Постанова

від 14.11.2018 по справі 826/7411/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №826/7411/14

адміністративне провадження №К/9901/2452/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ) на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2014(суддя: В.А. Кузьменко) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 (колегія суддів у складі: В.А. Твердохліб, Н.П. Бужак, Т.Р. Вівдиченко) у справі №826/7411/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Злато Плюс (далі - ТОВ Злато Плюс ) доДПІ провизнання протиправними дій, вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Злато Плюс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТОВ Злато Плюс , результати якої оформлені актом №1138/26-59-22-12 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Злато Плюс з питань взаємовідносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ; зобов'язати відповідача вилучити з АІС Податковий блок інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ Злато Плюс та зобов'язати відповідача відновити в АІС Податковий блок дані податкової звітності шляхом внесення до них даних визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ Злато Плюс за період перевірки; встановити відповідачу строк на виконання даного рішення суду 5 (п'ять) робочих днів, з дати набрання ним законної сили та подати звіт про виконання даного судового рішення у строк 5 (п'ять) робочих днів з дати набрання ним законної сили.

Позов обґрунтовано тим, що ДПІ в порушення вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) в основу прийнятого за наслідками проведеної зустрічної звірки акту покладено висновки про порушення ним чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій. При цьому мета зустрічної звірки є виключно отримання податкової інформації, тобто збирання відомості, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2014 (суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Злато Плюс , за результатами якої складено акт від 29.04.2014 №1138/26-59-22-12/39003412 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Злато Плюс щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.03.2014 . Зобов'язано ДПІ вилучити з інформаційної системи Податковий блок інформацію, внесену на підставі акта від 29.04.2014 №1138/26-59-22-12/39003412 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Злато Плюс щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.03.2014 та відновити в інформаційній системі Податковий блок показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих ТОВ Злато Плюс у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій (з урахуванням того, що суд першої інстанції, вийшов за межі позовних вимог) зазначили, що згідно із вимогами законодавства України відповідач, здійснюючи зустрічну звірку господарської діяльності позивача, за наслідками якої дійшов висновку про неможливість її проведення фактично провів документальну перевірку позивача всупереч вимогам податкового законодавства, які регламентують порядок та процедуру проведення такого виду перевірок. З таких підстав, коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки є незаконним.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує про неврахування судами факту відсутності обставин, що проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю. Дії з проведення зустрічних звірок платника та оформлення такої звірки довідкою, із зазначенням висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій з контрагентами не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Внесення чи видалення з АРМ Аудит та АІС Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України , АІС Податковий блок підсистем Податковий аудит та Аналітична система відомостей щодо результатів проведення перевірки жодним чином не можуть порушувати права чи законні інтереси позивача.

Письмового відзиву або заперечень від позивача на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача за період з 01.03.2014 по 30.03.2014, за результатами яких складено акт від 29.04.2014 року №1138/26-59-22-12/39003412 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Злато Плюс щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.03.2014 .

Згідно висновків вказаного акту контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог підпункту16.1.11 пункту 16.1 статті 16, пункту 45.2 статті 45 ПК України (далі - Кодекс), статті 93 Цивільного кодексу України, статей1, 9, 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ; пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті198 ПК України, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за березень 2014 підлягають зменшенню до 0 .

У зв'язку із чим, ДПІ внесено до інформаційної системи Податковий блок інформацію акту про неможливість проведення зустрічної звірки та зменшено задекларовані ТОВ Злато Плюс податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2014 року до 0 , чим змінено дані, задекларовані останнім в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Надаючи оцінку правомірності дій контролюючого органу по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено спірний акт та внесення відповідних коригувань до інформаційних систем, Суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України.

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (надалі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в даному випадку не виникає.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно, акти, складені за результатами зустрічної звірки, не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.

Внесена до інформаційних баз даних інформація на підставі акта звірки використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до АІС змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15, відповідно і у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справах №815/2467/14 і №820/14956/14.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду