Рішення

від 15.11.2018 по справі 2040/7688/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 р. № 2040/7688/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (смт Дворічна Дворічанського району Харківської області, вул. Набережна, 81) до Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області (с. Колодязне, Дворічанський район, Харківська область, вул. Центральна, 5 а) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення XVIII сесії VII скликання Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 22 червня 2018 року № 300-VII Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 . Зобов'язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1, яка знаходиться в межах с. Колодязне Дворічанського району Харківської області.

Ухвалою судді від 18.09.2018 було відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам за адресами, вказаними в позовній заяві.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у встановлений строк не скористався, що відповідно до ч.2 ст.175 КАС України є підставою для вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання земельної ділянки у приватну власність звернулася до Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області із заявою від 22.02.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах с. Колодязне на території Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області.

До вказаної заяви позивачем були надані документи, а саме: планово-картографічні матеріали, документи, що посвідчують особу та довідка з державної статистичної звітності.

28.03.2018 між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 986.

17.05.2018 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах с. Колодязне Дворічанського району Харківської області позивачем було направлено на адресу відповідача, який ним отримано 22.05.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішенням XVІІІ сесії VII скликання Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 22 червня 2018 року № 300-VII ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність, яка знаходиться в межах с. Колодязне Дворічанського району Харківської області, загальною площею 2 га, оскільки дана земельна ділянка зарезервована особам, визначених ст. 5 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України Про землеустрій .

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Частиною дев'ятою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 по справі № 818/1976/17 (№ в ЄДРСР 77248259).

З матеріалів справи судом встановлено, що 22 лютого 2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Колодяжне на території Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області

Відповідачем не надано доказів на підтвердження розгляду ним вказаної заяви позивача у встановлений чинним законодавством місячний термін.

Згідно висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10.04.2018 №675-2952/81-18 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, яка знаходиться в межах с. Колодязне Дворічанського району Харківської області погоджено.

Приймаючи рішення від 22.06.2018 № 300-VІІ щодо відмови позивачу у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність, відповідач посилався на те, що земельна ділянка зарезервована особам, визначених ст.5 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Однак, суд звертає увагу на те, що таких підстав Земельним кодексом України не передбачено.

Із аналізу частин восьмої-дев'ятої статті 118 ЗК України вбачається, що на стадії отримання погодженого у встановленому порядку проекту землеустрою, не передбачено повноважень щодо відмови у затвердженні такого проекту землеустрою.

Крім того суд зазначає, що надання будь-яким особам дозволів на розроблення відповідних проектів землеустрою є лише первісним етапом процедури відведення земельних ділянок і не означає, що такі проекти землеустрою в наступному будуть затверджені компетентним суб'єктом владних повноважень, а земельні ділянки - передані заявникам (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Колодязненська сільська рада Дворічанського району Харківської області протиправно відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою. Відповідач відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України зобов'язаний затвердити погоджений в законному порядку проект землеустрою.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (смт Дворічна Дворічанського району Харківської області, вул. Набережна, 81) до Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області (с. Колодязне, Дворічанський район, Харківська область, вул. Центральна, 5 а) про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення XVIII сесії VII скликання Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 22 червня 2018 року № 300-VII Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Зобов'язати Колодязненську сільську раду Дворічанського району Харківської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) ОСОБА_1, яка знаходиться в межах с. Колодязне Дворічанського району Харківської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398703) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко