Постанова

від 14.11.2018 по справі 815/6778/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №815/6778/17

адміністративне провадження №К/9901/56945/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Шарапи В.М.,

Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (головуючий суддя - Тарасишина О.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Бойко А.В., Осіпов Ю.В.) у справі №815/6778/17

за позовом ОСОБА_3

до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради,

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія

про зобов'язання зняти ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 22 грудня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зобов'язання зняти ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (місцезнахоження: 65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д; код ЄДРПОУ 38226516) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1; серія та номер паспорту НОМЕР_2), Приватного акціонерного товариства Одеська кіностудія (місцезаходження: 65044, Одеська обл., місто Одеса, Французький Бульвар, будинок 33; код ЄДРПОУ 33932816) про зобов'язання зняти ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, задоволено повністю.

2.1. Зобов'язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зняти ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

2.2. Стягнуто з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 38226516) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 640,00грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) на рахунок: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ - 38016923; банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом ОСОБА_3, Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

3. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що Апеляційним судом Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 ніколи не набував права користування на кімнату АДРЕСА_1, а видача ордера передбачає лише можливість тимчасового вселення особи у зазначене приміщення. Проте, виданий ПрАТ Одеська кіностудія ордер №36/14 від 29.04.2014 року за рішенням суду визнано недійсним. За таких обставин, фактично жодних підстав для реєстрації місця проживання ОСОБА_4 за зазначеною адресою немає. Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих спростовуючих доводів на підтвердження власної правової позиції, суди дійшли висновку, що позовна заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню. На думку колегії суддів, врахувавши наведені обставини, судом першої інстанції правильно проаналізовано рішення суду у справі №522/762/15-ц та суд дійшов вірного висновку про те, що встановленими у вказаній справі обставинами підтверджується відсутність у третьої особи права користування житловим приміщенням, а відмова відповідача у задоволенні заяви позивача про зняття з реєстрації вказаної особи фактично відбулось за формальних підстав. Враховуючи викладене, оскільки судовим рішенням в іншій справі встановлена відсутність права у третьої особи користуватись належним позивачу житловим приміщенням, відмова відповідача у знятті третьої особи з реєстрації ґрунтується на формальних підставах та не відповідає висновкам суду у справі №522/762/15-ц, колегія суддів апеляційної інстанції підтримала висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову із зобов'язанням суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії в судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

4. 20 липня 2018 року до Суду надійшла касаційна скарга Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі - скаржник) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що статтею 7 та пунктом 26 Правил чітко встановлено перелік рішень суду, які є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, однак рішення про те, що особа не набувала права власності на житлове приміщення не входить до зазначеного переліку, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у наданні адміністративної послуги зі зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково ототожнили поняття не набуття права користування житловим приміщенням та припинення (втрати) права користування житловим приміщенням , що призвело до невірного висновку про порушення Департаментом статті 7 Закону та пункту 26 Правил в частині відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 Крім того, вказує на те, що такий висновок судів попередніх інстанцій суперечить правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11. Також скаржник посилається на положення КАС України, які встановлюють, що суд не може втручатись в дискреційні повноваження органу державної влади та підміняти собою цей суб'єкт.

6. Позивачем до суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника. Відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги у повному обсязі та залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2015 року у справі №522/762/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ Одеська кіностудія до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ПрАТ Одеська кіностудія , ОСОБА_4. Суд визнав право користування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на кімнату АДРЕСА_1; зобов'язав ПрАТ Одеська кіностудія усунути перешкоди в користуванні кімнатою АДРЕСА_1; визнав недійсним ордер №36/14 від 29.04.2014 року, виданий спільним рішенням Профкому та адміністрації ПрАТ Одеська кіностудія ОСОБА_4 на право проживання та реєстрації у гуртожитку Екран кімната АДРЕСА_1; визнав ОСОБА_4 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1.

9. 17.02.2016 року апеляційним судом Одеської області було прийнято рішення, яким було відмовлено у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПрАТ Одеська кіностудія , ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін.

10. 08.11.2017 року позивач звернувся до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради із заявою, в якій просив зняти ОСОБА_4 з місця реєстрації за вказаною адресою.

11. На підтвердження правомірності заявлених вимог позивач надав, в тому числі, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2015 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 17.02.2016 року по справі №522/762/15-ц.

12. У вказаній заяві 08.11.2017 року вчинено запис про те, що Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради відмовив у її задоволення, оскільки до заяви не додано необхідні документи або інформації.

13. З матеріалів справи вбачається, що фактично підставою для відмови у задоволенні заяви позивача стало те, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17.02.2016 року відмовлено у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПрАТ Одеська кіностудія , ОСОБА_4 в частині визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

14. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Частина 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

16. Пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

17. Пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

21. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

23. Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

24. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування майном, а саме кімнатою АДРЕСА_1. Позивач звернулась до суду з даним позовом щодо зняття ОСОБА_4 з місця реєстрації за вказаною адресою, посилаючись на рішення суду у справі №522/762/15-ц, в якій суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням.

25. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на кімнату АДРЕСА_1., вимоги ж до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).

27. Пунктом 5 ч.1 ст.349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

28. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

29. Відповідно до ч.1 ст.354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

30. Оскільки суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

31. Керуючись статтями 238, 239, 341, 343, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

32. Касаційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради - задовольнити частково.

33. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року - скасувати, а провадження у справі закрити.

34. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Шарапа

І.Л. Желтобрюх