітити, що здійснюючи переказ коштів на рахунок позивача, ТОВ Промбудмонтаж виключно виконувало свої зобов'язання за договором позики. Відповідачем не надано жодних доказів того, що ініціюючи спірну транзакцію, позивач або ТОВ Промбудмонтаж мало на меті отримати відшкодування власних коштів за рахунок Фонду.

Відповідачами не надано доказів, які б свідчили, що спірна транзакція є такою, що порушує публічний порядок чи спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання недійсними договорів банківського рахунку, позики чи спірної транзакції.

При прийнятті наказу про нікчемність транзакції, Уповноважена особа керувалася п. 7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність , Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.

Також, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Отже, посилання Уповноваженої особи на ст. 228 ЦК України як на підставу нікчемності, є необґрунтованими.

Згідно протоколу комісії від 15 вересня 2015 року та наказу Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813, висновок Уповноваженої особи про нікчемність правочинів пов'язаний із тим, що вони мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, віднесення правочинів до категорії нікчемних Уповноважена особа пов'язує саме із необхідністю захистити інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для не включення даних про ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування з підстав нікчемності чи недійсності транзакції.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 27 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що на час звернення до суду з даним позовом обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідав вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2016 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Мельничук В.П.

Степанюк А.Г.

Повний текст виготовлено: 14 листопада 2018 року.