Постанова
від 14.11.2018 по справі 805/3665/16-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №805/3665/16-а

адміністративне провадження №К/9901/36741/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Аляб'єва від 10 листопада 2016 року та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В. від 22 лютого 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Український бекон до Офісу великих платників податків ДФС про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року до суду звернулось Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ БЕКОН" (далі - позивач/Товариство) із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач/СДПІ, Інспекція), у якому просили скасувати рішення Інспекції від 25 липня 2016 року № 0000564201 щодо застосування штрафу у розмірі 83 216,66 гривень за період з 01 вересня по 30 вересня 2013 року та пені у розмірі - 13 314,67 гривень.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що зобов'язання зі сплати сум єдиного внеску виконані без порушень строків та відповідно до приписів Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Вказує, що сплата зобов'язань на неправильний рахунок не може бути підставою для прийняття спірного рішення, оскільки в подальшому кошти спрямовані за належністю. Вважає, що такі обставини не свідчать про порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску й не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №805/3665/16-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено, рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про застосування штрафу та нарахування пені від 25 липня 2016 року №0000564201 - скасовано. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податковим органом спірним рішенням безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань з єдиного соціального внеску, оскільки таке зобов'язання сплачено ним своєчасно, хоча і не на той рахунок. Такого висновку суди дійшли з огляду на те, що вказані кошти були зараховані до Державного бюджету у визначений законом строк на єдиний казначейський рахунок, що свідчить про належне виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків попередніх судів, оскільки перевіркою встановлено, що Товариством порушено абз. 1 п. 8 Закону №2464-VI, а саме: несвоєчасно сплачено суму єдиного соціального внеску, нарахованого за вересень 2013 року. Адже нараховану суму згідно Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів від 14 жовтня 2013 року №1300713402 єдиного внеску за вересень 2013 року з граничним терміном сплати - 21 жовтня 2013 року Товариством сплачено 06 листопада 2013 року, що є підставою стверджувати про затримку платежу на 16 днів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення попередніх судів у даній справі - обґрунтованими та законними. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на Офіс великих платників податків ДФС, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду, призначено касаційний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство Український бекон - код ЄДРПОУ 33380539, знаходилось на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, як платник єдиного внеску, зареєстроване у Костянтинівському районі Донецької області, с. Водяне-2, вул. Зелена, буд. 1-а.

В період з 29 червня 2016 року по 18 липня 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності внесення до бюджету сум єдиного соціального внеску за вересень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 25 липня 2016 року за №61/28-04-42-01/33380539.

Контролюючим органом констатовано порушення позивачем абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, оскільки несвоєчасно сплачено зобов'язання по сплаті єдиного внеску згідно наданого Звіту з ЄСВ за вересень 2013 року на загальну суму 832 166,74 грн. Встановлюючи зазначене порушення, відповідач виходив з того, що сума єдиного внеску за вересень 2013 року з терміном сплати не пізніше 20 жовтня 2013 року, перерахована до бюджету у повному обсязі 04 та 16 жовтня 2013 року на розрахунковий рахунок Костянтинівської ОДПІ, відкритий для підприємств м. Костянтинівки, а не Костянтинівського району.

Листом від 06 листопада 2016 року Товариство звернулось до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС України в Донецькій області про перерахування помилково сплачених сум єдиного соціального внеску на вірний розрахунковий рахунок податкового органу.

Суми сплаченого єдиного соціального внеску зараховано на правильний розрахунковий рахунок 06 листопада 2016 року.

За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення від 25 липня 2016 року №0000564201, яким нараховано позивачу штрафні санкції в розмірі 832016,66 грн. та пеню у розмірі 13 314,67 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 вересня 2013 року до 30 вересня 2013 року.

Вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464-VI.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Пунктом 4.7 Положення визначено, що Довідник адміністративно-територіальних одиниць України (додаток 8) в електронному вигляді надається Казначейством України Міндоходів. У разі виникнення змін у довіднику адміністративно-територіальних одиниць України Казначейство України протягом двох тижнів надає Міндоходів оновлений файл довідника адміністративно-територіальних одиниць України.

Міндоходів надає Казначейству України інформацію про перелік органів Міндоходів (код, найменування, розташування (адреса), код за ЄДРПОУ) та в яких органах Казначейства вони будуть обслуговуватись.

У разі виникнення змін у складі та/або розташуванні територіальних органів Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначених змін Міндоходів надає відповідну інформацію Казначейству України.

Водночас Верховний Суд зазначає, що у відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 Рахунки державних позабюджетних фондів на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Як визначено пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

У справі, яка розглядається, суди вірно встановили, що 04 жовтня 2013 року платіжними дорученнями №9906, № 9907, №9908, №9909, №9910, №9910, №9911, №9912, №9913, №9914, №9915, №9916, №9917 та 16 жовтня 2013 року платіжними дорученнями №10391, №10392, тобто у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, Товариством здійснено оплату сум єдиного соціального внеску за вересень 2013 року, проте помилково у платіжних дорученнях зазначило рахунок 3719&l7;...&g.;, який призначений для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств міста Костянтинівки Костянтинівської ОДПІ, а не відповідний рахунок 3719&?н;...&g9;, призначений для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств Костянтинівського району Костянтинівської ОДПІ.

Допущена Підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Верховний Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховних Судом у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16).

За наведеного, враховуючи мотиви касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли рішення за правильного застосування відповідних норм матеріального права.

У відповідності до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду

Дата ухвалення рішення14.11.2018
Оприлюднено16.11.2018

Судовий реєстр по справі —805/3665/16-а

Постанова від 14.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 01.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 27.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 29.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпак Ю.К.

Ухвала від 18.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпак Ю.К.

Ухвала від 17.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпак Ю.К.

Ухвала від 22.02.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

Ухвала від 22.02.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

Ухвала від 22.02.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

Ухвала від 30.01.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Міронова Галина Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні